Хто в Україні має пенсії по 200, 300 і 400 тисяч гривень: оприлюднено списки щасливчиків.

В Україні існує безліч пенсіонерів, які щомісяця отримують виплати в розмірі 200, 300, а іноді й близько 400 тисяч гривень.

Про це йдеться у розслідуванні проєкту "Хапуга.ua".

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ГІГАНТСЬКІ ПЕНСІЇ ШОКУЮТЬ! ХТО ОТРИМУЄ ПО 300-400 ТИСЯЧ, А ХТО -- ПО ТРИ ТИСЯЧІ? ХАПУГА.UA

Пенсія в Україні -- це не винагорода за десятки років роботи. Це перевірка на виживання. За даними від Пенсійного фонду, в 2025 році мінімальна виплата складає 2361 грн. Середня ж пенсія сьогодні трохи перевищує 6 тисяч гривень. Саме стільки держава виплачує людям, які все життя працювали. Проте в цих цифрах немає нічого середнього. Ані в селі, ані в місті -- тим більше в обласному центрі -- цих грошей не вистачає практично ні на що.

Можна було б вважати, що така пенсійна ситуація стосується лише "звичайних людей". Тих, хто не мав дипломів, титулів або не виступав на великих сценах. Але це не так. Навіть наявність статусу, популярності та багаторічного досвіду в культурній сфері не забезпечує нічого, крім місця в черзі в аптеку.

Співак Іво Бобул завершив свою кар'єру, отримавши пенсію, яку складно вважати справедливою.

"Пам'ятаю, це була сума в п'ять тисяч гривень. Це викликало усмішку. Не лише нагороди, а й інші речі. Так, тоді нам підрахували п’ять тисяч. З роками ця сума змінювалась, і тепер вже складає десять," – поділився народний артист України Іво Бобул.

Наразі його пенсія становить 10 тисяч гривень. Проте, як він сам зауважує, навіть цю цифру називати йому незручно.

"Потрібно, щоб не було соромно ділитися цим. Коли мене запитують про розмір пенсії, іноді я просто мовчу. Мені справді незручно про це говорити", — ділиться він.

Бо в країні є ті, хто отримує не вдвічі більше, не втричі -- а в тридцять, сорок разів. І це не народні артисти, не лікарі, не науковці. Каже, попри 50-річний стаж на сцені на нормальне життя в Києві не вистачає.

В Україні численні пенсіонери змушені існувати на суму від 3 до 6 тисяч гривень щомісячно. Вони уважно підраховують кожну гривню, заощаджують на медикаментах і ретельно контролюють витрати на харчування.

А є й інші пенсіонери. І вони нічого не відкладають -- навпаки, можуть дозволити собі практично все й одразу. Бо щомісяця від держави отримують суми, за які більшість українців працює цілий рік.

Всього за перші два роки повномасштабного конфлікту країна витратила близько 10 мільярдів гривень на забезпечення довічного утримання відставних суддів.

Це не накопичення для пенсій, не благодійні внески і не одноразова фінансова допомога. Це — регулярні щомісячні виплати з державного бюджету, які забезпечені законодавством. Вони залишаються незмінними, незважаючи на економічні труднощі, мобілізацію чи скорочення інших витрат. Суми виплат — шестизначні. Користувачами цих коштів є десятки колишніх суддів по всій країні.

Наприклад, В'ячеслав Потапчук, який раніше обіймав посаду судді в П'ятому апеляційному адміністративному суді, отримує щомісячну пенсію в розмірі 329 тисяч гривень. Це яскравий приклад того, як виглядає довічне утримання в українських умовах. Як і Шаптала, Потапчуку довелося відстоювати свою пенсію в суді проти Пенсійного фонду, і він успішно здобув перемогу. Тепер його пенсійні виплати більш ніж у сто разів перевищують прожитковий мінімум.

Наступний в рейтингу -- Богдан Пошва, колишній суддя Верховного суду, щомісяця отримує 262 тисячі гривень.

Стільки ж було і торік. Проте сам суддя вважає, що держава йому винна набагато більше.

"Від жовтня 2016 року до січня 2024 мені не виплачено 95% моєї суддівської винагороди, тобто заробітної плати. Незважаючи на всі звернення до міністра фінансів, до судів, до Пенсійного фонду, до Кабінету міністрів, до Верховного суду, ніхто не відповів, чому не виплатять суддівські винагороди. Уявіть, який борг мені сформувала держава переді мною? Це десь 15-16 млн", -- каже Богдан Пошва, суддя Верховного суду у відставці.

