Даниил Гетманцев: Преобразование льготных пенсий для сотрудников опасных и трудоемких отраслей в профессиональные накопительные системы. Словакия в качестве примера -- Блоги | OBOZ.UA

Перед введением многоуровневой пенсионной системы в Словакии финансовая поддержка работников, занимающихся тяжелыми, вредными и опасными профессиями (такими как шахтеры, металлурги и сотрудники химической промышленности), осуществлялась только в рамках солидарной системы. Эти работники имели возможность выйти на пенсию раньше установленного срока и воспользоваться льготным учетом стажа, что обеспечивалось за счет общего пенсионного фонда без необходимости уплаты дополнительных взносов.

Продолжайте читать на оригинальном языке - украинском.

Недавні зміни призвели до того, що фінансування пільгових пенсій до досягнення пенсійного віку стало відповідальністю роботодавців. Тепер Пенсійний фонд України виставляє рахунки, а підприємства зобов'язані компенсувати виплачені пенсії. Проте не всі роботодавці дотримуються цього зобов'язання з різних причин, внаслідок чого заборгованість перед Пенсійним фондом вже перевищила 30 мільярдів гривень. Ця проблема стає особливо гострою після втрати частини території Донеччини, де розташовувалася значна кількість таких підприємств. Варто зазначити, що виплати по цих пенсіях покриваються за рахунок коштів платників податків, а саме з Державного бюджету через трансфери до Пенсійного фонду. Що стосується зарахування стажу, то витрати на цю статтю також розподіляються по всьому бюджету солідарної системи, який і без того перебуває в кризовому стані.

Що зробили словаки в минулому? Вони реформували систему пенсій для працівників, які працювали в шкідливих і небезпечних умовах, а також для представників деяких інших пільгових професій. Це відбулося через поетапне скасування солідарних привілеїв для нових пенсіонерів, які були замінені обов'язковими накопичувальними внесками від роботодавців на індивідуальні пенсійні рахунки в накопичувальних пенсійних фондах (3-й рівень). Таким чином, соціальні пільги були перетворені на персоналізовані фінансові активи працівників.

Відповідно до закону, що регулює додаткові (добровільні) пенсійні накопичення, роботодавець зобов'язаний укладати угоду з накопичувальним пенсійним фондом та здійснювати внески для працівників, які виконують офіційно визнані шкідливі або небезпечні роботи, у розмірі не менше 2% від їхньої заробітної плати. Водночас участь самих працівників у цьому процесі є добровільною.

Це дозволяє формувати накопичувальний компонент саме для компенсації негативних наслідків роботи в шкідливому середовищі та знижує частину навантаження на державну солідарну систему.

Досягнувши віку, що дає право на пільгову пенсію, працівник має можливість використати накоплені кошти для отримання дострокових пенсійних виплат або ж оформити додаткові виплати до основної пенсії.

У Словаччині система професійних пенсій для працівників, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах, реалізується на основі моделі визначених внесків (DC). Законодавство забезпечує обов’язковість внесків та надає працівникам право власності на накопичені кошти, а також запроваджує регуляторний захист і контроль за діяльністю пенсійних фондів. Проте варто зазначити, що держава не гарантує фіксований розмір майбутніх виплат — їхня величина залежить від обсягу накопичень та результатів інвестицій.

Ми досі не змогли перетворити пільгові пенсії на професійні накопичувальні, зокрема не вдалося перенести їх в контекст угод між роботодавцями і профспілками в рамках третього рівня пенсійної системи, що існує в Україні з 2004 року. Хоча раніше такі ідеї обговорювалися і мали певні перспективи.

Вважаю, що затягувати питання реформування пільгових професійних спеціальних пенсій більше не можна. Я послідовно виступаю за скасування кланових пенсій для певних категорій державних службовців, зокрема прокурорів, оскільки їхні пенсійні переваги не виправдані особливими умовами праці. У той же час, для працівників, зайнятих у важких та небезпечних галузях, оптимальним рішенням буде поступова трансформація пільгових пенсій у професійні накопичувальні програми в рамках третього рівня пенсійної системи, із закріпленням обов'язкових внесків для роботодавців. Без цієї реформи проблема пільгових пенсій для цих працівників продовжуватиме бути джерелом дефіциту, соціальних напружень і фіскальних ризиків. Впровадження ж цієї програми дозволить Україні створити більш стійку, справедливу та європейську модель пенсійного забезпечення для працівників, які працюють у небезпечних і шкідливих умовах.