Привіт, "Трійка"! Які справи у "Центурії" та хто є сучасними українськими націоналістами?

Серед бетонних комплексів київської промислової зони безладно розташовані невеликі будівлі, зведені з автомобільних шин. Над ними стелиться димова пелена.

- Напружуємо м’язи! - віддає наказ високий і стрункий бородань, 23-річний Август. Нещодавно він звільнився з військової служби через отримане поранення. Тепер він навчає молодіжний резерв "Трійки" - Третьої штурмової бригади, яка входить до складу організації "Центурія", основам тактики бою.

- Бах! Бах! Бах! - звучать постріли, які наслідують юнаки в мультфільмах, що "двійками" просуваються між гумовими бар'єрами. Вони тренують спільну діяльність для забезпечення вогневої підтримки та захисту один одного на полі бою.

Після завершення завдання Август запитує: "Чи все стало зрозуміло?".

- Так є! - хором, немов у військовій частині, відповідають молоді хлопці та дівчата. Фрази "Так точно!" та "Бажаю здоров'я!" для них стали застарілими. Натомість вони вживають "Так є!" і "Слава Україні!".

Їх близько двадцяти. Деякі з них носять військову форму, інші – спортивні костюми. У руках у них автомати АК-74, але без набоїв. Всі вони ще молоді, не старші 20 років. Вони вважають себе українськими націоналістами, а свого командира, полковника Андрія Білецького, вважають людиною, яка "досить давно і безкорисливо виховує націю" (цитата 17-річного центурійця з позивним "Нова").

Ветерани "Азову" 3 серпня 2020 року створили націоналістичну парамілітарну організацію під назвою "Центурія". Основною метою цієї групи є формування військово-патріотичного духу серед молоді.

Центурійці почали підготовку до бойових дій ще до того, як розгорілася велика війна. По всій Україні регулярно проводилися військові навчання в різних осередках. В ході цих занять учасники розглядали різноманітні сценарії боротьби з російськими військами — чи то вступити до лав українського війська, чи обрати шлях партизанської боротьби.

У лютому 2022 року приблизно тисяча членів організації, більшість з яких були повнолітніми центурійцями, вирішили приєднатися до Сил оборони України. На основі регіональних відділів "Центурії" формувалися підрозділи ССО та ТрО "Азов". Деякі з цих учасників згодом стали частиною Третьої штурмової бригади.

З моменту початку війни в повному обсязі, діяльність спільноти була зупинена практично на рік.

Наприкінці 2022-го очільник "Центурії" і заступник комбрига "Трійки" Ігор Михайленко з позивним "Черкас" вирішив, що настав час відновлювати організацію. На його поклик одразу відгукнулися молоді люди, які на початку великої війни були неповнолітніми і не змогли долучитися до війська.

На кінець 2022 року в організації "Центурія" налічувалося близько 700-800 молодих людей, а сьогодні їх кількість перевищує 3000 по всій Україні, зазначає Михайленко в інтерв'ю "Українській правді". Ці молоді люди займаються волонтерською діяльністю, допомагаючи прибирати завали після обстрілів, а також готуються до можливої участі у бойових діях. Крім того, вони проводять марші вулицями, намагаючись "захистити націю" від ЛГБТ-спільноти.

УП пояснює, хто такі центурійці, які спільні риси вони мають з патріотами та національними дружинами, чи дійсно в організації існує активний набір молоді, а також яке відношення до цього всього має Стародавній Рим.

Заснування молодіжної організації "Центурія" в 2020 році стало спробою вдихнути нове життя в український ультраправий рух під орудою медійних облич.

"Провідником" цієї організації виступає Андрій Білецький, а керівником є Ігор Михайленко, заступник командира Третьої штурмової бригади. Їхня дружба розпочалася у 2005 році, коли молодий Черкас приєднався до націоналістичної групи "Патріоти України", заснованої Білецьким. З того моменту їхні життєві шляхи тісно переплітаються.

23 серпня 2011 року близько 18:00 до офісу націоналістів, розташованого на вулиці Римарській у Харкові, прибув 48-річний підприємець Сергій Колесник. Цей чоловік уже не раз висловлював погрози на адресу патріотів. Цього вечора він відкрив вогонь у приміщенні їхнього офісу.

"Досвідчені члени організації, 23-річний Михайленко та 31-річний Віталій "Вітус" Княжеський, зазнали вогнепальних травм. Відбиваючись від нападу, вони вдарили агресора молотком по голові і затримали його, після чого викликали поліцію."

Активістів Черкаса й Вітуса заарештували за обвинуваченнями в нападі на бізнесмена. Пізніше через сутичку на Римарській відправили в СІЗО й лідера "Патріотів України" 32-річного Білецького.

