Європейський Союз залишається на боці України, проте країна повинна активніше протистояти корупційним проявам, зазначив міністр економіки Данії.

Перед початком засідання Ради ЄС з економічних та фінансових питань у Брюсселі в четвер, Стефані Лозе, міністр економіки Данії, яка обіймає посаду головуючої в Раді ЄС до кінця 2025 року, зробила відповідну заяву.

"На сьогоднішньому робочому сніданку ми піднімемо надзвичайно важливу тему - фінансування України, а також розглянемо, яким чином Європейський Союз може продовжити свою потужну підтримку Україні. Ми обговоримо різноманітні підходи та можливості для вирішення цих питань," - зазначила міністерка економіки Данії.

Відповідаючи на запитання про можливий вплив антикорупційного розслідування, пов’язаного з Енергоатомом, на переговори міністрів щодо фінансування України, Лозе зазначила: "Надзвичайно важливо, щоб ми продовжували надавати підтримку Україні. Безумовно, Україні потрібно невпинно працювати над реформами, зміцнюючи кожен аспект свого суспільства, зокрема в сферах антикорупційної діяльності. Проте не викликає сумнівів, що Україна має потужну підтримку з боку європейських партнерів".

За словами спікера, репараційна позика є оптимальним варіантом для можливого фінансування. Вона не стала вдаватися в подробиці інших варіантів, про які йшлося в пресі, зокрема щодо можливості залучення кредитів у урядів країн ЄС на ринку, що передбачає сплату відсотків.

У цьому контексті Лозе не дала чіткої відповіді на запитання, чи буде сьогодні розглядатися пропозиція Бельгії для інших країн-членів ЄС, які мають заморожені російські активи, приєднатися до програми репараційної позики.

Міністр економіки також висловила сподівання, що Норвегія, яка не є членом ЄС, долучиться до фінансування України в той чи інший спосіб, в тому числі в рамках репараційної позики, якщо вона буде затверджена.

Також Лозе висловила оптимізм щодо можливості затвердження кінцевого варіанту фінансування України на 2026-2027 роки на наступному саміті лідерів ЄС у грудні 2025 року.

Згідно з інформацією, наданою Укрінформом, Фінляндія визначає репараційну позику як найбільш доцільний спосіб фінансової підтримки України, щоб покрити дефіцит бюджету на 2026-2027 роки.

Сьогодні у Брюсселі відбувається зустріч міністрів фінансів держав-членів ЄС, на якій вони розглянуть можливості надання Україні фінансової допомоги в розмірі 130-140 мільярдів євро (152-163 мільярда доларів). Це може бути реалізовано через залучення кредитів або, що є більш ймовірним, за рахунок використання заморожених активів Росії.

У той же час Бельгія, де знаходиться міжнародний депозитарій Euroclear, який контролює більшість російських активів, висловила свій опір цьому рішенню через побоювання щодо можливих юридичних наслідків.

Також повідомлялося, що Норвегія може підтримати план Європейського Союзу щодо використання заморожених російських активів на користь України, однак не має наміру використовувати власний суверенний фонд як єдину гарантію цієї ініціативи.