Командир 3-ї окремої штурмової бригади Олег Романов: Піхота міцно вчепилась у землю, але чи вистачить їй сил?

Командир протитанкового батальйону 3-ї ОШБ Олег "Ромаха" Романов поділився своїми поглядами на стан української армії та фронтову ситуацію в інтерв'ю для РБК-Україна. У цьому матеріалі представлені основні моменти бесіди, а повну версію інтерв'ю можна переглянути на YouTube-каналі РБК-Україна.

Останній рік конфлікту став справжнім випробуванням для українських військових. Інтенсивні змагання в Донецькій області, спроби прориву на Харківщині та операції в Курську - ці роки війни приносять цінний досвід, але водночас виснажують наявні ресурси.

Попри те, що вся увага зараз прикута до подій на Донбасі, Харківський напрямок залишається вкрай складним. Росіяни постійно намагаються штурмувати цю ділянку фронту. За останні тижні на Харківщині були певні успіхи у ворога, які дали йому можливість створювати плацдарм для захоплення трас в напрямку Ізюму.

"На мою думку, Ізюм виконує важливу роль у контексті Донбасу. Це остання транспортна артерія, що забезпечує нашу агломерацію, зокрема Дружківку та Костянтинівку, які в даний момент захищають Торецьк і Часів Яр. Тож ситуація на Харківському напрямку не така вже й позитивна," - зазначає Олег Романов.

Комбат при цьому додає, що, попри нагнітання у медіа, фронт не падає. "У нас фронт не сиплеться, у нас є певна корпоративність. Ця корпоративність не дає нам провалити таким чином фронт. Є певна відповідальність за те, що за нашою спиною знаходяться мирні місця, знаходяться наші сім'ї. І я думаю, що тут такого не буде", - переконаний військовий.

Не секрет, що Росія має значну перевагу над Україною в ресурсах - як людських, так і технічних. Наші збройні сили терміново потребують більшої кількості озброєння. Експерт "Ромаха" вважає, що питання забезпечення армії зброєю було проігноровано ще з 2014 року. Коли настав час розвивати виробництво боєприпасів, замість цього зосередилися на ремонті доріг, і він заявляє це без жодної іронії. Це, на його думку, стало причиною наших невдач.

Проте наразі ситуація дійсно покращується, додає Романов. Постачання озброєння та боєкомплектів розподіляють вчасно та більш грамотно. Та навіть попри це, українці все одно відстають від ворога, який ще з розпаду Радянського Союзу планував захопити Крим та встановити сухопутний шлях від півострова в Росію. А зараз, крім тих районів, де точаться бої, на думку "Ромахи", ворог хоче володіти й півднем України. Бо РФ вважає ці землі "своїми", нібито по спадку після Російської імперії.

Під час своєї передвиборчої кампанії та в період війни в Україні новообраний президент США Дональд Трамп не раз висловлював думку, що здатен завершити конфлікт всього за добу. Однак, після того як він здобув перемогу на виборах, його реакція на питання про скорочення військових постачань була неоднозначною. Він також звинуватив європейські країни в недостатній підтримці.

Водночас з'явилося чимало суперечливих меседжів, які стверджують, що колишній президент США Джо Байден не надавав достатніх військових ресурсів для продовження контрнаступальних дій після успішної операції Збройних Сил України зі звільнення Харківської області. На жаль, нерідко недостатня підтримка з боку партнерів має суттєвий вплив, що позначається на обороноздатності та в подальшому на можливостях проведення операцій із визволення територій.

"Зараз українські піхотинці міцно тримаються на своїх позиціях, вгризаючись у землю. Але чи вистачить їм сил витримати, коли деякі з них вже 52 дні не покидають своїх місць?" - зауважує "Ромаха".

Незважаючи на критичну важливість підтримки з боку Заходу, не слід сподіватися виключно на Трампа і вірити, що війна закінчиться за добу або, навпаки, перейде у більш складну стадію. У будь-якому випадку, основна відповідальність лежить на самих українцях, адже ніхто інший не візьме на себе важкий бойовий спорядження і не вийде на передову, щоб захистити свої позиції.

"Ромаха" висловлює думку, що всі миротворчі місії з моменту їх прибуття в Україну будуть активно висвітлюватися в заголовках західних медіа з закликами про необхідність виведення військ. За словами Олега, наразі це вже не та війна, в якій Америка брала участь раніше. Щодо Трампа, військовий нагадує, що саме цей президент у 2019 році вперше надав Україні переносні протитанкові ракетні комплекси "Джавелін", що дало можливість розпочати підготовку ще тоді.

