Європейські терміни для конфлікту: ознака завершеності чи свідчення виснаження Заходу?
У той час як Україна вже понад три з половиною роки стримувала російську агресію, попри нерішучість Заходу та брак достатньої підтримки, європейські лідери раптом почали озвучувати конкретні терміни завершення війни. Від кінця 2026-го за прогнозом Урсули фон дер Ляєн до 2027-го в сподіваннях Еммануеля Макрона - ці заяви не лише відображають тривогу континенту перед наближенням конфлікту, але й можуть слугувати інструментом тиску на Москву. Чи вигідні вони Кремлю, який прагне виснажити Україну, і чому саме зараз, на тлі диверсій у Польщі, вони почали лунати так гучно?
Від 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, минуло вже 1357 днів війни. Україна, незважаючи на відважний спротив, втратила більше 20% своїх територій, а її економіка зазнала значних збитків, оцінених у 35% ВВП, за даними Світового банку. За цей період Захід надав Україні допомогу в обсязі 250 мільярдів євро, переважно з боку ЄС та США. Проте критики, в тому числі українські чиновники, висловлюють занепокоєння щодо недостатньої рішучості: обмеження на удари по території Росії, затримки у постачанні зброї та встановлення "червоних ліній" дозволяють Кремлю відновити свої сили. "Хоча Україна стримує агресора за межами НАТО, без активних дій союзників ми можемо стати жертвами втоми від війни," - підкреслив нещодавно президент Володимир Зеленський під час виступу на саміті в Дубровнику.
Сьогоднішні висловлювання європейських керівників щодо термінів завершення війни звучать на фоні зростаючого занепокоєння: результати опитування Eurobarometer за жовтень 2025 року свідчать, що 77% жителів ЄС вважають вторгнення загрозою для національної безпеки, а 81% підтримують концепцію спільної оборони. У Польщі цей показник досягає 82%, де акти саботажу нагадують про серйозність конфлікту на кордонах.
Символом цієї реальності став інцидент у Польщі: 17 листопада прем'єр-міністр Дональд Туск оголосив про "безпрецедентний акт саботажу" на залізничній колії Варшава-Люблін, стратегічному маршруті для допомоги Україні. "Підрив колії - це удар по безпеці Польщі та її громадян. Цей шлях критичний для доставки допомоги Києву. Ми спіймаємо винних, ким би вони не були", - написав Туск у X, опублікувавши відео з місця події. За його словами, вибухівка була закладена з метою підірвати потяг на маршруті Варшава-Демблін, а подібний саботаж стався південніше. Польська поліція та ABW (Внутрішня служба безпеки) розслідують інцидент, перевіряючи 120 км колії до кордону з Україною. Туск пов'язав це з "п'ятою колоною" Кремля, про яку попередив у інтерв'ю Gazeta Wyborcza: "Путін хоче розвалити ЄС зсередини". За даними IISS, з 2022 року в Європі зафіксовано понад 200 актів саботажу, приписуваних Росії, включаючи арешти восьми агентів у жовтні 2025-го.
У цьому контексті заяви про терміни війни порушують численні важливі питання. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у своєму листі до європейських лідерів від 17 листопада, опублікованому на "Європейській правді", висловила припущення, що бойові дії можуть завершитися наприкінці 2026 року. Вона зазначає, що, згідно з прогнозами Міжнародного валютного фонду та української сторони, конфлікт закінчиться до кінця 2026 року, однак фінансовий дефіцит досягне 71 мільярда євро, з яких 51 мільярд призначений на оборонні потреби. Фон дер Ляєн закликає до термінової фінансової допомоги, щоб розпочати перші виплати в другому кварталі 2026 року. Вона акцентує увагу на чотирьох основних принципах: оперативність, адаптивність, уникнення боргового навантаження для України та справедливий розподіл зобов'язань серед партнерів. Це базується на рішеннях Європейської ради, ухвалених в жовтні 2025 року, щодо фінансування на 2026-2027 роки, включаючи заморожені активи Росії.
Французький президент Еммануель Макрон, зустрічаючись із Володимиром Зеленським 17 листопада в Парижі, висловив сподівання на досягнення миру до 2027 року, коли закінчується його другий термін. "Я маю надію, що ми зможемо встановити мир до 2027-го. Ми змінили ситуацію, чинячи тиск на Росію через санкції проти нафтогазового сектору та 'фантомного флоту'", - зазначив він, посилаючись на повідомлення Ouest-France та Sky News. Макрон акцентував, що без потужної України Москва буде ігнорувати будь-які угоди. Водночас було підписано угоду на постачання до 100 винищувачів Rafale, систем протиповітряної оборони та дронів.
Глава Міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в інтерв'ю TVP World 12 листопада висловив свою думку щодо тривалості війни: "Україна розраховує на три роки бойових дій, проте подібні колоніальні конфлікти, як правило, тривають близько десяти років. Я не вважаю, що Путін зможе витримати таку довгу боротьбу". Ця оцінка узгоджується з основним прогнозом Міжнародного валютного фонду, який передбачає завершення активних бойових дій до 2025 року, хоча існує ймовірність затягування конфлікту.
На фоні тривожних прогнозів щодо можливого загострення ситуації в Європі, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус виступив 17 листопада у Frankfurter Allgemeine Zeitung із серйозним попередженням про те, що 2023 рік може стати "останнім мирним літом" для континенту. Він зазначив, що раніше вважалося, що Росія може розпочати агресію проти НАТО в 2029 році, але тепер цей термін скоротився до 2028 року, а деякі історики навіть вважають, що літо 2025 року може бути останнім спокійним періодом. Міністр закликав до термінової модернізації оборонних можливостей Німеччини. З 2027 року в країні планують розпочати медичні огляди для призовників та формування резерву. Канцлер Фрідріх Мерц обіцяв перетворити Бундесвер на "найсильнішу армію в Європі", з бюджетом у 60 мільярдів євро щорічно. Пісторіус підкреслив: "У разі агресії ми готові захищатися в жорстокий спосіб, адже мир підтримується силою".
Чому саме зараз почали гучно озвучуватися конкретні терміни? Аналітики у звіті ECFR від лютого 2025-го пояснюють: 41% європейців хочуть збільшити допомогу, але лише 10% вірять у повну перемогу України. Заяви - це сигнал для громадськості, де 66% французів (IPSOS, лютий 2025-го) підтримують допомогу без США, але в Німеччині 48% громадян виступає за її припинення не без впливу російських пропагандистських каналів. Чи вигідно це Кремлю? Так, бо сигналізує про втому Заходу, дозволяючи Путіну затягувати, як зазначає Pew Research (вересень 2025-го), війну: 55% німців і 68% французів бачать цю війну "дуже близькою загрозою". Але для Європи вона означає одне - мобілізацію. Тим часом фон дер Ляєн закликає уникнути "паралічу", а Туск - "ловить саботажників".
Україна, стримуючи агресора, заслуговує на рішучу підтримку, аби 2026-й став роком миру, а не поразки. Європейці, відчуваючи війну на порозі, мусять обрати: пасивність чи єдність. Як писав Туск: "Ситуація серйозна, але трагедії уникли. Тепер - час для рішень".