При цьому, коли мова заходить про пенсії більшості українців, Пошва говорить про "диспропорцію" і "нонсенс". Але підкреслює -- судді до цього не мають жодного стосунку.

Несмотря на високий рівень фінансового забезпечення, декларація Пошви виглядає дещо менш вражаюче в порівнянні з іншими учасниками рейтингу. Земельна ділянка площею 2.2 га в Бучанському районі оформлена на його дружину. Окрім того, у нього є квартира в Києві та ще дві земельні ділянки в селі Мшанець у Тернопільській області, які в сумі складають 36,5 га.

На рахунках Богдан Пошва зазначає понад 8 млн грн, 9 тис. євро та 7 тис. 200 дол.

Віктор Гонтарук, суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду, спростував інформацію про свою пенсію в 250 тисяч гривень, яка неодноразово з’являлася в різних публікаціях.

"Це не так, дорогеньке, я отримую пенсію в межах 33-32 тисяч гривень. Не розумію, звідки у вас взялися дані про 250 тисяч, але це абсолютно неправильно. Ніколи не отримував такої суми, моя максимальна пенсія становила 49 тисяч, а тепер — 33", — прокоментував Віктор Гонтарук, відставний суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Проте, у своїй декларації за 2024 рік Гончарук зазначає, що отримує 844948 тисяч гривень пенсії, що становить понад 70 тисяч гривень щомісяця.

Чому ці всі цифри не збігаються — важко сказати. Але це не головне. Суть полягає в тому, що поки одні пенсіонери намагаються дожити до зарплати своїх дітей, інші, не кваплячись, обирають життя в заміських будинках замість міських квартир.

Проте, незважаючи на те, що деякі судді отримують шестизначні пенсії, одна з них помітно виділяється серед усіх — це майже 400 тисяч гривень щомісяця. Це найвища пенсія в Україні, яка належить Наталі Шапталі, колишній голові Конституційного суду. Щоб отримати такі виплати, їй довелося звернутися до суду проти Пенсійного фонду через зменшення її пенсії до 50% від попередньої зарплати.

Згідно з рішенням суду, Шаптала отримав повернення 90% своєї заробітної плати, внаслідок чого його пенсія досягла 400 тисяч гривень.

Проте ще більш вражаючим є перелік її активів. Згідно з відомостями з реєстру прав на нерухомість, цього року вона придбала земельну ділянку в котеджному комплексі Нова Конча-Заспа Кристал, розташованому в Ходосівці.

Згідно з інформацією від державного геокадастру, вартість об'єкта складає 14 мільйонів гривень. Крім того, колишній суддя володіє земельною ділянкою в селі Ходосівка. Окремо є 1,6 гектара лісової території неподалік. У Києві у нього є квартира в Печерському районі площею 126 квадратних метрів, а також чотирикімнатна квартира в житловому комплексі "Малахіт" на 195 кв. м та ще одна квартира в ЖК "Червонозоряний" площею 97 квадратів.

Частина нерухомості зареєстрована на ім'я її чоловіка, Юрія Шаптали. У реєстрі вказано, що він є власником двокімнатної квартири площею 82 квадратних метри, розташованої на Печерську, в тому ж житловому комплексі, що й у його дружини. Крім того, у нього є ще один будинок у Ходосівці, а також великий маєток у селі Лісники — триповерхова резиденція з футбольним полем площею 288 квадратних метрів, обгороджена парканом та оточена пишними деревами.

Чи може багато українських пенсіонерів дозволити собі подібний спосіб життя? Сумніваюсь. Проте Наталя Шаптала є лише однією з багатьох таких історій.

Та на фоні суддів і прокурорів вирізняється той, кого по праву можна назвати найбагатшим пенсіонером країни, адже в суддів частину виплат складає довічне утримання, а тут пенсія в чистому вигляді. До списку потрапив колишній народний депутат Сергій Ківалов.

Цей самий "регіонал" Ківалов, якого вважали неофіційним куратором судової системи за часів Януковича, отримав прізвисько "підрахуєм" у народі через його роль у фальсифікації результатів президентських виборів 2004 року.

