Інкультурація не є процесом пристосування Євангелія до сучасного світу, а радше означає пошук адекватних форм для його звіщення. - Vatican News

У посланні Папи, адресованому єпископам Центральної Африки, кардинал Пʼєтро Паролін, представляючи Лева XIV, підкреслює, що в умовах суспільних негараздів Євангеліє закликає до примирення. Це звернення було надіслане учасникам асамблеї єпископатів.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

"Обмін та братерство, що характеризують ваші зібрання, надають сили та життєвої енергії спільній відданості єдиній Христовій Церкві", - читаємо в посланні Папи Лева XIV, за підписом Державного Секретаря Святого Престолу, учасникам 13-ї Генеральної асамблеї Асоціації єпископських конференцій Центральної Африки, що відбувається у Нджамені, столиці Чаду. "Святіший Отець запевняє вас у своїй глибокій прихильності, усвідомлюючи, з яким завзяттям, дорогі браття, ви щодня трудитися на благо громад, довірених вашому пастирському піклуванню", - пише кардинал Пʼєтро Паролін, поширюючи ці вітання також і на всіх священників, богопосвячених осіб та мирян регіону.

У тексті йдеться про 31-шу річницю післясинодального Апостольського послання Ecclesia in Africa, в якому зазначається: "Сьогодні цей континент переживає те, що можна назвати знаками часу, сприятливим моментом, днем спасіння для Африки" (п. 6). Цей документ, виданий святим Іваном Павлом ІІ, є основною темою обговорень асамблеї. Як зазначається, його зміст залишається важливим "в умовах численних викликів", тоді як "Церква в Африці є справді живою, сильною і динамічною реальністю".

Один із ключових аспектів полягає в інкультурації віри. Це не означає адаптувати Євангеліє до сучасного світу, а скоріше знайти відповідні способи його проголошення у кожній культурі, щоб слово, яке залишається вічним, приносило плоди і сприяло благополуччю людства. У світлі викликів, що підривають суспільство, таких як трайбалізм, міжетнічні конфлікти, війни та розбрати в родинах, Євангеліє закликає до примирення і спокою в серцях. Це підкреслюється у зверненні до учасників асамблеї, де пастирів заохочують "почути голос молоді, готової ризикувати своїм життям заради кращих умов існування, щоб вони могли активно долучатися до життя своєї країни та Церкви".