Активісти були звільнені 25 лютого 2014 року, відразу після того, як Верховна Рада прийняла рішення про визволення політичних в'язнів, які перебували під режимом президента-втікача Віктора Януковича.

Вже за кілька днів після виходу з СІЗО вони штурмували штаб сепаратистів у Харкові - бійцівський клуб "Оплот", обороняли Харківську облдержадміністрацію і офіс "Патріотів України" на Римарській. Згодом зібрали загін "чорних чоловічків" на противагу "зеленим". А вже в травні билися за Маріуполь, де й почали створювати "Азов".

Додатково: Лідер батальйону "Азов" заявив, що найгірша помилка уряду полягає в веденні політичних переговорів із сепаратистами.

У жовтні 2014 року Андрій Білецький зробив крок у політичну діяльність, передавши командування "Азовом" Ігорю Михайленку. Ігор, який обіймав посаду командира підрозділу до серпня 2016 року, змушений був залишити службу через отримане поранення.

Далеко від націоналістичного руху він не відійшов. У лютому наступного року очолив черговий проєкт Білецького - організацію "Національні дружини".

Завданням нацдружинників було пильнувати "український порядок". У балаклавах і сіро-чорному камуфляжі вони патрулювали вулиці (подекуди в мирі і злагоді з поліцією, а часом зі штовханиною і сутичками), розганяли п'яничок. Нападали на представників ЛГБТ-спільноти. Організовували акції проти незаконних забудов, а також корупції в армії. В 2018-му вони розгромили табір ромів у Києві. А в 2019 році були спостерігачами на всеукраїнських виборах, попри погрози застосовувати силу до "порушників" на виборчих дільницях.

Ознайомтесь з іншими матеріалами: Альтруїсти в дії. Яка структура "Нацдружин" і чи варто їх остерігатися?

Черкас не приховує, що в азовському русі розформували "Національні дружини", бо вони стали "дуже політичною структурою".

На той час в організації налічувалося приблизно 2,5 тисячі людей. Ті, хто бажав займатися політичною діяльністю, приєдналися до партнерської партії "Національний корпус". Згідно з інформацією Михайленка, близько 500-600 осіб стали членами новоствореної "Центурії".

За його словами, організації "Патріоти України", "Національні дружини" та "Центурія" мають різні завдання, що відповідають сучасним викликам, проте їхні ідеологічні засади залишаються спільними. Учасники цих груп - це молоді українські націоналісти.

"Всі шляхи ведуть до Риму" — відомий вираз, корені якого сягають епохи Стародавнього Риму. У ті часи римляни прокладали головні дороги таким чином, щоб вони з'єднувалися в столиці, об'єднуючи всі території, що належали Риму.

Через півтора тисячоліття після загибелі стародавньої цивілізації на теренах України з’явився свій "шлях" до Риму — через військово-патріотичну організацію "Центурія". У протистоянні одній імперії українські націоналісти черпали натхнення з прикладів іншої.

Девіз центурійців звучить як "Aut Caesar, Aut nihil!", що в буквальному перекладі з латини означає "Або Цезар, або жодного".

У армії Стародавнього Риму існували підрозділи, відомі як центурії, які налічували близько ста військовослужбовців (аналог сучасної роти в ЗСУ). Ці центурії активно залучалися до військових конфліктів того часу, зокрема під час Пунічних війн, що відбувалися між Римом і Карфагеном та тривали більше ста років з різними перервами.

Засновник української "Центурії" Ігор Михайленко проводить аналогії між Стародавнім Римом і сучасною Україною:

Карфаген мав великий вплив на Середземномор'ї, як у військових справах, так і в політичних питаннях. Проте, завоювати Рим їм не вдалося. Карфаген був знищений, тоді як Рим зумів витримати натиск. Ми впевнені, що Київ врешті-решт здобуде перемогу над Москвою.

Бійців давньоримських центурій називали легіонерами. В українській "Центурії" також є легіонери - ветерани та воїни російсько-української війни. Це найвищий чин в ієрархії спільноти. Далі - бійці, активні учасники "Центурії", а за ними - прихильники, які зрідка долучаються до заходів організації.

Легіонери виконують роль наставників для молоді. Вони забезпечують підготовку до служби, проводячи заняття з різних аспектів, таких як тактика, медична допомога, орієнтування на місцевості та управління безпілотниками.