Завдяки його підтримці у 2010 році були укладені "Харківські угоди", що дали можливість російському флоту розташовуватись у Криму. Крім того, в 2014 році він відіграв роль у прийнятті диктаторських законів, які суттєво обмежували свободу слова для українців. Саме Ківалова, разом із Колесніченком, Путін відзначив медаллю Пушкіна.

Як відомо, обидва особи виступили авторами суперечливого законопроекту про мову, який встановлював рівність російської та української мов на державному рівні.

З урахуванням такого досвіду, цілком логічно виникає питання: яким чином у сучасній Україні він продовжує отримувати підтримку від держави, не зазнаючи жодних втрат?

Його пенсійні виплати становлять приблизно 246 тисяч гривень. Як і деякі інші особи в цьому списку, він отримав таку суму завдяки судовим розглядам, надавши підтверджуючі документи про свій дохід у ролі депутата та ректора.

У 2018 році його щомісячна пенсія становила дещо більше 11 тисяч гривень, а в 2019 році вже наблизилася до 14 тисяч. У той же час, його заробітна плата в університеті за один місяць зросла з 84 тисяч до 442 тисяч гривень. Ківалов використовував цей факт у суді, вважаючи його підставою для перегляду розміру своїх пенсійних виплат.

У 2020 році, згідно з рішенням суду, Ківалов почав отримувати пенсію, яка виявилася надзвичайно високою – найвищою в Україні серед осіб, що не входять до суддівського рейтингу.

Справді, після цьогорічної індексації його пенсія, ймовірно, стала більш наближеною до справедливих показників — за інформацією з мережі, Ківалов тепер отримує 51 тисячу гривень.

Проте ще більш вражаючим, ніж сама сума, є нерухомість, що асоціюється з ім'ям Ківалова. Мова йде про знаменитий в Одесі замок "Гаррі Поттера". Офіційно цей об'єкт не є власністю Ківалова, він числиться на балансі Міжнародного гуманітарного університету, який він очолює.

Утім, у 2024 під час одного з російських обстрілів Ківалов зазнав поранення саме в цьому маєтку. Його евакуювали з приміщення в халаті -- що, м'яко кажучи, ставить під сумнів лише "адміністративне" призначення будівлі.

Раніше Ківалов оголошував про намір продати свій замок. Проте на сьогоднішній день угода так і не відбулася. Виглядає на те, що він не має наміру це робити, адже маєток був оперативно відреставрований і повернутий до колишньої слави.

Тетяна Ківалова, донька Ківалова, має у власності не лише десяток нерухомостей в Одесі, а й будинок у Києві, що колись належав її батькові. Ця нерухомість займає 672 квадратних метри на Оболонській набережній і оцінюється в кілька мільйонів доларів!

Саме поруч із цим будинком ми спілкуємось із народним артистом України Іво Бобулом, пенсіонером, що отримує 10 тисяч гривень. Контраст між його пенсією і статками родини пенсіонера Ківалова, погодьтеся, надто промовистий.

"Я не можу зрозуміти, за якими критеріями вони це підраховують. У когось є 100 тисяч з чимось, а в когось – зовсім інші цифри. Мені не подобається вникати в ці розрахунки, але це все виглядає дуже заплутано. Можливо, деякі самі собі ставлять оцінки, але я не впевнений," – ділиться думками Іво Бобул, народний артист України.

Ця історія виходить за межі географії України. Згідно з даними Pandora Papers та розслідуванням "Слідство.інфо", Тетяна Ківалова володіє щонайменше п'ятьма нерухомими майнами в Лондоні.

Три з цих об'єктів, оцінюваних у понад 13 мільйонів доларів, були придбані через офшорні компанії в період, коли Ківалов ще обіймав посаду народного депутата. Але найбільше вражає не тільки його особисте багатство, а й те, як легко воно співіснує з реальним життям більшості українських пенсіонерів. В реальності, де 2 з невеликими копійками тисячі гривень вважаються офіційно "нормальними".

Ці розповіді — не про окремі випадки. Це — про систему. Судді, прокурори, колишні народні депутати, багато з яких формально вже у відставці, проте насправді отримують довічну підтримку. У той час, коли країна перебуває у стані війни, економіка базується на податках малих підприємств, а мільйони людей живуть на 3-6 тисяч гривень на місяць, ці пенсії сприймаються не як нагорода, а як справжній виклик.