Данія на позиції лідера ЄС: чи сприятиме це Україні в отриманні зброї та подоланні вето Орбана?
З 1 липня Данія розпочала своє шестимісячне головування в найвищому політичному органі Європейського Союзу – Єврораді. Прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен оголосила "переозброєння Європи" своїм основним пріоритетом, водночас акцентуючи увагу на важливості підтримки України.
Копенгаген очолює ЄС у критичний для блоку момент - криза трансатлантичної єдності, що збільшується після повернення до Білого дому Дональда Трампа, та вирішальний період російсько-української війни, коли допомога ЄС може стати головним важелем для України.
Програма данського головування в Європейській раді реалізується під девізом "Сильна Європа в умовах змін". Фредеріксен підкреслює, що Данія прагне до формування безпечного, рішучого, а також конкурентоспроможного і "зеленого" континенту, який готовий нести відповідальність за свою безпеку та підвищувати свою здатність до конкуренції.
Головування Данії є позитивним сигналом для України, оскільки це королівство вважається одним з ключових військових донорів для нашої держави. На сьогоднішній день Данія входить до десятки країн, які виділили найбільше фінансових ресурсів на підтримку України в боротьбі з російською агресією. З 2022 року данці надали українцям 8,6 мільярдів євро на військові потреби, що становить 2,3% від їхнього національного ВВП.
Як Данія може підтримати Україну під час свого головування в Європейському Союзі — читайте в статті OBOZ.UA.
30 червня скінчилося головування Польщі в ЄС. Звітуючи про результати, в МЗС країни визнають, що вдалося не все. Із цими словами особливо погоджується Україна. Напередодні початку польського головування, тобто наприкінці 2024 року, в Україні чекали, що "головування Польщі та Данії має стати історичним для країни". Українці небезпідставно розраховували як мінімум на початок переговорів щодо вступу в ЄС.
Заяви про те, що розширення блоку буде одним із пріоритетів головування Польщі у 2025 році, особливо щодо України, неодноразово лунали від польської сторони до початку головування. Однак останні пів року від наших сусідів лунають переважно інші заяви: якщо не вирішиться питання експорту українського зерна та поки Україна не розв'яже питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії, доти Києву "немає сенсу мріяти про вступ до ЄС". Ба більше, останні президентські вибори виграв Кароль Навроцький, який є активним противником євроінтеграції України. Так чи інакше, але минуло пів року, а серйозного прогресу щодо просування до омріяного членства в ЄС так і немає. У Брюсселі визнавали, що процес зупинився через блокування Угорщини. Найімовірніше, тепер варто розраховувати на те, що вихід із глухого кута знайде Данія.
У плані дій, розробленому Данією на найближчі шість місяців, підкреслюється, що у відповідь на агресію Росії в Україні, Європейський Союз повинен вжити всіх можливих заходів для забезпечення своєї здатності до самозахисту "не пізніше 2030 року". Зокрема, важливо розвивати та зміцнювати оборонну промисловість Європи.
Іншим важливим напрямом стане захист від імовірних торгових мит із боку США, якими лякає європейців Трамп. Саме на Данію ляже тягар процесу домовленостей із президентом США про те, що робити з торговельною війною. У данській програмі зазначено, що конструктивна співпраця зі Сполученими Штатами буде продовжена в галузі торгівлі та інвестицій, економічної безпеки. Діалог з американцями може бути ускладнений через заяви президента США Дональда Трампа щодо долі Гренландії - острова, над яким він хотів би отримати контроль. Данців дуже налякали слова американського лідера про те, що, за потреби, Штати можуть навіть застосувати силу, аби вирішити це питання.
Ще один проблемний напрям, який сьогодні досить сильно послаблює Євросоюз, - міграція. Данія пропонуватиме дотримуватися досить жорсткої політики у цьому, що може трохи заспокоїти ситуацію у багатьох країнах.
"Важливо зменшити кількість нелегальних мігрантів, що прямують до Європи, а також гарантувати захист зовнішніх кордонів ЄС. Неприпустимо, щоб нелегальна міграція ставила під загрозу європейську єдність. Ми повинні припинити небезпечні подорожі до Європи та забезпечити повернення осіб, які не мають легального статусу перебування," - підкреслювалося в данській програмі головування.
