"Набагато складніше, ніж у попередньому році": прогнози для пшениці, соняшника та картоплі - розмова з агрономом.

Яким буде урожай зерна у 2025 році, чи залишаться українці без картоплі та овочів для "борщового набору", і що станеться з цінами на кукурудзу та олійні культури - в інтерв'ю РБК-Україна.

Основное:

Аномально теплі зимові місяці, пізні заморозки навесні та недостатня вологість ставлять під загрозу можливий врожай багатьох сільськогосподарських культур. Виснажені ґрунти, які все менше отримують добрив, вже не можуть демонструвати колишню продуктивність. Внаслідок браку засобів захисту рослин, вони стали ще більш вразливими до хвороб і шкідників.

"За словами Ігоря Гриника, виконуючого обов'язки першого віцепрезидента Національної академії аграрних наук України, в Україні весняна температура була на 1-3 градуси нижчою від середніх показників, що позитивно позначилося на озимих культурах, але уповільнило ріст теплолюбних рослин, таких як соя, кукурудза та соняшник. Літні умови стали викликом для ярих та олійних культур, особливо в зонах з нестачею вологи. В результаті, загальний врожай 2025 року, ймовірно, буде нижчим за середні показники, зокрема для кукурудзи та соняшника."

РБК-Україна розпитало Гриника наскільки провальними можуть бути цьогорічні жнива, що буде з врожаєм картоплі, чи вистачить Україні зібраного соняшника для власних потреб та як агросектор адаптується до викликів війни.

Яка загальна картина урожайності очікується в 2025 році?

Здійснювати оцінку урожайності цього року ще занадто рано, адже жнива тільки починаються. Станом на середину липня, зібрано приблизно 35% запланованих площ пшениці, понад 40% ячменю та близько 24% ріпаку. Що стосується гороху, то його вже зібрано на половину.

На сьогоднішній день можна стверджувати, що врожайність озимих культур у цьому році буде дещо нижчою в порівнянні з 2024 роком. В середньому, урожайність озимої пшениці в Україні в минулому році складала приблизно 4,3-4,5 тонни на гектар, тоді як у 2025 році очікується 3,1 тонни на гектар. Щодо озимого ячменю, то минулого року його врожайність становила близько 4 тонн на гектар, а у 2025 році прогнозується на рівні 3,3 тонни на гектар.

Максимальні показники урожайності зернових і зернобобових культур спостерігаються в господарствах Львівської області - 6,64 т/га, Хмельницької - 6,47 т/га, Чернівецької - 6,40 т/га, а також Івано-Франківської - 5,98 т/га.

Разом з тим в основних зернових областях півдня та сходу України (Херсонська, Миколаївська, Одеська, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська) урожайність поки що не дуже обнадійлива - озимина (ячмінь та пшениця) забезпечує врожайність у середньому на від 1,25 до 2,90 т/га, що пояснюється складними погодними умовами впродовж весняно-літньої вегетації: тривала посуха, брак вологи, пізні заморозки, суховійні вітри.

Варто підкреслити, що в даний момент триває підготовка насіння озимої пшениці та ячменю, щоб аграрії могли отримати високоякісний посівний матеріал. Існують різноманітні сорти, адаптовані до різних технологій вирощування та попередників.

В.о. першого віцепрезидента Національної академії аграрних наук України Ігор Гриник (фото надано НААН)

- Наскільки цьогорічна весняна і літня погода була сприятливою для більшості культур?

- У вегетаційному 2024/2025 році осінній посів озимих зернових провели в пізні строки за критично посушливих умов. Через це рослини ввійшли в зиму у фазі двох-трьох листків. Зима була безсніжна, з проливними дощами та аномально тепла. Через що рослини чотири рази частково відновлювали вегетацію.

Аномально тепла погода в березні сприяла ранньому відновленню вегетаційного процесу озимої пшениці після зимового періоду спокою. Однак, суттєва нестача опадів могла призвести до дефіциту вологи в верхньому шарі ґрунту, що негативно вплинуло на початковий розвиток рослин.

У квітні погодні умови залишалися комфортними для продовження вегетаційного процесу та розвитку стебел. Однак знову спостерігався брак вологи, що могло викликати затримку в кущінні або ослаблення продуктивних пагонів.

Травень характеризувався незначним зниженням температури, проте достатня кількість опадів компенсувала нестачу вологи з попередніх місяців. Це могло сприяти кращому розвитку листкового апарату, колоса та закладанню потенціалу врожайності.

