Керівник розвідувального управління Естонії: Обережність Західних країн підштовхує Кремль до активніших дій.

Керівник естонського Департаменту зовнішньої розвідки, Каупо Розін, вважає, що нерішучість країн НАТО стимулює Москву до нових кроків ескалації у відносинах із Західними державами.

Російські урядові структури та пропагандистські кампанії постійно стверджують, що країна знаходиться в стані війни з так званим "колективним Заходом". Проте Каупо Розін, який очолює Департамент зовнішньої розвідки Естонії, висловлює думку, що президент Росії Володимир Путін має сумніви щодо готовності Москви до відкритого протистояння з НАТО на сьогоднішній день. "На мою думку, він визнає значення НАТО, але ми повинні дбати про те, щоб це визнання залишалося актуальним у найближчі роки", - зазначив Розін в інтерв'ю Тіму Себастіану в програмі DW Conflict Zone.

Глава естонської розвідки висловив думку, що Росія може спровокувати глобальний збройний конфлікт, якщо Путін переконається, що зможе уникнути наслідків своїх дій. У доповіді розвідувального відомства, опублікованій у лютому 2024 року, зазначено, що Москва активно готується до можливого військового зіткнення із Заходом, яке може відбутися впродовж наступних десяти років. Ця оцінка виглядає більш оптимістичною у порівнянні з думками багатьох інших європейських військових та політиків. Наприклад, у липні генерал Роланд Вокер, головнокомандувач британської армії, заявив, що НАТО має лише від трьох до п'яти років для підготовки до потенційної війни з державами, які він охарактеризував як "віссю потрясінь": Росією, Китаєм, Північною Кореєю та Іраном.

Розін підкреслює, що для аналізу можливого початку військового конфлікту з Росією слід врахувати безліч аспектів. "Першочергове питання полягає в тому, яким чином завершиться конфлікт в Україні. Це безпосередньо вплине на подальші дії Росії, яка виступає агресором у цій ситуації. Якщо, наприклад, Росія вийде з конфлікту з відчуттям перемоги, вона буде формувати свої майбутні стратегії, спираючись на цю нову реальність," – зазначає керівник естонської розвідки. Тому, на думку Розіна, Захід повинен прагнути до того, щоб Росія вийшла з війни ослабленою, зсередини стикаючись із проблемами, які можуть виникнути в разі її поразки. "Я переконаний, що Путін не витримає поразки Росії," – резюмує Розін.

Другим ключовим аспектом, на його думку, є те, скільки часу буде потрібно російській стороні для відновлення або формування нових збройних сил. "Варто пам'ятати, що нинішні збройні сили Росії налічують на кілька сотень тисяч військовослужбовців більше, ніж перед початком масованого вторгнення", - зазначив Розін, додавши, що Москва також збільшує обсяги виробництва боєприпасів і сучасної зброї, частина з яких поки що не була задіяна у конфлікті в Україні. Однак він переконаний, що Росії не вдасться відновити нинішній рівень втрат у живій силі та техніці в найближчі роки.

Розін підтвердив, що Москва вже давно проводить диверсії не лише в Естонії, а й в інших країнах Європи. Він зазначив, що ситуація стала більш напруженою в останній рік. "Це інструмент, який Росія вважає ефективним для дестабілізації Заходу й створення напруги в наших суспільствах," - пояснив керівник розвідки. Він також додав, що "всього за минулий рік внаслідок російських диверсій в Естонії було затримано понад 15 осіб." Розін підкреслив, що ці дії спрямовані на те, щоб викликати напруженість в Естонії та підірвати підтримку України. Це робиться, "щоб ми більше зосереджувалися на внутрішніх проблемах, а не на допомозі українцям," - додав він.

При цьому, як вважає Розін, Росія сподівається, що її диверсійну діяльність не розглядатимуть у НАТО як привід задіяти п'яту статтю статуту альянсу, згідно з якою напад на одного учасника НАТО є нападом на всіх його членів і спричиняє відповідь усіх держав-членів блоку.

У розмові з DW керівник Департаменту зовнішньої розвідки Естонії підтримав позицію президента країни Алара Каріса, який різко критикує країни НАТО, що забороняють Україні використовувати зброю, яку їй постачають, для ударів углиб території Росії нібито через побоювання подальшої ескалації конфлікту. Президент Естонії заявив, що подібна позиція - це чистий самообман, що відображає нерішучість і страх, які грають на руку Росії.

За словами Розіна, під час війни в Україні Москва з різним ступенем успішності намагається впровадити в свідомість західних політиків та громадськості кілька ключових концепцій. "Перша з них полягає в тому, що конфлікт має відбуватися виключно на території жертви, а агресор, з якихось причин, залишається поза відповідальністю", - зазначив він. "Це - унікальний випадок у військовій історії", - підкреслив керівник естонської розвідки. Другою концепцією, яку Росія намагається донести до Заходу, є переконання, що вона не може бути переможена. "Це неправда: Росія зазнавала поразок у війнах протягом своєї історії", - нагадав Розін.

Він також переконаний, що російські політики та пропагандисти свідомо намагаються викликати страх і невпевненість у країнах НАТО. На його думку, "явна слабкість Заходу - це запрошення до подальшої ескалації з боку Росії", зазначив Розін. Він вважає, що завдання країн, розташованих на східному фланзі НАТО, полягає в тому, щоб продовжувати пояснювати цю ситуацію своїм західним партнерам. "Я вважаю, що розуміння цієї проблеми починає змінюватися, зокрема у західних країнах. Проте я погоджуюсь з тим, що ці зміни відбуваються занадто повільно", - підкреслив він.

Каупо Розін не погоджується з думкою деяких західних політиків, які виявляють бажання швидко досягти дипломатичного розв'язання воєнного конфлікту в Україні та компромісу з Росією і вважають, що перезавантаження стосунків із Москвою можливе або навіть неминуче. "Я переконаний, що нинішній російський режим має бути переможений стратегічно. Тому що навіть якщо Путін частково досягне успіху в досягненні своїх цілей, ми вважаємо, він буде продовжувати. Тож війна в Україні не буде закінчена в середньостроковій перспективі, навіть якщо в якийсь момент ми отримаємо заморожений конфлікт або щось на кшталт цього", - вважає глава естонської розвідки.

За словами Розіна, у війні на виснаження, що триває в Україні, в кінцевому підсумку переможе та сторона, яка матиме більше волі та ресурсів. "Очевидно, що Україні необхідна додаткова військова підтримка та боєприпаси. Тому ми не повинні обмежувати себе у наданні Україні всіх необхідних видів озброєнь та боєприпасів", - зазначив він. "Якщо ми прагнемо до тривалого вирішення конфлікту, я не бачу іншого виходу, крім як забезпечити перемогу українців. Я впевнений, що це цілком досяжно", - додав голова Департаменту зовнішньої розвідки Естонії.