Бутко: Плата за прохід через Ормуз буде спрямована до бюджету КВІР | Еспресо
Іран фактично запровадив транзитні збори, що становлять до 2 мільйонів доларів за кожен надвеликий танкер (VLCC — клас супертанкерів, що транспортують нафту на великі відстані). На перший погляд, ці цифри виглядають вражаюче, проте реальна ситуація може бути менш суворою.
Типовий танкер класу VLCC здатний транспортувати близько 2 мільйонів барелів нафти. Дохід у розмірі 2 мільйонів доларів відповідає ціні 1 долар за барель.
В масштабах світової економіки, де волатильність нафтових цін з початку конфлікту в Ірані склала 35-40 дол. за барель, - не надто багато.
Але для арабських країн Перської затоки ціна перетворюється на значну статтю витрат: За обсягу експорту у 20,5 млн барелів на добу щорічні платежі на користь Ірану становитимуть приблизно 7,5 млрд дол.
Експортери з Саудівської Аравії, ОАЕ та Кувейту будуть змушені покрити більшу частину цих мит, аби зберегти свою нафту конкурентоспроможною на глобальному ринку.
Однак для монархій Затоки це буде економічно обґрунтовано. Витрати на видобуток у цьому регіоні дуже низькі — на деяких родовищах вони складають лише 10 доларів за барель. Сплачувати "ормузький податок" та продавати нафту за умовними 80-100 доларів за барель (припустимо, що до цього рівня ціна знизиться у міру стабілізації ситуації) — це набагато вигідніше, ніж залишати її в надрах під час війни, не отримуючи жодного прибутку.
Також зверніть увагу на: Чому блокування Ормузької протоки є безглуздим заходом.
Для світової економіки це "бичачий" сигнал -- повернення 20% світової пропозиції на ринок стабілізує ціни швидше, ніж будь-які вербальні інтервенції ОПЕК+.
Однак існує одна серйозна проблема - отримувачем платежів є Корпус вартових ісламської революції (КВІР). Це справжнє санкційне "мінне поле". Якщо доходи від мит безпосередньо надходять до КВІР, це перетворює кожен платіж на юридичний злочин для західних судновласників, оскільки КВІР підлягає суворим санкціям з боку США та ЄС. Страхові компанії навряд чи погодяться покривати ризики суден, які офіційно підтримують організацію, визнану терористичною в багатьох країнах. Це може призвести до ситуації, коли лише "тіньовий флот" зможе здійснювати перевезення, що, в свою чергу, підвищує ймовірність екологічних катастроф.
З економічної перспективи, іранський збір у 1 долар за барель вважається розумною ціною за гарантію миру в регіоні Перської затоки.
Глобальна економіка "переварить" цю витрату, майже не відчувши її у рахунках на автозаправках.
Джерело можна перефразувати як "виток" або "середовище", залежно від контексту. Якщо потрібно більше варіантів, можна використовувати такі слова, як "фонтан", "початок" або "основа".
Автор: В'ячеслав Бутко, економічний консультант Київського Безпекового Форуму та керуючий партнер інвестиційної ініціативи Thomson&French.
Редакційна команда не завжди підтримує погляди, висловлені авторами блогів.