Червень є важливим місяцем для озимої пшениці, оскільки в цей час відбувається процес наливу зерна. Невелика кількість опадів у поєднанні з високими температурами може призвести до стресу у рослин, що у свою чергу може прискорити дозрівання та зменшити вагу 1000 зерен. Це, в свою чергу, може мати негативні наслідки для врожайності.

Отже, з огляду на погодні умови, прогнозується помірний рівень врожайності зернових, що залежить від різновидів ґрунтів та використовуваних агротехнологій.

Які можуть бути наслідки цьогорічних опадів чи посухи для урожаю в різних областях?

- Посухи найбільш далися в знаки в південних регіонах, особливо на Херсонщині, де загинув весь клин озимих - близько 55 тис. га.

Швидке висихання ґрунту викликає загрози для отримання високих урожаїв кукурудзи та соняшника, особливо в східних і південних регіонах. У центральних і північних областях ситуація залишається відносно стабільною, хоч і трохи поступається середнім багаторічним показникам. Однак, якщо в другій половині літа випаде 80-100 мм опадів, це може суттєво поліпшити ситуацію з врожаєм.

Хоча погодні умови не надто сприяли формуванню багатого врожаю, для селекціонерів це стало відмінною можливістю відібрати найкращі рослини, здатні витримувати температурні коливання, дефіцит вологи, а також атаки патогенів і шкідників.

На сьогоднішній день триває процес збору селекційного матеріалу для основних сільськогосподарських культур, з якими працюють селекціонери, а саме озимої та ярої пшениці, а також ярої ячменю. Завершено роботи по озимому ячменю. Головним результатом діяльності селекціонера є новостворені сорти.

Яка агрокультура принесла нам найбільші втрати в цьому році?

На даний момент ми можемо аналізувати лише першу групу зернових. Згідно з дослідженнями експертів, озимі пшениці та ячмінь зазнали значних збитків через посуху, що мала місце минулого року, що призвело до затримок у термінах посіву. Крім того, очікуються значні втрати і в посівах ярої пшениці.

Яка очікується врожайність пшениці та ячменю у цьому році в порівнянні з минулим?

Станом на середину липня прогнозується зменшення врожайності пшениці в порівнянні з минулим роком на 7,8%, що відповідатиме 42,3 центнерів на гектар. Подібне зниження очікується і для ячменю — на 7,1%, з урожайністю близько 35,3 центнерів на гектар.

Часткові втрати зерна в степовій зоні можуть бути компенсовані добрим станом озимих культур у центральних і західних регіонах. Хоча площі посівів там менші, завдяки вищій врожайності можна досягти вагомих валових зборів.

Окрім несприятливих погодних факторів, існують і суб'єктивні причини, які призводять до зниження врожайності. Однією з основних є невдалі попередники для озимих культур, зокрема соняшник, що залишає в ґрунті дуже мало поживних елементів та вологи.

Також - низький рівень забезпеченості посівів основними елементами живлення, зокрема азотом. А ще - використання сортів іноземної селекції, які переважно відрізняються низькою адаптивністю до наших умов і можуть забезпечити пристойний урожай лише за умов, коли кількість опадів весною і влітку буде на рівні або ж перевищуватиме середню багаторічну норму.

За попередніми оцінками, врожай пшениці буде на 7,8% меншим, ніж торік (фото ілюстративне: Getty Images)

Які очікування щодо кукурудзи в 2025 році?

- Через м'яку зиму в багатьох регіонах країни пройшов ранній старт робіт, водночас був ризик браку вологи в ґрунті, що ускладнювало б проростання насіння. Нині локальні посухи негативно впливають на вегетацію культури. Проте, валовий збір кукурудзи, за відсутності погіршень, очікується в межах 27 млн тонн, що приблизно на рівні минулого року.

У 2025 році степова зона зазнала найгірших гідротермічних умов для вирощування кукурудзи. Це стало наслідком нестачі весняних запасів вологи в ґрунті, які становили лише 25-52% від звичайних показників, а також через аномально суху погоду і брак опадів протягом весни та літа. Особливо критичними були умови під час цвітіння, запилення, формування та розвитку зерна. В результаті, прогнозована продуктивність кукурудзи може суттєво знизитися в порівнянні зі звичайними показниками врожайності.

У регіонах Лісостепу та Полісся кліматичні умови є більш сприятливими для забезпечення необхідного зволоження, що сприяє досягненню високих врожаїв кукурудзяних гібридів. Згідно з нашими прогнозами, в Степу врожайність очікується на рівні 3,6-4,0 т/га, тоді як в середньому по Україні вона складе приблизно 6,0-6,5 т/га.

