Чому в Україні темпи зростання зарплат є повільнішими, і які фахівці можуть диктувати свої умови праці?

Конкуренція за кадри в Україні, яка вже четвертий рік протистоїть агресії Росії, стає дедалі інтенсивнішою. Експерти Національного банку України у своєму Інфляційному звіті за липень зазначають, що з початку року темпи зростання пропозиції робочої сили перевищують попит, проте суттєвий дефіцит кадрів продовжує стримувати процеси відновлення економіки на прогнозний період. "Хоча активне зростання пропозиції праці дещо зменшило негативний вплив нестачі працівників на підприємства, попит на робочу силу залишається на високому рівні. Нестача кадрів продовжує гальмувати можливості для розширення виробництва і сприяє значному зростанню номінальних зарплат. Перегрів на ринку праці, швидше за все, триватиме", -- йдеться в звіті НБУ. Також підкреслюється, що реальні зарплати і надалі зростатимуть через домінування попиту над пропозицією та загальне пожвавлення економічної активності. Однак темпи цього зростання будуть помірнішими – на 4-5% щорічно, враховуючи поступове вирівнювання дисбалансів на ринку праці та нецінову конкуренцію між роботодавцями.
У звіті НБУ йдеться, що в першому кварталі 2025 року зростання реальних зарплат сповільнилося до 9,2% р/р, і за оцінками НБУ, ця тенденція зберігалася і в другому кварталі. Тож, наскільки роботодавці готові продовжувати підвищення заробітної платні?
Експерт у сфері праці та засновниця консалтингової компанії Talent Match Наталія Слинько зазначає, що питання не стільки в перегляді заробітних плат, скільки в їхній індексації відповідно до інфляції та курсу долара. "Інфляція суттєво впливає на здатність людей справлятися з повсякденними витратами, тому роботодавці частіше проводять індексацію, а не активний перегляд зарплат. Я не спостерігала за галузями, де дійсно спостерігалося значне підвищення зарплат і приплив нових співробітників. Скоріше це виглядає як спроба утримати працівників на рівні купівельної спроможності", – підкреслила вона в коментарі для Фокусу.
Натомість, HR-фахівець та засновниця агенції Bekar Consulting, Домініка Іванова-Бекар, у бесіді з журналістами Фокусу підкреслює, що не варто повністю довіряти офіційним статистичним даним, оскільки в Україні існує значна частина сірої економіки. Через неформальне працевлаштування ми не маємо достовірної інформації про реальні зарплати в країні. Однак, за словами експертки, підвищення заробітних плат все ж відбувається, хоч і не має масового характеру та не охоплює всі компанії і галузі.
"Великий бізнес може ще планувати, в принципі, перегляди заробітних плат. Те, що я бачу по своїх клієнтах, перегляди зарплат відбуваються регулярно. Але середній бізнес і малий бізнес не має постійних переглядів. , Часто компанії звертають увагу на кореляцію зарплат до рівня інфляції. Але в більшості компаній підвищення може йти точково, як реакція, коли той чи інший співробітник звільняється, або якщо неможливо знайти персонал на ті умови, які є в компанії, і тоді вже йдуть перегляди", -- зауважила Домініка Іванова-Бекар.
Фахівці підкреслюють, що в країні спостерігається зростання цін, що призводить до дисбалансу: кандидати прагнуть отримувати вищу заробітну плату, однак не всі роботодавці здатні її надати кваліфікованим працівникам.
"Кожна компанія хоче залучити кандидата, який зможе вивести її на кращий рівень, який буде виконувати свою роботу з повною віддачею, з повною продуктивністю. А таких кандидатів, які здатні це робити в наших умовах зараз, їх все менше. І тут уже виходить дисбаланс не тільки професійний, а більше емоційний і здатності в цілому працювати. Тому що направду ті роботи, які мають виконувати кандидати, які мають виконувати співробітники на різних посадах, вони, можливо, саме так і оплачуються, рівень яких зараз має цей роботодавець. Але через нестачу людей, які можуть цю роботу виконувати якісно продуктивно і ефективно, є підвищений інтерес до кандидатів, здатних це робити. І, власне, за них тоді йде боротьба", -- розповіла Фокусу Наталія Слинько.
Перш ніж почати пошук кандидатів, експерти з працевлаштування наголошують на важливості адекватного визначення зарплатної пропозиції у вакансіях компанії. Без цього знайти кваліфікованого спеціаліста буде вкрай складно. "Якщо компанія спробує вийти на ринок з непропорційно низькою зарплатою, то, на мою думку, знайти потрібного фахівця буде практично неможливо, хіба що за допомогою дива. Для цього необхідно проводити аналіз ринку, зокрема, скориставшись можливостями, які пропонують джоб-сайти. Виходити на ринок з самого початку з неадекватною ціновою пропозицією – це, на мій погляд, безперечно програшна стратегія в нинішніх умовах", – зазначає Ігор Буркиця, операційний директор компанії EcoTech Ukraine та засновник Talent4U.
