Європейський Союз остерігається змусити Росію нести фінансову відповідальність за агресію проти України, стверджує австрійський експерт у галузі політики.

Рішення Європейського Союзу надати Україні багатомільярдні кредити замість реалізації заморожених російських активів вказує на те, що європейські політики продовжують відчувати тиск з боку Кремля.

Таку думку в коментарі Укрінформу в Австрії висловив австрійський політолог Мартін Малек.

Головне питання полягає в тому, хто насправді має покривати витрати на війну, яку Україні нав'язала Росія. В Україні, яка з 2014 року, а особливо з 2022-го, зазнала масштабних руйнівних атак, очевидно, немає можливості самостійно впоратися з цими витратами. Під час presidency Дональда Трампа Сполучені Штати практично припинили фінансову допомогу Україні. Європейські платники податків також не в змозі безкінечно нести цей тягар. Таким чином, насправді залишається лише один варіант — Росія. Проте Європейський Союз не наважується вимагати від неї компенсації, навіть після майже чотирьох років повномасштабного конфлікту з Україною, — підкреслив експерт.

Малек також підкреслив нерівновагу між підтримкою України та торгівлею Європейського Союзу з Росією: з 2022 року європейські держави надали Україні 187 мільярдів євро допомоги, в той час як імпорт енергетичних ресурсів та інших товарів з Росії за цей період досягнув приблизно 311 мільярдів євро.

З української перспективи можна стверджувати, що в підсумку не так уже й важливо, звідки надходять фінанси, оскільки найголовніше — це можливість продовжувати економічну підтримку оборонної війни проти Росії. Однак, безсумнівно, що всі "економічні" та "юридичні" доводи проти використання заморожених російських активів у Бельгії були штучними, малозначущими або навіть фактично неправильними. Вони лише маскували просту істину: політики Європейського Союзу відчувають страх, - зазначив експерт.

На його думку, ухилившись від вирішення питання про використання російських активів, Європейський Союз "знову виявив свою вразливість у стосунках із Росією та піддався її погрозам". Експерт вважає, що така позиція лише спонукатиме Росію до подальшого посилення тиску та ведення гібридної війни проти ЄС.

"Багаторічний досвід показує, що Москва миттєво розпізнає подібні слабкості - і використовує їх. Тому слід очікувати суттєвого посилення російської гібридної війни проти ЄС, включно з атаками дронів, терактами, кібератаками тощо. Уже цього достатньо, щоб зрозуміти: лідери ЄС, яких Володимир Путін незадовго до того назвав "підсвинками", своєю відмовою використовувати російські кошти для допомоги Україні завдають серйозної шкоди самим собі. Гіршим був би лише сценарій повного припинення підтримки України з боку ЄС", - вважає Малек.

Водночас експерт розкритикував небажання багатьох європейських політиків говорити про необхідність забезпечення повної перемоги України та витіснення російських військ із її території.

Вражає те, що навіть ті європейські сили, які активно підтримують Україну, рідко або взагалі не піднімають питання про досягнення цілковитої перемоги над Росією — тобто про повне звільнення українських територій від її військ. Натомість обговорення зазвичай зосереджене на необхідності "посадити Москву за переговорний стіл". Але що ще має статися, щоб навіть останній політик з так званого колективного Заходу (як це зневажливо називають у Москві) усвідомив очевидне: Росія не має наміру вести серйозні переговори, а прагне повної військової перемоги над Україною. Це, в свою чергу, означає знищення української державності та ліквідацію української нації через вбивства, депортації, вигнання та асиміляцію, - підкреслив Малек.

Згідно з повідомленням Укрінформ, основною темою зустрічі Європейської Ради, що відбулася 18 грудня, стало питання фінансування України на 2026 і 2027 роки. В результаті переговорів було досягнуто компромісу, який передбачає виділення безвідсоткового кредиту Україні на суму 90 мільярдів євро для задоволення найбільш термінових фінансових потреб у цей період. Ці кошти планується залучити на фінансових ринках під гарантії спільного бюджету Європейського Союзу.