У 2024 році Китай досяг історичного максимуму у придбанні російської нафти.
У 2024 році Китай збільшив імпорт нафти з Росії, свого основного постачальника, на 1% у порівнянні з 2023 роком, досягнувши історично найвищого показника.
Цю інформацію озвучило агентство Reuters.
Водночас імпорт з Саудівської Аравії зменшилися на 9%, свідчать дані, оприлюднені в понеділок. Це сталося на тлі того, що переробники шукали дешевшу російську нафту для компенсації ослаблення маржі.
Обсяги постачання з Росії, включаючи трубопровідні та морські постачання, склали 108,5 мільйона метричних тонн, що відповідає 2,17 мільйона барелів на добу, за даними Головного митного управління Китаю.
Згідно з повідомленням Reuters, попит на морські постачання з Росії залишався стабільним як з боку незалежних переробних підприємств, так і великих державних нафтових корпорацій, а також внаслідок урядового розпорядження щодо формування стратегічних запасів.
Саудівська Аравія, яка є провідним виробником в Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК), експортувала 78,64 мільйона тонн нафти, що еквівалентно приблизно 1,57 мільйона барелів на добу. Це показник нижчий порівняно з 1,72 мільйона барелів на добу у 2023 році.
Протягом більшої частини 2024 року імпорт саудівської нафти до Китаю обмежувався зростанням частки дешевшої нафти з Росії та Ірану через вищі ціни. У четвертому кварталі частка Саудівської Аравії на ринку зросла після значного зниження цін з боку ОПЕК і скорочення постачань з Ірану.
Загальний імпорт сирої нафти до Китаю, найбільшого у світі покупця нафти, у 2024 році скоротився на 1,9%, що стало першим щорічним зниженням поза періодами, викликаними пандемією. Це пов'язано зі слабким економічним зростанням і зниженням попиту на паливо.
Імпорт нафти з Малайзії, яка є одним з ключових транзитних центрів для санкційної нафти з Ірану та Венесуели, зріс на 28%, досягнувши обсягу 70,38 мільйона тонн, або 1,41 мільйона барелів на добу. Це дозволило Малайзії зайняти третю позицію після Саудівської Аравії.
Майже вся іранська нафта, яку купує Китай, потрапляє до незалежних переробників, включаючи великі інтегровані заводи та традиційні дрібніші підприємства, відомі як "чайники", оскільки обидві групи зазнають тиску через низькі маржі та слабкий попит на паливо й хімікати.
У грудні було імпортовано незвичайну партію близько 290 тисяч тонн з Венесуели. У 2024 році загальний обсяг поставок з цієї країни досягнув 1,5 мільйона тонн, що еквівалентно 30 тисячам барелів на добу.