Європа планує найбільше за останні десять років збільшення акцизів на тютюн. Які наслідки це матиме для України?

Європейська комісія представила нові пропозиції, що стосуються змін в системі оподаткування тютюнових виробів у країнах ЄС. Існує кілька причин для оновлення Директиви, що визначає структуру та ставки акцизу на тютюн і тютюнові вироби. Серед них – необхідність підвищення мінімальних ставок акцизу, зростання популярності нових продуктів, таких як вейпи та нікотинові паучі, а також термінові питання, пов'язані з боротьбою з нелегальним ринком тютюнових виробів.

Для розробників акцизної політики в Україні важливо звернути увагу на майбутні підходи ЄС до оподаткування, щоб забезпечити її результативність.

По-перше, зміни, які були запропоновані для обговорення з широкою аудиторією — політиками, експертами та представниками громадянського суспільства 16 липня 2025 року, повинні набути чинності з 1 січня 2028 року. Державам-членам Європейського Союзу надається достатній термін для адаптації національного податкового законодавства. Додатково, для підвищення акцизів на певні тютюнові вироби встановлено перехідний період до 1 січня 2032 року. Це стосується сигар, сигарил, тютюну для нагрівання та тютюну для кальянів. Європейська стратегія реалізації акцизної політики ґрунтується на принципах передбачуваності та послідовності. Економіст Артур Лаффер підкреслює важливість цих принципів при розробці податкової політики, щоб уникнути різких змін, які можуть призвести до податкових шоків і збільшення тіньової економіки. Випадки різкого збільшення податкового навантаження можуть викликати порушення ринкової рівноваги та знижувати загальну економічну ефективність.

По-друге, Директивою пропонується новий підхід до встановлення мінімальних ставок акцизу. При їхньому визначенні буде враховуватись економічна ситуація у країнах -- членах ЄС з допомогою коригування ставки податку, беручи до уваги індекс рівня цін (price level index -- PLI) відповідної країни ЄС. PLI розраховується Євростатом. 2/3 розміру ставки податку буде фіксованою, а 1/3 ставки коригуватиметься, зважаючи на диспропорції соціально-економічного розвитку та паритет купівельної спроможності європейських країн. Навіть для держав -- членів ЄС мінімальні ставки акцизного податку будуть диференційовані. У країнах Центральної і Східної Європи вони будуть нижчими, ніж у країнах Західної Європи та нордичних країнах.

По-третє, варто звернути увагу на розмір та диференціацію акцизних ставок для тютюнових виробів у контексті підакцизних товарів. Наразі мінімальна ставка акцизу на сигарети складає 90 євро за 1000 штук, за умови, що частка акцизу становить не менше 60% від середньозваженої роздрібної ціни. Якщо ж ставка в країні визначена на рівні 115 євро за 1000 штук, то ця вимога може бути проігнорована. Однак відповідно до нової Директиви, мінімальна ставка акцизу на сигарети має зрости до 215 євро за 1000 штук, з корекцією на індекс цін. Важливо підкреслити, що фактична ставка може бути як нижчою, так і вищою за цю величину в залежності від коригуючих показників. Таким чином, у Центральній та Східній Європі вона, ймовірно, буде нижчою через місцеві економічні умови. Крім того, змінюється вимога щодо частки акцизу в середньозваженій роздрібній ціні сигарет, яка тепер повинна становити 63%. Але якщо в країні ЄС мінімальна ставка акцизу досягне 274 євро, скоригованого на індекс цін, то цю вимогу можна буде не враховувати.

Мінімальні акцизні ставки на сигарети в країнах Європейського Союзу залишаються незмінними протягом більш ніж десяти років, а окремі держави-члени самостійно коригують свої акцизні ставки. Найнижчий мінімальний акциз на сигарети зафіксовано в Болгарії, де він становить 107,4 євро за тисячу штук. У Польщі ця сума досягає 154 євро за тисячу сигарет, у Німеччині – 186,1 євро, в Естонії – 186,7 євро, а у Франції – 378 євро за тисячу штук. Таким чином, навіть якщо мінімальні акцизні ставки на сигарети зростуть, для більшості країн ЄС це не стане серйозним викликом у фіскальному управлінні. Найбільші ризики зберігаються на східному фланзі ЄС, де вже були зафіксовані випадки зростання нелегальної торгівлі сигаретами у відповідь на значне підвищення податкового навантаження. Тому необхідно одночасно посилити ефективність політик, спрямованих на боротьбу з нелегальним ринком тютюну.

