Чому "Київстар" прагне стати не лише оператором: що ховається за новими поглинаннями?
"Київстар" має намір придбати дві великі українські компанії. Яка мета мобільного оператора у володінні сервісами таксі та онлайн-замовлення ліків?
На початку 2025 року найбільший мобільний оператор країни вразив ринок кількома важливими новинами. Спершу стало відомо, що "Київстар" має намір придбати одного з провідних гравців українського сектору таксі - компанію Uklon. Пізніше з'ясувалося, що в його планах також є ще одна ціль: онлайн-сервіс для бронювання медикаментів Tabletki.ua. За попередніми підрахунками, оператор готовий інвестувати близько 100 мільйонів доларів для завершення обох угод.
Перед початком четвертого року тривалої війни, на фоні повідомлень про просування у переговорах щодо її припинення, інвестиційні плани "Київстару" викликають надію на краще.
Проте, у багатьох людей виникає закономірне питання, на яке немає офіційної відповіді: чому мобільному оператору потрібні бізнеси в галузі транспорту та бронювання медикаментів? Іронічно можна припустити, що основна мета такого розширення полягає в доставці корвалолу для українців, які вже тривалий час переживають стрес. Проте насправді за діями компанії стоять цілком прагматичні мотиви.
ЕП провела розмови з учасниками інвестиційного та телекомунікаційного секторів, а також з працівниками "Київстар", щоб з'ясувати, чому компанії стало некомфортно залишатися лише мобільним оператором.
У серпні 2022 року, коли російські війська нависали над Слов'янськом, а Херсон перебував під окупацією, "Київстар" придбав за 556 млн грн частку (69,9%) в найбільшій українській медичній інформаційній системі Helsi. Новина про цю угоду стала несподіванкою для ринку не лише через активні бої в країні, а й через російських бенефіціарних власників самого "Київстару" - підсанкційних олігархів Міхаіла Фрідмана, Пьотра Авена та Андрєя Косогова.
Приблизно через рік, у липні 2023 року, уряд вирішив націоналізувати "Сенс банк", що належить Фрідману та його партнерам. Питання про можливу націоналізацію "Київстару" залишалося невирішеним. Тим часом, як повідомили джерела в компанії ЕП, вже на той момент розглядалися різні ідеї та надходили пропозиції щодо придбання компанії Uklon.
Проте через загрозу перетворення на державну компанію найбільший мобільний оператор в країні змушений був призупинити свої плани на поглинання. У жовтні 2023 року Шевченківський районний суд наклав арешт на всі корпоративні права в Україні, що належали Фрідману, Авену та Косогову, включаючи їхні частки в "Київстар".
На певний час захист компанії від потенційної націоналізації став завданням номер один не лише для менеджменту оператора, а й для представників його материнської компанії Veon. Після численних судових засідань наприкінці 2024 року той самий суд зняв арешт із 47% корпоративних прав "Київстару".
Близько того ж періоду почали надходити відомості про наміри оператора вийти на американську біржу Nasdaq, що призвело до бурхливого обговорення нових можливих угод. У січні було повідомлено, що Антимонопольний комітет України отримав від "Київстару" заявку на придбання сервісу таксі Uklon. Незабаром з'явилися новини про плани компанії розпочати діяльність у сфері бронювання лікарських засобів.
Згідно з інформацією від Forbes Ukraine, мобільний оператор звернувся до Антимонопольного комітету України з проханням про покупку Tabletki.ua у листопаді 2024 року, проте отримав відмову через блокування своїх корпоративних прав. Виглядає на те, що після зняття цього блокування та усунення перешкод для злиття "Київстар" може повторно подати заявку.
Придбання Uklon і Tabletki.ua - лідерів у своїх сегментах - може коштувати для оператора близько 100 млн дол. Навіщо це "Київстару"? Співрозмовники ЕП на інвестиційному та телекомунікаційному ринках називають кілька мотивів.
Першим етапом є підготовка до первинного публічного розміщення акцій (IPO). Вихід на фондовий ринок завжди супроводжується ризиками, такими як недооцінка або навіть скасування процесу. Для компаній, активи і бізнес-процеси яких зосереджені в країні, де триває військовий конфлікт, ці ризики можуть зростати в геометричній прогресії.
Згідно з оптимістичним прогнозом президента "Київстару" Олександра Комарова, компанія має можливість вийти на IPO на початку третього кварталу 2025 року. До цього моменту кожна новина про поглинання або партнерство, наприклад, угода з Starlink, може підвищити її привабливість для інвесторів. Варто зазначити, що телекомунікаційні компанії на фондовому ринку не є настільки привабливими, як технологічні, які пропонують широкий спектр послуг.