Кілька місяців тому Єврокомісія представила концепцію, що лежить в основі переозброєння блоку — проект ReArm Europe, загальний бюджет якого складає 800 мільярдів євро. У рамках цього проекту Єврорада вже ухвалила рішення про створення кредитного механізму SAFE на 150 мільярдів євро, що передбачає, зокрема, спільне виробництво озброєнь з Україною. Данія має намір сприяти завершенню переговорів з Європарламентом у цій сфері.
Новий голова Європейського Союзу також запевняє, що зосередиться на забезпеченні Україні належної міжнародної підтримки не лише у 2025 чи 2026 роках, а й у наступні періоди, зокрема шляхом використання коштів від заморожених російських активів.
"Надзвичайно важливо підвищити довгострокову обороноздатність України, навіть у випадку можливого припинення вогню або укладення мирної угоди", - зазначено у документі. У рамках цього плану передбачаються спільні закупівлі озброєння та збільшення інвестицій в оборонну галузь України. Данія також виступає за продовження місії з військової допомоги ЄС Україні та прагне до більш тісної співпраці з НАТО у навчанні українських військових. Крім того, Копенгаген наполягає на необхідності не лише продовжувати, а й посилювати санкційний тиск на Росію. Данія також готова активно сприяти зміцненню енергетичної незалежності ЄС, зокрема шляхом повної відмови від російських енергоресурсів.
У данській програмі підкреслюється, що сучасні геополітичні обставини вимагають розширення Європейського Союзу. У цьому контексті Данія має намір зосередити свої зусилля на підтримці євроінтеграційних прагнень України, обіцяючи надати цій темі "першочергове місце у політичному порядку денному". Данська влада планує активно виступати проти "особливої позиції" Угорщини, яка перешкоджає старту конструктивних переговорів з Україною і разом із Словаччиною протистоїть санкціям ЄС щодо Росії. Країна вже виступає за призупинення прав голосу Угорщини в Євросоюзі. Це є продовженням курсу, який проводить новий уряд Німеччини, що також висловлював подібні ініціативи.
"На жаль, Угорщина перешкоджає старту переговорів з Києвом, однак ми прагнемо чинити на неї максимальний тиск", - підкреслила, у свою чергу, данська міністерка з європейських справ Марі Бʼєрре.
Не так давно президент України Володимир Зеленський оголосив, що Данія стане першою державою, з якою розпочнеться спільне виробництво в оборонній сфері. Під час червневого саміту НАТО в Гаазі міністри оборони Рустем Умєров і Троельс Лунд Поульсен підписали угоду про співпрацю, що передбачає створення оборонних потужностей у цій скандинавській країні. Копенгаген вже виділив 500 мільйонів крон (приблизно 80 мільйонів доларів) на реалізацію цього проєкту. Серед можливих видів озброєння, які планується виробляти в Данії, згадуються безпілотники та ракети.
"Я вважаю, що результати стануть відомі у вересні або жовтні", - зазначив Поульсен. Він підкреслив, що виробництво в Данії могло б суттєво підвищити рівень безпеки українських підприємств від російських агресій. Якщо ж Росія завдасть удару по об'єктах у Данії, це може спровокувати відповідь з боку НАТО, додав міністр.
Безсумнівно, ми покладаємо великі сподівання на керівництво Данії в Європейському Союзі. Незважаючи на свій невеликий розмір, Данія виявляє значну активність у підтримці України. Нещодавно ми провели онлайн-зустріч між Комітетом закордонних справ парламенту Данії та нашим Комітетом закордонних справ Верховної Ради. Дискусія була дуже змістовною, а атмосфера — справді теплою. Раніше ми вже мали зустріч з данською делегацією в Миколаєві, тому у нас є певна основа для подальшої співпраці, що сприятиме більш продуктивній роботі з нашими данськими партнерами. Наші пріоритети залишаються незмінними, і це добре усвідомлюють наші колеги з Данії. Найголовнішим питанням, звісно, є надання військової допомоги, в чому Данія займає одну з провідних позицій. Згадаймо хоча б ситуацію з F-16 — це не просто символічний жест, а реальна підтримка, — зазначив в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
Олександр Мережко вважає, що українці сподіваються на відчутні результати від головування Данії, зокрема у питанні просування в процесі інтеграції до ЄС — відкриття нових переговорних кластерів. Це надзвичайно важливо, оскільки саме цей крок може суттєво пришвидшити переговорний процес і, зрештою, нашу інтеграцію до Європейського Союзу.
