П'ять років за ґратами. Хто може отримати реальний термін за ухилення від призову?

Коли особу, що ухиляється, можуть відправити за грати?

Хоча штрафи є основним заходом адміністративного покарання за порушення мобілізаційних норм, існують певні дії, які можуть призвести до реального ув'язнення, зазначає в коментарі для РБК-Україна Сергій Савинський, радник юридичної компанії Gracers.

Зокрема, мова йде про свідоме ухилення від призову на військову службу або підробку документів для отримання відстрочки. Наприклад, якщо особа презентує сфальсифіковані медичні довідки чи інші папери, це може бути розцінено як злочин, - підкреслює він.

Судова практика показує, що в умовах війни суди виявляють значну строгості щодо подібних правопорушень.

"У таких ситуаціях призначення тюремного покарання стало звичайним явищем, адже такі verdicts спрямовані не лише на забезпечення законності, але й на запобігання подальшим спробам ухилення. Таким чином, підробка документів або явне нехтування вимогами мобілізації можуть призвести до серйозних наслідків", - наголошує Савинський.

Згідно з статтею 336 Кримінального кодексу України, за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін від трьох до п'яти років. Цю інформацію коментує Лідія Карплюк, партнерка юридичної фірми "Leshchenko, Doroshenko & Partners", в інтерв'ю для РБК-Україна.

Вона здійснила огляд існуючих судових рішень.

Фахівець каже: до кримінальної відповідальності за цією статтею можуть притягнути військовозовʼязаного, який пройшов медичний огляд, за результатами якого ВЛК його визнали придатним до військової служби та вручили повістку з визначеним терміном прибуття для відправки до лав ЗСУ ("бойову" повістку або мобілізаційне розпорядження), але за нею людина не зʼявилася без поважних причин. І, відповідно, умисно ухилилася від призову на військову службу.

Щодо покарань у таких справах, то зараз переважно людей засуджують до реальних строків увʼязнення, частіше мінімально визначених санкцією статті 336 КК України - трьох років позбавлення волі, зазначає Лідія Карплюк.

"У багатьох справах можна побачити, що навіть якщо в суді першої інстанції людину засуджено до позбавлення волі, але звільнено від відбування покарання з іспитовим строком (так зване "умовне засудження"), то вже суд апеляційної інстанції скасовував такий вирок в частині звільнення від відбування покарання і визначав строк реального позбавлення волі, і такі висновки підтримувалися і судом касаційної інстанції", - зауважує вона.

Експерт наводить декілька прикладів подібних судових справ. У одному з випадків суд першої інстанції засудив чоловіка за статтею 336 Кримінального кодексу України до трьох років ув'язнення, однак ухвалив рішення про його звільнення від відбування покарання з випробувальним терміном у один рік на основі статті 75 КК України (умовне засудження). Проте апеляційний суд скасував це рішення щодо умовного звільнення і виніс новий вирок, призначивши три роки позбавлення волі без можливості умовного звільнення.

Верховний Суд у постанові від 24.10.2024 року підтримав висновки апеляційного суду, зазначивши, що захист Вітчизни, незалежності й територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян.

"У ситуації збройної агресії з боку іншої країни, захист батьківщини стає надзвичайно важливим. Тому наслідки ухилення від військової служби в таких умовах повинні бути такими, щоб запобігти вчиненню нових злочинів як для осіб, які вже отримали покарання, так і для інших громадян", - зазначає співрозмовниця.

Якщо буде доведено, що від призову на військову службу ухилялися навмисно, то за результатами розгляду кримінального провадження в суді, найймовірніше, винного засудять до реального строку позбавлення волі, зазначає Лідія Карплюк.