"Причини присутності "Київстару" в інформаційному просторі пов'язані з підготовкою до виходу на IPO. Перед тим, як стати публічною компанією, підприємство продовжить ділитися інформацією про свої угоди та контракти, щоб збільшити свою капіталізацію, підвищити інвестиційну привабливість, поліпшити фінансові прогнози та вартість акцій. Угоди з Starlink, придбання Uklon та Tabletki.ua - це лише перші кроки," - зазначив Олександр Глущенко, консультант у сфері цифрових технологій в компанії eQualitie.
Імовірність того, що оператор вирішить придбати ще один український бізнес, є досить значною. Джерело, яке раніше працювало у відділі злиттів і поглинань (M&A) компанії "Київстар", зазначає, що процес пошуку перспективних угод тривав безперервно.
Намір "Київстару" продовжувати свій розвиток підтверджується створенням спеціальної команди, яка буде займатися питаннями поглинань. Деякі з цих експертів стали частиною компанії лише в 2025 році, як зазначає видання Scroll.media.
Інтерв'юер ЕП, що раніше займався діяльністю в M&A-відділі компанії, запевняє, що майбутнє IPO зовсім не є основним пріоритетом фірми у контексті її стратегій злиття та придбання.
Другий аспект полягає в накопиченому доході на рахунках оператора, який не можна перевести за межі країни через валютні обмеження, введені Національним банком.
Попри війну в третьому кварталі 2024 року "Київстар" отримав 10,3 млрд грн доходів - на 17,9% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. У 2023-му, навіть після масштабної кібератаки, дохід компанії зріс на 8% до 33,58 млрд грн.
Компанії вдалося досягти такої прибутковості навіть в умовах значних інвестицій в інфраструктуру. У "Київстарі" розповіли ЕП, що за час великої війни оператор інвестував близько 24 млрд грн у модернізацію мережі, розширення 4G-покриття та енергетичну безпеку, зокрема 2,3 млрд грн - у підготовку до можливих блекаутів. Для розуміння: у платформу Helsi компанія інвестувала 210 млн грн.
"Компанія Київстар володіє значними обіговими коштами, які у жовтні досягли 12,7 мільярда гривень. Ці фінанси є власністю акціонерів, проте їх не можна передати акціонерам", - підкреслює Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу Concorde Capital.
Зберігати такі кошти на рахунках в умовах існуючої інфляції є нераціональним. Один із джерел, який обізнаний з фінансовим становищем "Київстару", зазначив, що компанія частину своїх вільних ресурсів інвестує в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), хоча сама компанія цього факту не підтверджує.
Інвестування в перспективні компанії може стати альтернативою традиційному вкладенню прибутку. Наприклад, бізнеси на кшталт Uklon відкривають можливості для виходу на світові ринки навіть в умовах війни. Проте, варто зазначити, що співзасновникам Uklon не завжди вдавалося успішно реалізувати міжнародну експансію.
Третій мотив - стратегічний. Мова йде про технологічне лідерство. "Київстар" заявляє, що інвестиції в інноваційні технології та сервіси - один з ключових напрямків його розвитку. Маючи кошти, що дозволяють інвестувати, компанія зосереджується на домашньому інтернеті і цифрових сервісах. Схоже, що через специфіку ринку фіксованого зв'язку оператор обрав саме цифрові сервіси.
Інформація про можливі злиття компаній спровокувала обговорення щодо можливих змін у бізнес-моделі "Київстару". Однією з найбільш обговорюваних ідей є перетворення оператора на супердодаток - super-app.
Супердодаток - це багатофункціональний мобільний застосунок, який об'єднує низку послуг: від замовлення таксі та оплати рахунків до онлайн-шопінгу та спілкування. Найвідоміший приклад - китайський WeChat. Ключовим елементом таких платформ є платіжна система. Саме тому фінтех-компанії - найактивніші гравці в цій сфері. В Україні до формату супердодатка рухається Monobank, поступово додаючи нові функції поза межами традиційного банкінгу.
Шлях для мобільних операторів виявляється досить складним і вимагає великих капіталовкладень, які не завжди приносять очікувані результати. "Жодному оператору поки що не вдалося досягти вагомих успіхів за межами власного ринку, навіть після значних фінансових витрат. Через деякий час після інвестування виникає питання: який з цього виграш, окрім залучення нових абонентів? Економічний ефект виявляється значно нижчим за сподівання, і компанії змушені скорочувати свою експансію," – коментує експерт у сфері телекомунікацій Роман Хіміч.
