Безпека без сподівань на США: якими мають бути трансформації Європи для забезпечення захисту від нових конфліктів.

Коаліція демократичних націй здатна розробити нові механізми для сприяння відкритій торгівлі та економічній співпраці, укладання оборонних альянсів, обміну розвідувальною інформацією та забезпечення доступу до важливих ресурсів.

Світовий порядок, очолюваний США, яким ми його знали, більше не існує.

У міру зміщення тектонічних плит геополітичної ситуації, перед Європою постає важливе завдання: зберегти свої інституції та запобігти поверненню до часу, коли "право сили" переважає над "силою права". Це період, коли влада зосереджується у руках потужних лідерів у Вашингтоні, Москві та Пекіні.

Справитися з цим завданням вимагає кардинального переосмислення усталених поглядів і переконань.

Триматися за застарілі принципи більше неможливо. Європа не зможе відстояти демократію та свій стиль життя лише через "м'яку силу".

Ми повинні відкинути усталені заборони і знову оволодіти мистецтвом "жорсткої сили".

Це — єдиний спосіб утримати під контролем та захистити нас від тих, хто безпосередньо ставить під загрозу наші цінності і інтереси.

Отже, з відновленням Дональда Трампа на посаді президента Сполучених Штатів було анонсовано нові витрати на оборону в розмірі сотень мільярдів євро. Однак цих зобов'язань виявляється недостатньо.

Витрати на оборону на рівні 2% від ВВП виглядали як доцільна мета для НАТО в 2014 році, коли США, хоч і не без вагань, продовжували виконувати функцію "світового жандарма". Однак ці часи вже залишилися в минулому.

Для того, щоб відповідати військовим змінам у Росії, Європі необхідно не менше ніж удвічі збільшити свої витрати на оборону. Більше того, я вважаю, що Європа має намагатися досягти рівня в 4% від ВВП до 2028 року.

Амбіції нового канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска повинні бути втілені на всьому європейському континенті.

Величезні армії та численні технічні засоби можуть протистояти відкритим атакам, проте бойова техніка та танки — це лише один аспект ситуації. Якщо європейські витрати зосередяться виключно на військових закупівлях, то ми ризикуємо пропустити можливість для власної високотехнологічної трансформації.

Саме технологічні інновації лежать в основі "жорсткої сили" США та Китаю.

Від штучного інтелекту та квантових обчислень до критичної інфраструктури та біотехнологій -- Європа ризикує застигнути в розвитку, поки великі держави стрімко йдуть уперед. За такого сценарію наша стратегічна залежність від США та Китаю лише зростатиме.

Для забезпечення безпеки нашої правилоорієнтованої системи нам потрібно переглянути структуру нашої спільноти.

Хоча традиційні формати, такі як G7, все ще мають свою цінність, ми повинні шукати нові методи для об'єднання людей зі спільними інтересами.

Коаліція демократичних держав, відома як D7, має потенціал для розробки нових механізмів, які сприятимуть відкритій торгівлі та економічному співробітництву, зміцненню оборонних альянсів, обміну розвідувальною інформацією та доступу до важливих ресурсів. Крім того, вони можуть ініціювати нові угоди в сфері безпеки, що охоплюють як кібернетичні, так і економічні загрози, аналогічно п'ятій статті НАТО, але в рамках економічних відносин.

Для досягнення цієї мети Європейському Союзу необхідно активно співпрацювати з традиційними союзниками, такими як Велика Британія, а також розвивати партнерство з Канадою, Японією, Південною Кореєю, Новою Зеландією та Австралією.

Також потрібно знайти нові формати взаємодії з Індією -- демократією, чий ВВП подвоївся за останнє десятиліття, і яка вже незабаром може стати третьою економікою світу. Мета -- не замінити Америку, а забезпечити, щоб Європа залишалася сильною незалежно від підтримки США.

Занадто довго Європа покладалася на дешеву російську енергію, дешеві китайські товари та дешеву американську безпеку й технології. Але ця наївна залежність більше не є варіантом.

Окрім фінансування оборони й технологій, Європа повинна укласти новий суспільний договір.

Ми не можемо відкидати те, що визначає нашу європейську ідентичність, проте слід переглянути деякі основи традиційної моделі соціальної держави.

Свобода не є безкоштовною. Лідери Європи повинні відверто та прозоро обговорювати ті виклики, з якими ми стикаємося, і те, які вимоги вони висувають.

Ці вибори можуть викликати неоднозначну реакцію, проте важливо усвідомлювати: ми перебуваємо в періоді викликів.

Європейцям необхідно розвивати навички та ресурси для захисту власних інтересів. Ми можемо отримати цінні уроки від українців та тайванців щодо боротьби за свободу та формування стійкості.

Щороку я організовую Копенгагенський саміт демократії в межах своєї Фундації Альянсу демократій. Коли я засновував її у 2017 році, я твердо вірив, що США залишатимуться центром глобального демократичного альянсу.

Тепер же ми маємо підготуватися до світу, де Америка не лише непередбачувана, а й може бути вороже налаштованою та експансіоністською.

Нові обставини вимагають нових стратегій. Захист демократії -- не глядацький вид спорту. Нам доведеться піти на певні жертви, бо альтернатива -- жахлива.

Європа має можливість стати провідною силою у вільному світі. Наші нащадки не вибачать нам, якщо ми упустимо цю можливість.