19-річний легіонер з позивним "Бруклін", який восени 2024 року залишив навчання на геодезиста, щоб приєднатися до бригади "Азов", розповідає УП, що в "Центурії" підготовка до війни є більш ефективною, ніж на базовій загальновійськовій підготовці в "учебці". Основна перевага полягає в тому, що навчальний процес у цій організації не обмежений двомісячним терміном, як у БЗВП. У "Центурії" можна тренуватися стільки, скільки забажаєш.

"Мілітаріментори" організовують спортивні тренування та змагання на честь загиблих воїнів, зокрема у дисциплінах ножового бою.

Ці змагання мають свою унікальну історію. Одного вечора 2021 року легіонер Олег Фадєєнко, відомий під позивним "Малиш", організував турнір із ножового бою на Лисій горі. Спочатку учасники, які називали себе центурійцями, змагалися з дерев'яними ножами. Коли до фіналу дійшли двоє з сорока учасників, Малиш вирішив, що настав час перейти на справжні ножі. Леза були майже повністю заклеєні, залишивши тільки гострий кінчик. Юнаки змагалися до першої крові, демонструючи вміння та мужність.

Бойець Третьої штурмової бригади, 27-річний Олег Фадєєнко, загинув у лікарні 2 липня 2023 року під Бахмутом внаслідок поранення, отриманого під час артилерійського обстрілу. Тепер його побратими організовують турніри з ножового бою на його пам'ять.

Ознайомтеся також з матеріалом: "Не скаржся!". Які уроки отримують молоді українці в патріотичному таборі на території Холодного Яру.

Легіонери проводять уроки з історії України, а також, що може здатися незвичним, з юриспруденції. Черкас коментує це наступним чином: "Молоде покоління часто перебуває у світі власних ілюзій і не завжди усвідомлює, що завдання фізичних ушкоджень іншій особі може призвести до кримінальної відповідальності".

В рамках організації проводять містерії на честь загиблих товаришів. Цей ритуал проходить увечері під зоряним небом, оточений вогнем багаття. Центурійці підносять прапори з позивними загиблих бійців і виголошують декалог ОУН.

Десять заповідей українського націоналіста юнаки й дівчата з "Центурії" знають, як християни "Отче наш", і промовляють їх на своїх зібраннях щонайменше раз на тиждень.

Члени організації зазвичай не ховають обличчя, але часом на своїх івентах надягають шоломи-"личини", які в Стародавньому Римі носили вершники і прапороносці.

У своїй меті "Центурія" наслідує вже не стародавніх римлян, а ОУН: "Українська Самостійна Соборна Держава", яку центурійці зазвичай називають "Великою Україною".

Що вкладають у ці слова сучасні українські націоналісти? Черкас час від часу підкручує свої вуса і патетично розповідає те, що зараз здається альтернативною реальністю:

Ми повинні збудувати потужну державу, здатну протистояти будь-яким викликам у світі та захищати свої національні інтереси. Це не ми звертаємося до Європи з проханням про підтримку, а навпаки – саме Європа звертається до нас за захистом. Ніхто з Москви чи Вашингтона не має права нав'язувати нам, як жити; ми самостійно приймаємо рішення і маємо можливість впливати на ситуацію в цих столицях.

Непрозорими залишаються аргументи центурійців щодо того, як їх публічні виступи проти ЛГБТ-спільноти сприятимуть зміцненню України. Вони стверджують: "Центурія базується на принципах Української Державності. Ми керуємося статтею 51 Конституції, яка ясно зазначає: "Шлюб заснований на вільному згоді жінки і чоловіка. Держава захищає сім'ю, дитинство, материнство та батьківство". Отже, для ЛГБТ-спільноти тут немає місця".

Майбутній студент-політолог із Могилянки, дівчина з лівими поглядами, воїни Третьої штурмової бригади і "Азову", школярка. Ці юнаки і дівчата здаються настільки різними, що вони могли ніколи не перетнутися, але журналістка УП зустріла їх в одному місці - на тренувальній базі "Центурії" в Києві.

Дехто з учасників почув про організацію через соціальні мережі, інші отримали рекомендації від друзів спробувати свої сили в націоналістичному русі, а хтось випадково виявив вишкіл центурійців у своєму населеному пункті. Ось так вони й зібралися разом.

Середній вік прихильників та учасників "Центурії" коливається від 16 до 22 років. Хоча до організації можна вступити вже з 14, часто молоді люди цього віку ще не готові до серйозних зобов'язань, тому залишаються не надовго, зазначає Черкас.

Легіонери, які представляють різні вікові категорії, включають як ветеранів російсько-української війни, так і діючих військових. На самому початку масштабного вторгнення Росії їх налічувалося лише близько 150 осіб. Проте тепер кількість легіонерів значно зросла, адже статус легіонера отримує кожен, хто приєднується до збройних сил.

