Вартість виборів в Україні: виклик "з зірочкою" для Володимира Зеленського.

Верховна Рада України виявляє чіткі ознаки підготовки до виборів. Виглядає на те, що країну змусить організувати їх у найближчий час. Партнери активно наполягають на цьому, хоча нині це є досить затратним заходом для України.

Днями парламент розпочав формування робочої групи для підготовки до можливого проведення виборів президента України в умовах воєнного стану. Серед варіантів, які розглядають нардепи, -- онлайн-голосування та голосування поштою.

Тож, схоже, вибори стають невідворотними з усіма відповідними ймовірними наслідками для внутрішньої дестабілізації та мінливими правилами гри.

Нагадаємо, що згідно з Конституцією України, президентський термін Володимира Зеленського, який триває п’ять років, закінчився 20 травня 2024 року. Проте, вже 21 травня не відбулося жодних значущих подій у політичному житті країни. Замість цього, активізувалися нові питання, претензії та спекуляції.

Як відомо, в умовах воєнного стану в Україні не планувалося проводити вибори. Проте питання волевиявлення громадян України стало предметом міжнародної уваги після коментарів президента США Дональда Трампа в інтерв'ю для Politico. Він підкреслив, що Україні слід провести вибори, а також дорікнув країні за недостатній рівень демократії.

Президент України Володимир Зеленський у своїх заявах неодноразово підкреслював свою готовність до проведення виборів, зазначаючи, що не прагне утримувати за собою президентську посаду.

15 грудня український президент дав завдання парламентарям розробити законопроєкт, що регулює проведення виборів під час воєнного стану. Серед запропонованих нововведень – можливість багатоденного голосування та скорочення виборчої кампанії до 60 днів.

Президент країни стверджує, що Україна має можливості для організації справедливих та відкритих виборів навіть у умовах війни, і міжнародні спостерігачі зможуть засвідчити легітимність цього процесу.

У кінці грудня Зеленський оголосив, що Міністерство закордонних справ України активно займається розробкою механізмів для голосування українців за кордоном, щоб вони могли брати участь у виборах, перебуваючи поза межами батьківщини. Одночасно президент підкреслив, що організація виборів на територіях, які тимчасово окуповані Росією, є неможливою.

Кожен уряд, від одних виборів до інших, закриває старі шляхи для маніпуляцій. Проте не всі здатні миттєво виявити нові можливості для обману.

Імовірні воєнні вибори у 2026 році знову активували суспільну дискусію довкола голосування поштою та онлайн. Вочевидь, ця тема отримала додатковий поштовх через потребу залучення до виборчого процесу військових з фронту.

Протягом останніх 16 років багато процесів і процедур було переведено в онлайн-формат, тому перехід на електронне голосування здається цілком природним. Проте ситуація не така вже й проста. Окрім питання, коли ж в Україні нарешті відбудуться електронні вибори, виникає ще одне важливе питання: чи зможуть вони бути безпечними? Це питання набуває особливої актуальності в контексті хакерських атак, які неодноразово викликали збої на ключових урядових сайтах та призводили до втрати важливої інформації.

Скажімо, народний депутат Дмитро Микиша вважає обидва ці способи вкрай проблемними. За його словами, провести вибори онлайн без серйозних порушень практично неможливо.

В ефірі каналу "Суперпозиція" Микиша висловив стурбованість щодо електронного голосування, вказуючи на високі ризики можливих фальсифікацій. Він підкреслив, що багато розвинених країн, які спробували впровадити цю форму волевиявлення, врешті-решт відмовилися від неї. Зокрема, депутат навів приклад Каліфорнії в США, де електронна складова голосування призвела до затримок і ускладненого підрахунку результатів. Ще однією серйозною проблемою, на його думку, є неможливість забезпечити анонімність голосування, що є основоположним принципом демократичного виборчого процесу.

За словами Микиши, схожі ризики спостерігаються і під час голосування поштою. Він підкреслив, що основним досягненням будь-яких виборів повинна бути довіра до їхньої справедливості як у межах країни, так і за її кордонами. Нардеп зазначив, що наразі відсутні достатні запобіжники, які б забезпечили віру громадян у результати виборів, що проводяться онлайн або поштою.

В цілому, влада опинилася у складній ситуації. Існують певні формальні аспекти. Серед них – і закон, який регулює строки функціонування різних державних органів та, відповідно, терміни проведення виборів.

Воєнний стан і війна поставили ці дати під певний сумнів або перекреслили їх. І тому це конфлікт між фактично правильним плином чи правильним ходом історії, коли влада повинна через певні періоди часу оновлюватись, змінюватися.

Громадяни країни повинні активно долучатися до процесу зміни влади, а не лише представники уряду. Отже, проведення виборів є безумовно важливим.

"Влада опинилася в парадоксальній ситуації: звучить привабливо, що вона може залишатися на чолі так довго, можливо, навіть встановлюючи рекорди за тривалістю скликань чи президентських каденцій. Проте насправді така ситуація гальмує розвиток суспільства та демократичні процеси, тому проведення виборів є невідкладним", - зазначає український політик, політтехнолог та народний депутат п'яти скликань Ігор Гринів.

З іншого боку, актуальні вибори вимагатимуть астрономічних фінансових витрат на фоні загального зниження добробуту більшості населення та потреб військових.

Як зазначив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик вартість виборчих кампаній суттєво зросла порівняно з попередніми роками. Скажімо, президентські вибори 2019 року коштували бюджету близько 2 млрд гривень. Нині ж через інфляцію, зміну умов та додаткові організаційні виклики суми, як зазначено вище, є значно більшими.

За словами Дубовика, близько 70% усіх витрат становить оплата праці членів виборчих комісій на різних рівнях — окружних, дільничних та територіальних. Проте варто зазначити, що ці підрахунки не враховують витрати місцевих органів влади на підготовку виборчих приміщень, облаштування дільниць та матеріально-технічне забезпечення виборчого процесу. Крім того, можливим фактором, що призведе до збільшення витрат, є розширення мережі виборчих дільниць за кордоном для українців, які живуть за межами України.

"Враховуючи всі елементи, серед яких витрати на вибори президента, парламенту та місцеві органи, загальна сума може досягти приблизно 20 мільярдів гривень. Це орієнтовна, але цілком реалістична цифра, і вона, безумовно, не буде меншою," - підкреслив заступник голови Центральної виборчої комісії.

Однак, якщо справа в тому, що в наших партнерів "пригорає" потреба поміняти президента Вололимира Зеленського на іншого, бо, мовляв, вже виконав свою місію, то з грошима ніхто не буде рахуватись. Якщо вони замовляють, то вони й оплачуватимуть.

Цікаво, що відповідно до недавніх соціологічних досліджень, деякі соціологічні центри вважають, що ексголовнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний має шанси стати президентом, в той час як інші прогнозують переобрання чинного президента Володимира Зеленського. Проте, не виключені й несподівані повороти подій.