Незабаром у ЄС діятиму гармонізовані правила оподаткування тютюну для нагрівання і запроваджуються мінімальні ставки податку на цей вид підакцизної продукції. Порівняно з сигаретами ставки акцизу є суттєво нижчими. Заплановано, що з 1 січня 2032 року ставка акцизного податку на тютюн для нагрівання становитиме 108 євро/1000 одиниць. Мінімальне акцизне податкове навантаження на тютюн для нагрівання буде удвічі нижчим порівняно із сигаретами.

Уніфікований підхід до оподаткування тютюнових виробів для нагрівання в країнах Європейського Союзу свідчить про еволюцію податкової політики. Під час публічних консультацій більшість учасників висловили підтримку ідеї гармонізації правил оподаткування для продуктів, що нагріваються. Розробники європейської фіскальної політики продовжують приділяти увагу наявності різних ставок акцизного податку для різних категорій тютюнових виробів. Варто зазначити, що в Україні з 2025 року введено незначну диференціацію акцизного оподаткування для тютюнових виробів з електричним нагріванням у порівнянні з традиційними сигаретами, що повністю узгоджується з акцизною політикою ЄС.

Слід також врахувати, що, на відміну від ринку сигарет, ринок тютюну для нагрівання в країнах Європейського Союзу або є цілком легальним, або не проявляє значних ознак тіньової економіки.

І, нарешті, передбачено перехідний період підвищення акцизного навантаження на тютюн для нагрівання. З 1 січня 2028 року по 31 грудня 2029 року ставки податку становитимуть не менш як 88 євро за 1000 одиниць стіків, а з 1 січня 2030 року до 31 грудня 2031 року -- не менш як 98 євро за 1000 одиниць продукції. Плавний перехід до вищих ставок податків здійснюється задля того, щоб уникнути різких структурних змін ринку тютюнових виробів.

Зростання податкових ставок також вплине на інші категорії тютюнової продукції, включаючи сигари, сигарили, а також тютюн для кальянів та інші подібні товари.

По-перше, автори тютюнової Директиви врахували нові категорії продуктів, такі як рідини для електронних сигарет, нікотинові паучі та інші вироби, що містять нікотин. Європейська комісія визнала зростаючу популярність цих продуктів, які все частіше замінюють традиційні сигарети. Введення акцизних ставок на ці інноваційні товари має на меті забезпечити додаткові надходження до бюджету в розмірі від 900 до 1700 мільйонів євро.

Окремої уваги заслуговує той факт, що безнікотинові рідини включено до сфери дії оновленої Директиви з метою мінімізувати схеми ухилення від сплати податків шляхом самозамісу (нікотин додається споживачами вейпів самостійно до безнікотинових рідин). Практика самозамісу дуже популярна і в Україні. Для обходу заборони продаються окремо пристрої е-сигарет (не оподатковуються), смаки (харчові ароматизатори, не оподатковуються) і нікотин (не завжди з маркою акцизного податку). Втрати українського бюджету лише від акцизного податку внаслідок існування цієї схеми 2025 року оцінюються на рівні 5 млрд грн.

Окремі держави Європейського Союзу не стали чекати на офіційні постанови Європейської комісії і самостійно ініціювали та реалізували ряд заходів щодо оподаткування електронних сигарет, а також запровадили різноманітні заборони та обмеження на продукцію вейпінгу. Чим більше країн Європи впроваджують регуляторні принципи та заходи стосовно електронних сигарет і рідин, які в них використовуються, тим більше офіційні інституції ЄС прагнуть виробити єдині гармонізовані підходи до регулювання та оподаткування цих товарів.

По-п'яте, особливу увагу було приділено проблемі нелегального ринку тютюнових товарів. Контрафактні та контрабандні продукти пропонуються за цінами, нижчими за законні (на які сплачуються податки), зокрема, мова йде про сигарети та дрібно нарізаний тютюн для самостійного скручування. Це створює загрозу досягненню фіскальних цілей і зниженню рівня тютюнопаління.

Найбільший обсяг тютюнового нелегалу у державах -- членах ЄС припадає на контрафактні виробництва. Наприклад, у Франції (в якої високий рівень акцизів на сигарети) зафіксовано найбільший за обсягом ринок нелегальних сигарет серед держав -- членів ЄС. За даними звіту KPMG, 2024 року обсяг нелегалу становив 18,7 млрд штук сигарет, з яких 7,8 млрд -- контрафакт.

Для того щоб зменшити можливості нелегальних учасників ринку в отриманні тютюнової сировини, в Європейському Союзі планується посилити контроль над її транспортуванням. Зокрема, пропонується запровадити нульову мінімальну ставку акцизу на тютюнову сировину та інтегрувати її в чинну електронну систему реєстрації та моніторингу переміщення підакцизних товарів у ЄС.

Отже, при вдосконаленні акцизної політики в Україні, крім простого підвищення ставок на тютюнові продукти, необхідно: