Чайлдфрі в Німеччині: причини відмови жінок від материнства.

Наприкінці 2022 року в Німеччині було проведено перше всебічне дослідження, присвячене жінкам, які свідомо вирішили відмовитися від материнства. Під керівництвом професорки Клаудії Ранфельд із Вищої школи Гери-Айзенах соціологиня Аннкатрін Гойшкель провела опитування серед понад тисячі жінок у віці від 18 до 45 років з різних міст Німеччини.

Сьогодні приблизно 20% жінок у Німеччині вирішують не мати дітей, і для багатьох це свідомий вибір. В опитуванні, яке проводилося серед жінок, було можливість вказати кілька причин, чому вони обрали стиль життя без дітей. Результати показали, що основними мотивами є бажання мати більше вільного часу (82%) та уникати втрат у можливостях для самореалізації (80%). Ці фактори є основними аргументами проти традиційного сімейного життя.

У цьому контексті наявність партнера не має істотного значення, так само як і вік опитаних жінок. Водночас негативні переживання з дитинства, страх перед пологами, а також тривога щодо балансу між сімейним життям і кар'єрою суттєво впливають на їхні рішення. Серед причин респонденти також зазначали сумніви в своїй здатності стати хорошими батьками. Наразі наукова команда досліджує погляди німецьких чоловіків на батьківство та фактори, які впливають на їхнє бажання мати дітей. DW поспілкувалася з керівницею цього дослідження, Клаудією Ранфельд.

DW: Пане Ранфельд, який із результатів дослідження став для вас найбільш неочікуваним?

Клаудіа Ранфельд: Є кілька аспектів цього питання. По-перше, багато жінок ще в молодому віці (більше 40% респонденток, які ідентифікують себе як чайлдфрі, зазначили, що усвідомлено вирішили не мати дітей ще до досягнення 18 років) приймають свідоме та остаточне рішення про відсутність дітей. Проте в суспільстві це рішення не знаходить підтримки; скоріше, жінки стикаються з відчуженням — м'яко кажучи, їх не вітають, коли вони відкрито заявляють про своє бажання не ставати матерями.

Згідно з вашими висновками, вибір німецьких жінок щодо материнства не обов'язково залежить від наявності партнера. За даними вашого дослідження, 80% жінок, які обрали стиль життя без дітей, знаходяться у відносинах і задоволені своїм партнерством без діток. Чи очікували ви такого результату?

Ні, це теж несподіванка, адже це повністю не відповідає уявленням у німецькому суспільстві про чайлдфрі-жінок. Виходить, вони вирішують самостійно і незалежно від того, чи є в них ресурси, гроші або партнер. До цього дослідження була інша картина.

Чи відрізняються дані на заході та сході Німеччини?

На сході країни спостерігається менша кількість жінок, які обирають стиль життя без дітей, що пов'язано з соціалістичним минулим. У ті часи народження дітей вважалося звичайним явищем, оскільки поєднувати роботу і сімейні обов'язки було легше. Це контрастує з ситуацією в колишній Західній Німеччині, де поява дитини часто призводила до того, що жінка залишалася вдома і фактично відмовлялася від професійних амбіцій.

А чи є різниця у великих і невеликих містах?

Наприклад, у Гамбурзі спостерігається найвищий рівень чайлдфрі-жінок, де 29% мешканок вирішили не мати дітей, що можна пояснити прогресивними поглядами. Жінки, які свідомо обирають відмовитися від материнства, знаходять можливості для самореалізації в інших сферах життя. Це явище частіше зустрічається у великих містах, ніж у сільській місцевості.

Коли у 2022 році були опубліковані перші результати вашого дослідження, численні німецькі медіа активно висвітлювали цю інформацію. В подальшому виникла хвиля критичних коментарів та заяв від організацій, що представляють багатодітні сім'ї, які стверджували, що такі матеріали можуть завдати шкоди суспільству. Як ви могли б прокоментувати цю ситуацію?

У мене є теорія, яку не можу підтвердити науковими методами: люди, що мають інші цінності, вважають, що на них здійснюється атака. Сімейне життя, особливо з дітьми, часто сприймається надто ідеалізовано. Ті, хто прагне до цього ідеалу, раптом починають чути, що існують альтернативні способи життя. Більше того, це є суспільною проблемою, яка залишається непомітною: народжуваність у Німеччині зменшується, а суперечки щодо пенсійної системи (люди, що виходять на пенсію, отримують кошти від внесків працюючих) стають дедалі гострішими.

Необхідно переосмислити суспільні стандарти, адже молоді дівчата все частіше обирають відмовитися від материнства. Це рішення викликає обурення у багатьох, оскільки такі вибори часто сприймаються як особисті. Розуміння того, що можна досягти більшої самостійності та зосередитися на кар'єрі без дітей, впливає на їхні рішення.

Важливо підкреслити, що нерівність між чоловіками та жінками залишається величезною, особливо в контексті виховання дітей. З соціологічної точки зору, народження дитини не змінює життя чоловіка, тоді як для жінки це стає справжнім переворотом. Жінки, які зараз виходять на пенсію, могли знаходити баланс між доглядом за дітьми та професійною діяльністю, але з часом це стає все важче, і ми вже можемо спостерігати наслідки цих змін.

Здається, що для жінок це є найважливішим рішенням у житті. Чи можна так само висловитися і щодо Німеччини?

Отже, жінок все ще оцінюють через призму цього аспкту. Навіть у випадку кар’єрно орієнтованої дівчини, періодично виникають запитання про її плани щодо дітей. У той же час, статус чоловіка значною мірою не залежить від його стосунків, сімейного життя чи наявності дітей. Це ілюструє наявність нерівності.

Чи вже з'явилися перші результати у вашому вивченні чоловіків-чайлдфрі?

Ми активно вивчаємо тему батьківства та те, як у чоловіків виникає прагнення стати батьками. Це дослідження також охоплює концепцію чайлдфрі. Наразі ми маємо деякі дані про одне покоління, але поки що рано робити остаточні висновки. Наша мета – проаналізувати ставлення до батьківства серед чоловіків різних поколінь у Німеччині.

В Росії було ухвалено закон, який забороняє діяльність, відому як "рух чайлдфрі". З точки зору соціології, чи можна вважати жінок, які обирають не мати дітей, справжнім рухом?

У різних країнах справді є жінки, які обирають не мати дітей з різних ідеологічних причин, зокрема через екологічні міркування. Проте називати це організованою спільнотою виглядає досить дивно. Навіть у разі існування такого руху, заборона на материнство стала б явним порушенням прав жінок. Ніщо не може більше втручатися в життя жінки, ніж примус до народження дитини.