Домініка Іванова-Бекар зазначила, що ринок праці продовжує залишатися в стагнації, що свідчить про загострення проблеми нестачі кваліфікованих фахівців. "Ми спостерігаємо, що кількість мігрантів зменшилася, а зміни в законодавстві відбуваються дуже повільно. Для подолання кадрового дефіциту наразі все більше уваги приділяється залученню жінок та людей старшого віку. Компанії починають реалізовувати програми навчання. Якщо раніше тільки великі підприємства мали власні відділи для навчання та розвитку персоналу, то тепер це стає нормою і для середнього бізнесу. Крім того, все частіше включають людей зі статусом внутрішньо переміщених осіб у програми навчання та перекваліфікації. Наша Державна служба зайнятості також ініціювала ряд програм перекваліфікації для населення на державному рівні, що суттєво сприяє залученню нових кадрів", - розповіла вона.
Варто зазначити, що в умовах конкуренції за таланти все більше компаній переходять на дистанційний або гібридний формат роботи. Навіть ті організації, які раніше віддавали перевагу офісному середовищу, почали запроваджувати дні для віддаленої роботи, особливо після серйозних нічних обстрілів, усвідомлюючи, наскільки важливо для людей мати можливість залишатися вдома після важких переживань.
"Існує безліч чинників, які можуть позитивно вплинути на компанію в даний момент, і один з них, навіть якщо це звучить банально, — це графік роботи. Йдеться про те, чи працює команда в офісі, у гібридному форматі, або ж віддалено. Чим довше триває війна, тим складніше стає морально: частота обстрілів зростає, і нервова система вже ледь витримує навантаження. Після обстрілів добратися до офісу іноді виявляється досить важким завданням. Тому, якщо компанія пропонує можливість працювати віддалено або в гібридному режимі, це стає значною перевагою для неї в очах фахівців", — зазначив Ігор Буркиця.
Експерт додає: сьогодні компаніям важко мотивувати фахівців тільки зарплатою. Адже люди більше почали цінувати свій час і особистий простір, а це означає, що часи, коли менеджери, наприклад, могли залишатися в офісі до пізньої ночі, лишились в минулому. "Інколи пошукачі навіть можуть надати перевагу віддаленому режиму на меншу там заробітну плату, але на ринкову, ніж погодитися на більшу оплату з щоденним виходом в офіс", -- зауважив Ігор Буркиця.
Наталія Слинько зазначає, що деякі роботодавці, здається, не усвідомлюють реалій, в яких працюють їхні співробітники. "Співробітники часто скаржаться на цю диспропорцію: після безсонних ночей їм важко зосередитися на роботі, а тим часом роботодавці продовжують очікувати від них високої продуктивності, незважаючи на всі обставини. Це може стати причиною, чому люди вирішують змінити місце роботи, адже вони прагнуть знайти роботодавця, який розуміє реалії сучасного життя і не ставить нереалістичних вимог. Не можна очікувати, що в усі дні можливо продемонструвати стовідсоткову продуктивність", — ділиться своїми думками Наталія Слинько. Вона також підкреслює, що загальна втома суттєво впливає на всі сфери життя: це стосується не лише можливостей навчання та професійного розвитку, але й здатності виконувати свої обов'язки у повсякденній роботі.
Фахівці стверджують, що збільшення заробітних плат очікується як у цьому, так і в наступному році. Однак, малоймовірно, що це станеться в широких масштабах, оскільки не всі підприємства здатні забезпечити фінансову стабільність, необхідну для задоволення вимог працівників щодо зарплат.
На думку Наталії Слинько, індексація зарплат продовжиться у випадку інфляційних коливань, оскільки гроші втрачають свою вартість. Без індексації зберегти навіть попередній рівень життя стає вкрай складно, що особливо відчутно у покритті поточних витрат. Тому цей процес навряд чи зупиниться. Підвищення заробітних плат, ймовірно, буде здійснюватися вибірково, залежно від заслуг працівників та конкретних завдань. Складно очікувати, що компанії зможуть підвищити зарплати на 50%. Швидше за все, вони почнуть знижувати свої вимоги та адаптувати внутрішні процеси, щоб спростити навчання нових співробітників на місці.
Домініка Іванова-Бекар повідомляє, що певних спеціалістів компанії можуть переманити на більш вигідні фінансові умови, проте це стосується лише тих, хто здатний виконати критично важливі завдання. "На початкових етапах війни ми спостерігали масове підвищення зарплат для всіх, але тепер цей процес стане більш цілеспрямованим. Підвищення можуть відбуватися за категоріями і бути розподіленими в часі, з окремими переглядами для кожної категорії протягом року," – підкреслила експертка.
У загальному контексті питання підвищення зарплат часто обговорюється в межах 10% або з урахуванням річного рівня інфляції. Однак для деяких спеціалістів компаніям може знадобитися підняти зарплати на 15-20%. Це особливо актуально в тих випадках, коли знайти кандидата з потрібними навичками за існуючими зарплатними ставками протягом кількох місяців не вдається.
Ігор Буркиця вважає, що в 2025 році зарплати залишаться стабільними, без значних коливань. "Компанії зазвичай займаються плануванням в кінці року для наступного. Вони формують певні прогнози та можливості, тому в цьому році не слід очікувати на масові підвищення," - зазначив Буркиця.