Варто зазначити, що рекордний обсяг збору кукурудзи був зафіксований у 2021 році — 42,05 млн тонн. Натомість 2017 і 2024 роки показали рекордно низькі результати, зібравши близько 24 млн тонн, що стало наслідком скорочення площ під посіви та посухи.

Які зміни відбулися в площах, відведених під цю культуру, і які фактори на це вплинули?

Кукурудза залишається ключовою культурою для аграрного сектору України. Сьогодні попит на неї продовжує бути на стабільному високому рівні, що обумовлює площі посівів на рівні приблизно 4 мільйонів гектарів протягом останніх років. Хоча це значно менше в порівнянні з показниками до тимчасової окупації Півдня та Сходу, обсяги валового збору достатні для задоволення внутрішніх потреб та реалізації експортних амбіцій.

Цьогоріч врожай кукурудзи приблизно дорівнюватиме торішньому - 27 млн тонн (фото ілюстративне: Freepik)

Яким чином ви оцінюєте ситуацію з соняшником і ріпаком? Чи були кліматичні умови сприятливими для розвитку урожаю?

- Площі під соняшником зросли більше як на 2%, а от під ріпаком - скоротилися на 1,1%. Валові збори також очікує скорочення - на 3,1 % у соняшника та ріпаку - на 7,2 %.

У 2024 та 2025 роках посуха створила надзвичайно тяжкі умови для вирощування озимого ріпаку та соняшнику. Декілька регіонів, зокрема Харківська, Миколаївська, Одеська, а також частково Запорізька, Донецька та Кіровоградська області, зіткнулися з бракованим рівнем вологи в ґрунті.

Осінні погодні та кліматичні умови 2024 року мали шкідливий вплив на ріст і розвиток озимого ріпаку. Через відсутність належної кореневої шийки рослини не змогли розвинути додаткові пагони, що негативно позначилося на їхньому розвитку.

Навесні 2025 року короткочасні опади дозволили отримати дружні сходи соняшнику, але подальше наростання вегетативної маси уповільнилося.

Підвищення температури у квітні та травні мало несприятливий вплив на ранні посіви соняшнику, які перебували на стадії 2-3 справжніх листків. Водночас інтенсивна сонячна радіація сприяла швидшому розвитку рослин по всій території України.

На початку липня в деяких регіонах спостерігалися дощі з градом, що спричинили значні втрати соняшникового врожаю. Окрім того, на південних полях виявлено симптоми захворювань, зокрема ризопус, фомоз та прикоренева форма білої гнилі.

Наступні етапи розвитку соняшника вимагають достатню кількість вологи у орному шарі та шарі ґрунту 1,5 м. Нестача вологи та спека спричиняють порушення процесів формування і наливу насіння, що призведе до зменшення маси 1000 насінин. Це є визначальним у формуванні продуктивності рослин, і, відповідно, врожаю соняшника.

Прогнозований обсяг валового врожаю соняшнику складе приблизно 11,0 мільйонів тонн, а ріпаку - 1,9 мільйона тонн.

Ситуація з врожаєм може покращитися в разі збільшення кількості опадів у кількох регіонах, що є ключовими для сільськогосподарських угідь. Також сподіваємося на вдалий урожай сої - рослини, яка містить до 20% олії у своїх насінах.

Який буде прогноз цін на олійні культури в 2025 році на українському ринку?

- Переробні підприємства України мають потужності близько 20 млн. тонн. Дефіцит сировини спричинить зростання ціни на олійні культури. У 2024-му середні ціни на насіння олійних культур зросли проти попереднього 2023-го майже на 32%. А на липень цього року зростання проти минулого року становить 27% і відслідковується їх помісячне зростання. Думаємо ріст цін збережеться. Вартість 1 тонни соняшнику може складати від 26,5 тис. грн., ріпаку - 22,0 тис. грн.

Попит на наші ріпак і соняшник на глобальному ринку залишиться стабільним. Однак дії Уряду, ініційовані Міністерством аграрної політики, повинні бути рішучими: "Ні - вивозу сировини олійних культур. Весь обсяг повинен перероблятися в Україні". Важливо забезпечити роботу наших переробних підприємств і сприяти експорту готової продукції, що підвищить їх економічну ефективність завдяки доданій вартості.

Яким чином складеться цьогорічний врожай картоплі? Чи можемо ми зіткнутися з браком, чи, навпаки, з перевиробництвом?