Щомісяця від 30 до 70 центурійців проходять мобілізацію або укладають контракт. Зазвичай вони входять до складу Третьої штурмової бригади. Проте, за словами Ігоря Михайленка, у цій організації не ведеться цілеспрямований рекрутинг серед молоді до 25 років. У місцевих осередках навіть проводять зустрічі, щоб запевнити батьків, що їхні діти не будуть примусово відправлені до армії до досягнення цього віку.

За словами Черкаса, Україна ще не вичерпала свої можливості для мобілізації, а призивати 18-річних юнаків – не найефективніше рішення для зміцнення армії, оскільки "їм ще потрібно стати особистостями". Тому в організації "Центурія" заохочують молодь, яка не підлягає мобілізації, розвиватися у різних напрямках, таких як ІТ, бізнес, журналістика та інженерія.

Варто зазначити, що більшість опитаних співрозмовників УП серед центурійців заявляють, що приєдналися до цієї організації з метою підготовки до підписання контракту або мобілізації.

- Ще не обрав для себе підрозділ, але вбачаю майбутнє в Третій штурмовій бригаді, - розповідає 17-річний Нова. Цьогоріч він закінчив школу та збирається вступати в університет на політологію чи соціологію. Але також планує розвиватися у військовій справі.

Легіонер з "Азову" на ім'я Бруклін повідомляє, що більшість його товаришів із "Центурії" перебувають на фронті. В армії залишилися лише неповнолітні та студенти.

Сам Бруклін в організації вже другий рік. Нещодавно він отримав поранення під Торецьком на Донеччині. Під час реабілітації почав проводити заняття з тактики для юних центурійців. А в той день, коли ми спілкувалися, сам прийшов на тренування, щоб відточити навички.

В "Центурії" є люди, які захоплюються націоналістичним рухом, проте поки що не мають наміру йти до армії. Серед них 19-річна дівчина на псевдонім "Свят", який вона вибрала через ностальгію за рідним містом Святогірськом у Донецькій області.

- Я не вважаю, що зможу стати частиною Сил оборони, оскільки бачу себе як "кімнатну рослину", яка не здатна адаптуватися до багатьох обставин, - розповідає вона. - Проте, якщо настане час, коли вибір не залишиться, я буду змушена діяти. Я прагну бути корисною своїй країні. Якщо це можна реалізувати через службу в армії - я готова до цього.

Дівчина приєдналася до "Центурії" в березні 2025 року, повернувшись в Україну з Нідерландів, куди її змусила поїхати велика війна. Свят розглядає спільноту, в якій вона зараз знаходиться, з романтичної перспективи, незважаючи на те, що виросла в родині з "лівими" поглядами. Хоча сама вона має ліві переконання, її участь в організації зробила її позиції ще більш радикальними.

- Війна все змінює. Демократичний світ дуже часто програє через слабкість і неготовність бути сильними, коли це потрібно. Я почала в цьому розчаровуватися. Від "Центурії" перейняла праві погляди. Не всі, але частину, так, - ділиться дівчина. На запитання, як "ліві" батьки сприйняли її рішення долучитися до праворадикальної організації, Свят радісно відповідає: "Вони не проти".

Більшість членів "Центурії" - українці, але є небагато іноземців. За іронією долі, один із них росіянин із позивним "Євпатій".

Усі вважають росіян ворогами. Проте Євпатій протягом 11 років активно займався націоналістичним рухом в Україні. Я вважаю його ментальним і світоглядним українцем, - ділиться Ігор Михайленко.

В 2014-му Євпатій став азовцем. Після звільнення зі служби почав проводити тренування для центурійців. Із початком великої війни став у стрій - вирушив у Маріуполь, повернувся звідти поранений, відновився, поїхав воювати у Бахмут, отримав поранення, реабілітувався і знову відправився на Донеччину. Нині він головний сержант роти в Третій штурмовій бригаді.

Досліджуйте також: Сторічна боротьба проти Росії. Як родина Арсеничів протистояла окупантам в ОУН і продовжує свою боротьбу в Збройних силах України.

Парамілітарні формування часто формуються навколо харизматичного лідера вождистського типу. У "Центурії" регіональні відділення прикрашають портретами Білецького. Коли журналістка УП звернулася до молодих членів спільноти із запитанням: "Хто з українських націоналістів вас найбільше вражає?", найчастіше звучала відповідь: "Андрій Євгенійович Білецький".

Заняття з тактики завершилося. Юнаки і дівчата зібралися докупи.

- Чи все зрозуміло? - запитує інструктор Август.

- Так, дійсно! - гучно вигукують молоді хлопці та дівчата.