Анатолій Казмірчук, керівник Медичних сил Збройних Сил України.

Майже 70% поранених військових після лікування повертаються у стрій

Ми зустрічаємось із Анатолієм Казмірчуком у Національному військово-клінічному центрі, де він розпочав свою кар'єру як старший ординатор ще в 1997 році. Зараз пан Анатолій займає посаду командувача Медичних сил, володіючи глибокими знаннями про всі аспекти медичної допомоги військовим, адже активно долучався до створення цієї системи. У своєму першому інтерв'ю для ЗМІ на посаді командувача, яке він дав Укрінформу, Анатолій Петрович поділився деталями роботи системи під час війни, розповів про кількість поранених, які повертаються в стрій, пояснив, чому лише 10% бойових медиків мають медичну освіту, а також описав процес евакуації поранених із Курської області та шляхи вирішення проблеми кадрового дефіциту, і багато інших важливих питань.

Не було жодного прецеденту, коли лікар залишав би свою бойову позицію.

Шановний Анатолію, 19 листопада 2023 року ви були призначені на посаду командувача Медичних сил відповідно до Указу Президента. Який спадок залишився вам у спадок, і які виклики постали перед вами?

- Я хотів би розпочати з того, що до призначення на посаду я очолював Головний військовий госпіталь, і, звичайно, ми з особовим складом були компонентом у забезпеченні лікувально-евакуаційних заходів, які проводилися для військовослужбовців. Відповідно госпіталь, який я очолював, готував команди лікарсько-сестринських бригад, передові хірургічні групи, передові хірургічні відділення, які безпосередньо займалися наданням медичної допомоги не тільки у стінах госпіталю. Це відбувалося і в зоні ведення бойових дій. По суті, система, яку створили усі представники медичної служби, працювала і працює, на мій погляд, досить злагоджено. Це досвід, кропітка праця і кров наших колег упродовж війни.

Одночасно варто зазначити, що, як і в будь-якій організації, у діяльності цієї служби виникли певні проблеми. Але я ще раз підкреслюю: це не свідчить про те, що служба не функціонувала. На жаль, ми часто чули про випадки, коли військові підрозділи з тих чи інших причин залишали свої бойові позиції. Проте, говорячи про Медичну службу ЗСУ, я не можу згадати жодного випадку, коли лікар-хірург або медичний персонал сказали б: "Пробачте, я втомився, я не можу надавати медичну допомогу". Це ще раз підтверджує високий рівень професіоналізму та відповідальності за життя наших військовослужбовців, притаманний нашим медикам.

Які цілі ви визначили для медичної служби на даний момент?

- Головне завдання Медичної служби ЗС України полягає саме в тому, щоб максимально зберегти життя та здоров'я військовослужбовців і в разі поранення чи травмування забезпечити умови, щоб військовий отримав весь необхідний обсяг медичної допомоги на всіх етапах медичної евакуації. На жаль, війна - це на сьогодні "епідемія бойової травми". І від того, наскільки швидко, своєчасно буде надана медична допомога воїнові, який цього потребує, залежать життя та здоров'я його й побратимів.

Що ви хочете сказати?

Військові, які вже мають досвід служби, після отримання поранення і повернення до лав здатні передати свої знання та навички товаришам, з якими вони проходять службу. Це дозволяє не шукати нові ресурси для мобілізації, а ефективно використовувати вже підготовлений персонал. Відомо, що новобранці, які приходять на контракт або за мобілізацією, повинні пройти навчання в спеціалізованих центрах, де отримують базову військову підготовку, включаючи медичні аспекти. На жаль, нинішній обсяг такої підготовки складає близько 13 годин, що, на нашу думку, є недостатнім.

У зв'язку з цими викликами дійсності ми ініціювали відеознімання онлайн-курсу з тактичної медицини, де представлено програму підготовки бойового медика за алгоритмами MARCH- PAWS. Попри наш (на початку) скептицизм, бачимо, що він популярний, особливо серед інструкторів з тактичної медицини. Деякі з навичок, що опубліковано, підходять і для військовослужбовців, які проходять БЗВП (базову військову підготовку, - ред.). Наприклад, самодопомога під вогнем (зона прямої загрози) та само- / взаємодопомога в тактичному укритті (зона непрямої загрози).

Безумовно, відеоформат призначений переважно для закріплення і повторення вже набутих навичок. Проте, таким чином ми забезпечуємо кращу доступність до навчання для кожного військовослужбовця.

Також наше пріоритетне завдання - зробити так, щоб у нас кожен військовослужбовець був навченим: як мобілізований військовослужбовець, так і бойовий медик. І, зокрема, ми тепер апробуємо курс інструктора другого рівня для того, щоб поліпшити контроль за якістю підготовки на загальному базовому військовому курсі з тактичної медицини.