Дrones та повітряні кулі спричинили паніку в країнах НАТО, - повідомляє The Times.
У зв'язку з нещодавніми подіями аеропорти Вільнюса та Мюнхена були закриті. Данія та Польща висловили підозри щодо можливого вторгнення з боку Росії, але чи є це справжньою загрозою, чи просто помилками або провокаціями?
Останніми тижнями над Європою розгортається важковловима хвиля дестабілізації. То над аеропортами з'являються дрони, то метеошари раптово порушують повітряний простір, то в Балтійському морі затримують загадкові судна. Наприклад, танкер, відомий під назвами Pushpa і Boracay, був раніше помічений у районах, де фіксувалися прольоти безпілотників над військовими базами Данії.
Тепер його підозрюють у тому, що він міг служити плавучою платформою для запуску дронів - "і це лише одна ланка в значно ширшому ланцюзі подій", пише The Times.
Після того, як у ніч на 9 вересня щонайменше двадцять безпілотників з Росії вторглися в повітряний простір Польщі, тривога в регіоні почала виникати майже щодня. Це вплинуло на десятки аеропортів і військових інсталяцій принаймні у семи країнах НАТО — і це лише ті випадки, які стали відомі широкій громадськості.
У міру того як дрони стають дешевшими і доступнішими, вони все частіше залітають туди, куди їм не належить. Американська компанія Dedrone, що спеціалізується на протидії безпілотникам і співпрацює з в'язницями, держустановами, електростанціями і п'ятдесятьма аеропортами, зафіксувала цього року понад мільйон порушень повітряного простору по всьому світу.
Хоча більшість цих інцидентів стосується аматорських дронів, виготовлених компанією DJI з Китаю, фірма також помітила збільшення використання саморобних безпілотників на 430%. Ці апарати важче відслідковувати за допомогою традиційних радіозасобів. Масштаби та серйозність цієї проблеми починають лише зараз ставати очевидними.
Медіа акцентує увагу на тому, що нерідко важко швидко встановити, які інциденти можуть бути результатом організації з боку Росії чи інших країн, а які є просто випадковими помилками або провокаціями. Наприклад, минулої п'ятниці в районі аеропорту Франкфурта затримали громадянина Німеччини, який стверджував, що його намір полягав лише в тестуванні нового дрона.
За інформацією Філа Майлза, колишнього працівника Міністерства оборони Великої Британії, держави-агресори часто делегують виконання таких операцій місцевим злочинцям, що дозволяє створити видимість правдоподібного заперечення. "З розвитком технологій ми будемо ставати свідками все більшої кількості таких інцидентів, і їх буде важче зупиняти та пов'язувати з певними джерелами", – зазначив він.
Він акцентував увагу на тому, що Росія насправді може делегувати такі завдання тим, хто запропонує найвигіднішу ціну в мережі.
Інший колишній чиновник оборонного відомства, на умовах анонімності, зазначив, що Росія і Китай уже розробили просунуті методи використання слабких місць західних систем безпеки, таких як невизначеність юрисдикції та поріг кримінальної відповідальності. За його словами, в деяких випадках влада свідомо утримується від рішучих дій, щоб не "розкривати свої карти" - тобто не показувати, яких заходів вона вживатиме в більш серйозній ситуації.
Еш Александер-Купер, ветеран британської армії та колишній співробітник контртерористичних організацій, нині займає посаду віцепрезидента компанії Dedrone, відповідальної за регіони Європи, Близького Сходу, Африки та Азійсько-Тихоокеанського регіону. Він підкреслив, що на практиці більшість дронів можна виявити та нейтралізувати за допомогою відносно дешевих та доступних технологій. Александер-Купер зазначив, що багато аеропортів мають зону безпеки з радіусом 5-10 км, де дрони можна відстежувати за допомогою радіосигналів, радарів або відеокамер.
"Чимало людей вважають, що якщо відключити дрон, він просто впаде на землю. Однак насправді він, як правило, зависає в повітрі, намагаючись відновити зв'язок з оператором. Якщо ж це не вдається, дрон повертається до місця свого старту. Для нас це відмінна новина: ми отримуємо інформацію про місцезнаходження пілота і точку, звідки дрон злетів," - підкреслив Александер-Купер.
Раніше УНІАН інформував про те, хто відповідатиме за знищення невідомих дронів у повітряному просторі Німеччини, згідно з заявою міністра оборони Бориса Пісторіуса. Незважаючи на те що Німеччина досягла значних успіхів у забезпеченні захисту від безпілотних літальних апаратів, Бундесвер не може повністю взяти на себе цю відповідальність на всій території країни.
Окрім цього, ми обговорювали цілі, яких прагне досягти Росія, здійснюючи дронові напади на ЄС. Європейським країнам терміново необхідно знайти політичну рішучість для подальшої та більш активної підтримки України.