Під час своїх розмов із колегами з Данії я завжди підкреслюю: для нас вступ до Європейського Союзу — це не лише питання спільного ринку або економічних аспектів, хоча вони, безумовно, мають велике значення. В умовах російської агресії це, перш за все, справа нашої безпеки та виживання. Я вважаю, що данці це усвідомлюють, і, щиро сподіваюся, що так воно й є. Данія дійсно є нашим надійним союзником і другом, і вони щиро прагнуть докласти всіх зусиль, щоб підтримати нас на шляху до членства в ЄС. Звісно, ми не маємо ілюзій: за пів року головування наших партнерів вступу не відбудеться. Але створення необхідної основи — цілком реальна задача, і ми дуже сподіваємося на підтримку Данії в цьому процесі, — зазначає Олександр Мережко.
Що стосується підсумків головування Польщі, то Олександр Мережко вважає, що ця країна, безперечно, намагалася зробити дуже багато, аби прискорити відкриття переговорних кластерів. Польща рішуче стоїть на боці України, бо зацікавлена у нашому членстві в ЄС, попри розбіжності - економічні, торговельні, і це нормально між сусідами. Але, попри це, Польща продовжує підтримувати Україну.
Важливо усвідомлювати, що процес вступу до Європейського Союзу та ведення переговорів є складним і тривалим. Саме тому так важливо, хто обіймає пост голови ЄС у певний період. Якщо це країни-однодумці, союзники та друзі, з'являються нові можливості. Виникає питання, чи зможемо ми скористатися цими шансами. Ми в Україні, зокрема Верховна Рада, робимо все можливе для ухвалення необхідних законодавчих ініціатив і адаптації нашого права до стандартів ЄС. Проте, слід зазначити, що це потребує часу. Ми розуміємо, що навіть за головування Данії вступ не відбудеться. Проте найважливіше — максимально використати наявні можливості, щоб досягти успіху, - підкреслює Мережко.
Ситуація з Віктором Орбаном демонструє, що сучасний угорський лідер не лише системно висловлює антиукраїнські погляди, але й відкрито підтримує проросійську позицію. Найбільш тривожним є те, що його дії несуть антиєвропейський характер. Він послідовно підриває основи європейських цінностей та принципів. Це, безумовно, вимагає активних дій з боку інших країн-членів Європейського Союзу та його управлінських структур. Сьогодні режим Орбана становить загрозу не лише для України, а й для безпеки всього ЄС. Адже питання, пов’язані з Україною, виходять за межі лише цієї країни та торкаються європейської безпеки в цілому. Багато держав ЄС вже втомились від його безкінечних спроб виділитися серед інших. Хоча я не впевнений, що виключення Угорщини з ЄС реально, така можливість слугує потужним сигналом політичного тиску.
Безумовно, необхідно активізувати правові механізми, закладені в угодах ЄС. Проте виконати це на практиці виявляється досить складним завданням. Дискусія щодо доцільності членства Угорщини в Євросоюзі залишається актуальною. Так, цей механізм має свої недоліки, але навіть як інструмент тиску він може бути корисним. Відомо, що Орбан вправно маніпулює ситуацією, намагаючись отримати певні вигоди в обмін на свою "лояльність". Але він, звичайно, боїться відкрито конфліктувати з великими гравцями ЄС, такими як Німеччина чи Франція. Наразі це більше нагадує спробу політичного тиску. Важливо, щоб він усвідомив, що такі трюки більше не викликають сміху в Брюсселі, а тільки викликають розчарування, - зазначає Олександр Мережко.
