БРІКС зазнав кризису. Які причини внутрішніх суперечностей альянсу та які наслідки це має для нас?

Сергій Лавров цими днями проявив небачену медійну активність, за лаштунками якої - сварки у організації, де Росія посідає чільне місце.

В Бразилії відбувся фінальний етап саміту міністрів закордонних справ держав-учасниць БРІКС, до складу якого входять Росія, Індія, Китай та Південноафриканська Республіка. Кремль мав великі очікування від цієї зустрічі. У своєму виступі Лавров підкреслив важливість активізації БРІКС у контексті "світової більшості".

Під терміном "Світова більшість" Лавров, ймовірно, мав на увазі Глобальний Південь. Чому це важливо? Тому що на саміті чітко домінував Китай. Міністр закордонних справ КНР Ван І закликав учасників стати головною силою у боротьбі за глобальну справедливість "в умовах гегемонізму". Не випадково тези його виступу перегукуються з ідеями Лаврова, адже планувалося ухвалення спільної заяви, яка підтверджує наміри БРІКС зайняти провідні позиції в геополітичному контексті.

Але у підсумку гора породила мишу: під підсумковою заявою пафосного заходу підписалася країна-господарка саміту Бразилія й опублікувала документ від себе.

Розбіжності між учасниками саміту стали основною причиною його невдачі. У 12-сторінковій заяві підкреслюється важлива роль Організації Об'єднаних Націй в міжнародній системі, де "суверенні держави співпрацюють заради забезпечення миру та безпеки". Країнам рекомендовано самостійно взаємодіяти та закликати регіональні організації до боротьби з конфліктами, "усуваючи їхні корінні причини". У цій формулюванні можна помітити вплив Росії, чия позиція не раз акцентувала увагу на "корінних причинах" війни в Україні. Тим часом, важливість БРІКС як платформи для представлення проблем та інтересів країн Глобального Півдня вказує на зацікавленість Китаю, який, на відміну від Росії, прагне розширити склад учасників альянсу.

Ключовим моментом, що викликав суперечки серед учасників саміту, стало питання представлення країн у керівних органах ООН. У своїй заяві міністри закордонних справ держав БРІКС висловили підтримку ідеї більш справедливого представництва країн Глобального Півдня в рамках організації, зокрема, підкреслюючи важливість включення Бразилії та Індії до складу Ради Безпеки ООН. Також згадуються реформи ООН, ухвалені у 2023 році, а також відповідні резолюції.

Однак Єгипет і Ефіопія висловили свою незгоду з формулюваннями, що містяться в підсумковій заяві саміту БРІКС щодо реформування ООН. Вони рішуче проти надання постійних місць у Раді Безпеки Бразилії та Індії.

Вони мають право голосувати, але не мають права вето. Якщо число постійних членів Ради Безпеки збільшиться, це призведе до зменшення впливу вже існуючих учасників.

Враховуючи спроби Сі Цзіньпіна у 2024 році завоювати симпатії Єгипту, можна припустити, що недавні дії міністра цієї країни, а також єфіопського колеги, можуть свідчити про певне невдоволення з боку Китаю. Відносини КНР з Індією залишаються напруженими, особливо в контексті останніх подій у Кашмірі. Хоча Бразилія більше орієнтується на США, вона зберігає дружні стосунки з Росією.

На саміті міністрів закордонних справ БРІКС Україні було присвячено два абзаци в межах пункту 16, але без єдиної позиції. У заяві міністри країн-учасниць БРІКС нагадали про офіційні погляди своїх держав і висловили вдячність за Африканську мирну ініціативу та створення Групи друзів миру. Вони також висловили сподівання, що теперішні зусилля сприятимуть досягненню тривалого мирного врегулювання.