У травні на території України випало чимало опадів, що благотворно позначилося на розвитку врожаю картоплі. Прогнозується, що виробництво залишиться на стабільному рівні, що допоможе уникнути значного підвищення цін.

Однак, весняні заморозки, а також складні погодні умови в липні-серпні негативно вплинули на картоплю. Виробники, зокрема ті, що спеціалізуються на насіннєвій картоплі, прогнозують зменшення врожаю на 25-30% порівняно з попереднім роком.

Це може бути викликане літньою посухою та підвищеними температурами, або ж, навпаки, надлишком вологи та низькими нічними температурами. Наразі, принаймні у Київській та південних регіонах, картопля страждає від дефіциту вологи та високих температур, як повітряних, так і ґрунтових (приблизно 28-30 градусів на глибині 10 см), що негативно позначається на якості та кількості врожаю.

Врожай картоплі може бути меншим цьогоріч на 25-30% (фото ілюстративне: Freepik)

Який стан справ із захворюваннями, шкідниками та якістю розсадного матеріалу?

- Травень виявився холоднішим за середньостатистичну норму. Затяжне похолодання пригальмувало розвиток усіх сільськогосподарських культур, зокрема й картоплі. У багатьох регіонах зафіксували прояв ризоктоніозу, який викликав зрідження сходів до 5%. Спека понад 30 градусів викликала поширення грибка під назвою альтернаріоз, який уражує надземну частину рослину.

На полях з картоплею без поливу загибель вегетативної частини рослин від альтернарії, залежно від сорту, може досягати 15-40%. При оцінці насаджень насіннєвої картоплі виявлено захворювання "чорна ніжка", яке спостерігається у до 5% рослин. Це може вплинути на якість зберігання бульб та підвищити ризик зараження насіннєвої картоплі в майбутньому.

Дослідження вказують на істотну появу симптомів вірусних захворювань у рослин, що призводить до деградації насіннєвого матеріалу в межах від 1,0 до 15%. Відзначається також зростання чисельності попелиць і цикадок, які є переносниками вірусних інфекцій у картоплі. Це може негативно вплинути на якісні характеристики насіння.

Також, спекотні та посушливі умови можуть призвести до виникнення різних захворювань бульб картоплі, зокрема парші, в'янення картоплиння і бульб, а також дуплистості, тріщин і вторинного росту.

Деякі захворювання та шкідники легко піддаються контролю. Наприклад, для боротьби з колорадським жуком достатньо провести 1-2 обробки насаджень інсектицидами, щоб знищити його личинки. Проте, такі проблеми, як звичайна парша, альтернаріоз картоплі та захворювання, що виникають через зниження імунітету рослин, надмірне використання гербіцидів, підвищені температури повітря та ґрунту, а також нестабільне зволоження, вимагають більш непрямих методів контролю.

Як зміняться ціни на картоплю в осінній період?

- Станом на липень, ми вже бачимо значне сезонне зменшення ціни картоплі. Ціни на молодий врожай на гуртових ринках впали до 15-22 грн/кг, а в роздрібній торгівлі коливаються від 22 до 38 грн/кг, залежно від регіону та мережі. Середня ціна вже знизилась до 33,55 грн/кг, і тенденція на спад продовжується.

З огляду на обставини, передбачені на 2025 рік, осінній прогноз виглядає більш обережним. У вересні та жовтні оптові ціни, ймовірно, будуть в діапазоні 12-18 грн/кг, тоді як в роздрібній торгівлі ціни можуть сягнути 20-26 грн/кг, з можливими піковими значеннями до 30 грн/кг, але тільки в умовах негативного впливу (погода, інфляція чи проблеми з логістикою).

- Які прогнози щодо врожаю овочів, які входять у "борщовий набір"?

Прогнозувати точну врожайність овочів для борщового набору у 2025 році наразі є досить складним завданням, оскільки на неї впливають численні чинники, такі як погодні умови, площа посівів та ступінь впровадження сучасних технологій.

Площа посівів зменшилася в порівнянні з періодом до війни. Загальна кількість виробників сільськогосподарської продукції, які постачають овочі до супермаркетів і магазинів, також скоротилася. Підприємства з Чернігівської, Сумської та Харківської областей, які витримали окупацію, потребують часу та фінансових ресурсів для відновлення.

Ми втратили значну частину родючого зрошувального півдня, який був лідером у виробництві овочів, зокрема, картоплі (молодої). Низка виробників з окупованих регіонів змогли релокувати свій бізнес до інших регіонів. Проте досягти довоєнних результатів вони зможуть лише за 5-6 років.