У 2017 році Veon представила в Україні свій суперзастосунок, але вже в 2019 році вирішила його закрити через концептуальні недоліки. Компанія визнала, що концепція супердодатка була не зовсім вдалою, що стало причиною його невдалого запуску.
За словами Глущенка, "Київстар" прагне монетизувати наявну абонентську базу, співпрацюючи із сервісами, які стануть частиною його екосистеми.
"Вони створюють середовище, де номер телефону абонента виконує роль ідентифікатора (ID) для доступу до послуг, сервісів "для своїх" з певним дисконтом, формуючи систему лояльності та збільшуючи чек.
Це нагадує про приватні бренди супермаркетів, які реалізують більш доступні товари завдяки низькій націнці, значним обсягам реалізації та ефективному використанню капіталовкладень у рекламу та маркетинг. "Не використовувати абонентську базу, що перевищує 20 мільйонів, - це просто непрощенно", - підкреслює він.
Ця стратегія виглядає цілком обґрунтованою, враховуючи розміри бізнесу: компанія "Київстар" обслуговує близько 23 мільйонів абонентів, платформа Tabletki.ua співпрацює з 12 тисячами аптек, у сервісі Uklon працює більше 80 тисяч водіїв, а додаток Helsi, до якого підключено 1 600 медичних установ, використовують 8 мільйонів українців.
Проте ці підприємства також несуть певні ризики. Як зазначає Хіміч, Uklon є яскравим прикладом "уберизації", що знижує рівень відповідальності постачальників послуг перед споживачами.
"Модель бізнесу даного сервісу в значній мірі підпорядковується державному регулюванню. Якщо регуляторні норми стануть більш суворими, компанія може зіткнутися з проблемами стабільності. На даний момент неясно, яким чином "Київстар" має намір убезпечити цю галузь від потенційних жорстких обмежень або навіть заборон," - зауважив Хіміч.
У 2024 році український телекомунікаційний сектор зазнав суттєвих змін. Французький мільярдер Ксав'є Ньєлю став новим власником третього за кількістю абонентів мобільного оператора lifecell.
Глущенко впевнений, що вихід нового учасника ринку - "Датагруп-воля-лайфселл" (DVL) - суттєво змінив розподіл сил у телекомунікаційній сфері України, підвищивши рівень конкуренції серед провайдерів зв'язку у всіх напрямках.
"Раніше "Київстар" і Vodafone не змагалися активно за користувачів мобільного зв'язку, зосереджуючи свої зусилля на інтернет-абонентах і конкуренції з іншими провайдерами доступу до мережі. Проте з появою консорціуму DVL усі оператори змушені адаптуватися і активно конкурувати за клієнтів як у сегменті мобільного, так і фіксованого зв'язку, пропонуючи інтегровані послуги та розвиваючи власні екосистеми", - зазначає експерт.
Хіміч зазначає, що еволюція ринку телекомунікацій безпосередньо пов'язана з активністю третього учасника. Однак наразі залишається незрозумілим, якими саме будуть відмінності в стратегії французьких власників lifecell в порівнянні з методами, що використовувалися попередніми турецькими інвесторами.
За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового звʼязку (НКЕК), у 2024 році кількість номерів, які абоненти перенесли від одного оператора до іншого, зросла у 2,3 разу порівняно з 2023-м до 340,63 тис.
Найзначнішим донором на ринку мобільного зв'язку виявився "Київстар", з якого понад 200 тисяч абонентів обрали інших операторів. У Vodafone цей показник суттєво нижчий - трохи більше 109 тисяч, а у DVL - понад 22 тисячі. Найбільше нових користувачів залучила компанія DVL, отримавши майже 270 тисяч абонентів. Vodafone вдалося привабити понад 54 тисячі номерів, тоді як "Київстар" отримав близько 16 тисяч нових користувачів.
Незважаючи на такі показники, навряд чи можна сподіватися на швидкі зміни в конкурентному середовищі на ринку. DVL та Vodafone, ймовірно, будуть змушені розширити свої пропозиції за межі звичних послуг, слідуючи за прикладом "Київстару".
Проте на сьогодні основний прибуток українських операторів формується за рахунок мобільного сегмента. Водночас створення фінансово стабільної екосистеми сервісів навколо мобільного зв'язку є істинним викликом для кожної компанії.
"Мобільний бізнес характеризується складністю та консервативністю, а середній прибуток від одного користувача залишається на низькому рівні. Розробка послуг, які можуть зацікавити мільйони, є справжнім викликом. В умовах великого масштабу бізнесу інвестиції в специфічні ніші з обмеженою аудиторією часто не приносять очікуваного прибутку," - зазначає Хіміч.