Група друзів миру, ініційована Китаєм і Бразилією, у 2025 році не змогла провести жодного результативного саміту. Залишається загадкою, які саме країни входять до складу цієї групи. Тому згадка про неї у фінальному документі саміту може розглядатися лише як ввічливий жест на адресу Китаю або Бразилії, не більше того. Принаймні, на даний момент. Вражає, що альянс БРІКС, який заявив про своє бажання відігравати значнішу роль у світових геополітичних процесах, не скористався можливістю представити свою позицію щодо війни Росії в Україні.

Міністр закордонних справ Бразилії Мауро Віейра пояснив публікацію підсумкової заяви саміту від бразильської сторони так: це звична практика, щоб "у нас була можливість дуже обережно і дуже точно обговорити декларацію саміту лідерів БРІКС у липні".

Цікаво, що, попри внутрішні розбіжності, міністри закордонних справ БРІКС мали би у підсумковій заяві подякувати Дональду Трампу. За словами Віейри, всі учасники саміту "рішуче не сприйняли" відновлення торгового протекціонізму (тарифів Трампа).

Проте позиція Бразилії в цій ситуації є досить суперечливою. З одного боку, країна підтримує обурення Китаю, а з іншого — отримує вигоди від тарифних коливань і самостійно веде переговори з Білим домом щодо митних питань. "Бразилія є важливим гравцем на світовій арені. Ми завжди прагнемо до встановлення відносин, заснованих на міжнародному праві та повазі до встановлених норм. Ми відкриті для діалогу з усіма сторонами", — підкреслив Віейра.

У 2024 році в Казані Путін натякнув на можливість створення спільного банку та валюти БРІКС, але на нинішній зустрічі міністрів закордонних справ у Ріо-де-Жанейро головну увагу було приділено національним валютам як пріоритету для розрахунків. Можливо, у липні ці ідеї перетворяться на щось більш конкретне. Проте вірогідніше те, що розрахунки в національних валютах можуть виявитися складною і затратною справою, що призводить до залежності країн одна від одної. Наприклад, Індія може ввести зміни в курс рупії, що вплине на розрахунки за російську нафту, завдаючи фінансових втрат Росії без можливості знайти винних. Ці та інші занепокоєння стримують країни БРІКС від переходу на національні валюти. Найбільш розумним рішенням могло б стати запровадження валюти БРІКС, але цей етап ще попереду.

Отже, впливовий альянс БРІКС, що представляє інтереси Глобального Півдня, яскраво виявляє свої внутрішні суперечності, які суттєво знижують його здатність діяти як вагомий гравець на світовій геополітичній арені.

Головна боротьба за вплив у альянсі розгортається між Росією та Китаєм. Китайська Народна Республіка намагається об'єднати країни для спільної протидії тарифам Трампа, однак, як демонструє випадок Бразилії, ця стратегія не завжди працює. Росія готується до відповіді на як старі, так і нові санкції, а також до зростаючого тиску з боку Колективного Заходу. Незважаючи на різні думки в США та Європі, західні країни в цілому виступають з єдиною позицією, особливо щодо ситуації в Україні. У порівнянні з чіткими заявами західних лідерів, формулювання декларацій БРІКС є більш загальними. Альянс звертається до ООН, яку підтримує, та планує співпрацювати з "Групою двадцяти". Чи зможе БРІКС досягти згоди щодо спірних питань до липня? Важко сказати, чи встигнуть Трамп і Путін знайти спільну мову, щоб розв'язати проблеми тарифів і ситуацію в Україні до цього терміну.

Саміт БРІКС викликає наш інтерес завдяки конкурентній взаємодії між Росією та Китаєм, а також різноманітним поглядам країн-учасниць на політичні питання. Спочатку цей альянс був створений з економічною метою. Ідея вирішення політичних проблем через економічні інструменти є близькою чинному президенту США. Проте наголос на політичних аспектах підриває єдність альянсу та уповільнює економічні інновації. Офіційний Київ має стратегічно взаємодіяти з кожним членом БРІКС, і, можливо, в результаті у фінальних деклараціях з'являться формулювання, які стануть несподіваними для Росії чи Китаю.