- Як війна вплинула на аграрний сектор? Зокрема, які культури почали вирощувати на нових територіях через окупацію півдня?

Тимчасове захоплення певних територій, проблеми з мінами, евакуація населення, блокування морських портів, підвищення цін на ресурси та ризики у сфері логістики – все це суттєво вплинуло на регіональну організацію виробництва сільськогосподарських культур та внесло зміни в структуру посівів у різних областях.

Наприклад, в областях з помірними кліматичними умовами, таких як Волинь, Рівненщина та Чернівці, спостерігається зростання посівних площ ячменю, озимої пшениці, сої, а також кормових культур, які використовуються в тваринництві. У той же час, найбільш істотні зміни торкнулися овочівництва та вирощування баштанних культур, площі яких значно збільшилися в центральних і західних частинах країни.

Очікується, що до 2025 року валове виробництво овочів збільшиться на 5,3% у порівнянні з 2024 роком, тоді як обсяги баштанних культур зростуть на 10,7%, досягнувши 8,06 мільйона тонн. Це позитивно вплине на задоволення внутрішніх потреб та сприятиме стабілізації цін.

Які виклики наразі найчастіше зустрічають фермери?

В даний час аграрії стикаються з кількома серйозними викликами, серед яких наявність кваліфікованих кадрів. Особливо гостро відчувається брак механізаторів та спеціалістів середнього рівня, які вирушили на захист своєї країни. Крім того, значно зросли ціни на ресурси, зокрема на паливно-мастильні матеріали.

Частина врожаю втрачається внаслідок обстрілів з боку Росії (фото: Dmytro Smolienko_Ukrinform_GettyImages)

Чи виникають труднощі з постачанням добрив або засобів захисту рослин унаслідок війни?

Ринок мінеральних добрив, вироблених в Україні, зазнав значного скорочення – в середньому на 50%. Протягом періоду воєнного стану обсяги використання мінеральних добрив зменшуються, що призводить до зростання дефіциту поживних елементів. Це, в свою чергу, є одним із чинників, що негативно впливають на родючість ґрунтів.

Наприклад, розрахункова потреба мінеральних добрив під запланований урожай у 2025-му - у 2,1 раза більше фактично внесених добрив у 2024-му. Подібна ситуація й із засобами захисту. Разом з тим, аграрії використовують всі технологічні можливості аби забезпечити бажаний результат.

Цього року аграрії південних регіонів зіткнулися з новим викликом – нашестям сарани. Які причини цієї епідемії та яким чином це вплине на врожаї?

Науковці Інституту захисту рослин НААН регулярно проводять моніторинг основних шкідників в Україні, і вже зафіксовано 22 види саранових. Найвища їхня чисельність зафіксована в Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Луганській областях та в Криму, а також у регіонах, де температура поверхні землі влітку досягає +28-33 градусів.

Рання та тепла весна з короткочасними, але інтенсивними паводками, спекотне літо, а також тривала тепла осінь стали ключовими чинниками, що сприяли значному розмноженню саранових.

Другим важливим аспектом є присутність обширних очеретяних угідь, які починають висихати. Ці місця є ідеальними для відкладання яєць азіатської сарани, оскільки вона розмножується в заболочених луках та зарослях очерету, які можна знайти в плавнях Дунаю, Дніпра, Дністра і Прута. Тому існує висока ймовірність, що наступного року спостерігатимемо сплеск чисельності саранових.

Руйнування військами РФ Каховської ГЕС збільшило кількість ділянок із вологими й теплими ґрунтами, з рясною очеретяною рослинністю - це ідеальний резерват для розвитку сарани.

Ми радимо аграріям регулярно проводити фітосанітарний моніторинг та обробку рослин засобами захисту, які дозволені в Україні.

Яким чином аграрії скорочують витрати на вирощування, і який вплив це має на урожай?

- Аграрії постійно хочуть зменшувати витрати, але через подорожчання ресурсів змушені використовувати їх менше. Доводиться зменшувати кількість внесених добрив, не забезпечувати потрібного захисту рослин, скорочувати кількість агротехнічних прийомів, відмовлятися від зрошення.

Все це впливає на рівень врожайності культур, яка рідко сягає потенційної. І лише сприятливі погодні умови, інноваційні технології та хист наших аграріїв зможуть утримати виробництво сільськогосподарських культур на необхідному рівні.