Вартість незавершених укриттів: чому Україна досі втрачає території та людські життя.

Через затяжну війну в Україні знову заговорили про проблеми з будівництва фортифікаційних споруд. Про їх відсутність або ж недосконалість на деяких напрямках розповідають військові. Навіть у Верховній Раді чекають на візит Рустема Умерова, міністра оборони України, з доповіддю про проблеми пов'язані з укріпленнями.

Німецьке видання WELT звертає увагу на цю проблему, вказуючи, що через слабкі місця в наших оборонних укріпленнях російські війська здатні просуватися вперед. Зокрема, йдеться про те, що вони нібито змогли подолати навіть четверту лінію оборони, представлену колючим дротом.

За словами військового аналітика Ігоря Романенка, на четвертому році війни існує реальна проблема з оборонними позиціями на фронті. Через їх недосконалість або навіть відсутність, російським військам вдається значно просуватися вперед.

Експерт зазначає, що брак таких укриттів може призвести до серйозних наслідків, тоді як їх наявність забезпечує можливість для організації ефективної оборони. Він також визнає, що існує безліч прикладів, коли оборонні споруди відсутні. Один з найяскравіших випадків був виявлений минулого року на Харківщині.

"Тоді Головне управління розвідки Міноборони завчасно попереджало про можливість наступу росіян на Харківщині та Сумщині. І інформація підтвердилася через 1,5 місяці -- росіян пішли вперед. Але обороні споруди на цьому напрямку не були готові. Що дозволило противнику на тактичному рівні просунутися вперед. У зв'язку з цим, пізніше були заарештовані відповідальні особи -- генерали та полковники. Зараз тривають суди та пошуки крайнього. Але ж питання не в цьому! А в тому, що будівництво фортифікаційних споруд -- це не військова, а саме державна справа. Саме держава має зібрати людей, забезпечити їх усім необхідним -- екіпіруванням, зброєю і, в тому числі, подбати про наявність надійних оборонних укріплень", -- стверджує Ігор Романенко, генерал-лейтенант у відставці та заступник начальника Генштабу (2006-2010 рр.).

Генерал-лейтенант вважає, що, на жаль, ці процеси спотворюються, і вся відповідальність лягає на військових. Подібна ситуація спостерігається і в аспекті мобілізації, за яку має відповідати Кабінет Міністрів, проте фактично це питання передано на рівень Командування Сухопутних військ, які не мають необхідних повноважень для його вирішення.

Офіцери ТЦК та СП не мають повноважень для затримання ухилянтів, оскільки ця відповідальність покладена на Національну поліцію, яка не виконує свої обов'язки належним чином. В результаті ми спостерігаємо негативні наслідки. Якщо ситуація залишиться такою, як є, фронт продовжить погіршуватися. Наразі у нас хронічно бракує військовослужбовців, навіть у бригадах, що перебувають на передовій. Низький рівень укомплектованості та відсутність оборонних споруд призводять до серйозних проблем на фронті, і, на жаль, це вимагає людських життів, — зазначає Ігор Романенко.

Військовий аналітик підкреслює важливість зведення оборонних об'єктів, а ще важливіше – їхнє правильне розташування в стратегічно важливих районах, подібно до того, як це робили російські сили у 2023 році.

Тоді США призупинили нашу військову підтримку, що суттєво сприяло Путіну. Союзники фактично дозволили агресору створити на напрямках Маріуполя та Бердянська класичну систему укріплень. У цьому процесі брали участь усі: державні, приватні та військові структури. Вони збудували 3-4 лінії оборони, зокрема відому лінію Суровікіна. Було організовано мінування та створено резервні позиції. Після цього росіяни підірвали дамбу Каховської ГЕС, затопивши найефективніший для нас напрямок наступу. Наші війська змушені були атакувати вже підготовлену російську оборону. Як наслідок, вдалося прорвати лише одну лінію, — згадує експерт.

Ігор Романенко підкреслює важливість залучення додаткових ресурсів для спорудження фортифікаційних об'єктів.

Наразі російські війська активізують наступальні дії на Сумщині, намагаючись досягти кордонів Дніпропетровщини. Існує нагальна потреба у створенні фортифікаційних споруд у цьому регіоні. Відповідальність за їхнє будівництво покладена на військові обласні адміністрації. Хоча вони намагаються виконувати це завдання, результати варіюються: в деяких випадках ситуація краща, а в інших — гірша. Часто виникає ситуація, коли укріплення зводяться, але після передачі військовим виявляється, що вони розташовані не в правильному напрямку, мають низьку якість або ж взагалі не завершені. Звісно, військові також займаються зведенням укріплень під час боїв, але ці споруди, на жаль, не такі міцні, як мали б бути, — ділиться думками Ігор Романенко.

Вона зазначає, що в умовах поспіху та під вогнем не можна досягти належної якості будівництва. Саме через це ворог продовжує свій наступ, як на Сумщині, так і в напрямку Дніпропетровщини.

На думку Ігоря Романенка, існує можливість поліпшити стан фортифікаційних і оборонних об'єктів.

"На мою думку, цю функцію доцільно доручити саме військовим. Вони повинні визначати, де, як і що конкретно будувати. Наприклад, командири оперативно-тактичного рівня могли б взяти на себе ці обов'язки. Маючи доступ до фінансування, такі командири могли б залучати підрядників і безпосередньо контролювати процес будівництва. Це забезпечило б можливість створення фортифікаційних споруд, які відповідають специфічним потребам військових, а не робити це абияк," - зазначає військовий експерт.

Щодо розкрадання коштів на таких будівництвах, то на думку Ігоря Романенка, за подібні дії потрібно судити і цивільних, і військових.

"Такі дії повинні бути піддані суду. Це потрібно робити швидко, жорстко і, бажано, на очах у суспільства. Я переконаний, що за такі шахрайства слід застосувати покарання у вигляді служби на фронті. Всі корупціонери та особи, що скоїли правопорушення в сфері безпеки, повинні бути відправлені на передову. Питання лише в тому, в якій ролі вони там опиняться — з зброєю в окопах або без неї в спеціальних підрозділах", — підсумував Ігор Романенко.