Піхота є основою бойових дій, і солдатам, як чоловікам, так і жінкам, часто доводиться тривалий час перебувати на передовій через нестачу особового складу. Заміна тих, хто зараз виконує завдання на певній ділянці, є неможливою, а їх вихід без заміни призведе до втрати контрольованої території.

"Якби наш солдат зрозумів, що у нього є рік, який потрібно прожити і вижити, він би намагався виходити на завдання щоразу, аби зберегти своє життя. Але коли він опиняється на позиції і проводить там 25 діб... його увага починає слабшати. Він знімає бронежилет, починає нехтувати своєю безпекою," - ділиться "Ромаха".

Недостатній відпочинок і відсутність ротацій можуть призвести до серйозних наслідків. Незважаючи на будь-який рівень ентузіазму, фізичні та моральні сили рано чи пізно вичерпуються. Для того, щоб у майбутньому ефективно захищати позиції, військовим необхідні підкріплення, хоча б для того, щоб мати можливість тимчасово залишити свої місця для відновлення сил.

"На жаль, солдат адаптується до умов, у яких опинився. А ці умови є найжорстокішими на всій Землі. Це не просто конфлікт з піратами, які контролюють нафтові родовища в Нігерії. Це найбільш кривавий збройний конфлікт з часів завершення Другої світової війни," - зазначає командир.

Проблема укомплектування особового складу на сьогодні є надзвичайно актуальною. Через російські інформаційні операції в мережі дедалі більше поширюються наративи про "ухилянтство". Водночас, "Ромаха" відзначає, що в Україні також зазнала невдачі інформаційна політика, пов'язана з мобілізацією.

"На жаль, ніхто не прагне йти служити в армію, коли весь TikTok наповнений негативними висловлюваннями про Збройні Сили України. Ця платформа, ймовірно, заборонена в армії з початку 2022 року. Вона стала інструментом для маніпуляцій та дестабілізації держав. Це засіб для розповсюдження інформаційно-психологічних операцій. Однак цей інструмент можна використовувати двояко. Я вважаю, що наші інвестиції в Міністерство культури мали б бути спрямовані на створення позитивного контенту. Саме тут потрібно було досягати успіху", - зазначив командир.

Важливим фактором є і грошове забезпечення. В цьому аспекті ворог теж переважає, адже там навіть на місцевих рівнях дають великі виплати "новобранцям". Росіянин розуміє, що він підписує контракт, отримує 30 тисяч доларів і спокійно може закрити всі свої фінансові питання. В нашій країні варто теж знаходити ресурси для грошового забезпечення, це додаткова мотивація, яка сприяє мобілізації, переконаний Романов.

Склад 3-ї ОШБ характеризується значною різноманітністю. Окрім учасників Київської кампанії, які безпосередньо долучилися до її формування, тут також служать контрактники, мобілізовані особи, колишні ув'язнені та добровольці з інших країн. Чимало з них прагнуть потрапити до протитанкового батальйону під командуванням "Ромахи".

"Так вийшло, що колись правильно розставлені кадрові рішення дали свої плоди. І люди стоять. У нас був боєць, який літав на FPV і йому захотілося піти в піхоту. За цей вихід в нього поранення, в груди. "Нажмурив" трьох, брав в декількох штурмах участь і тримав оборону там сам певний час. Тобто людина прийшла нещодавно, він прийшов в FPV. Чи є мотивація? Так! І це не через те, що ми - Третя штурмова", - розповідає "Ромаха".

3-я ОШБ наразі стоїть на Харківському напрямку. Ворог досягає певних успіхів, попри те, що бригада постійно робить переміщення, риє запасні вогневі позиції. Але деякі зі смуг оборони через певні причини стають не актуальними і доводиться копати нові.

"Якщо говорити відверто, ми зараз перебуваємо на межі досить серйозної кризи. Нам необхідно більше піхоти для забезпечення великої території," - зазначає "Ромаха".

Через те, що мала кількість людей тримають великі смуги - з'являються шпарини у лінії оборони, чим і користується ворог. Тактика росіян - знаходити такі шпарини та малими піхотними групами заходити і прориватися далі.

"Сьогодні вони просунулися надто близько до однієї з наших позицій. Ми направили туди групу для зачистки. Але це створює певні труднощі, оскільки це протитанкові підрозділи. Їм потрібно буде діяти, якщо почнеться механізований наступ. Але як вони можуть виконувати свої завдання, коли триває стрілецький бій?" - роз'яснює командир.

На багатьох ділянках фронту силам оборони доводиться здійснювати тактичний відступ. На жаль, спостерігається тенденція "наступати на власні граблі" та очікувати іншого результату. Причиною цього, на думку "Ромахи", є неправильно підготовлені фортифікація по лінії фронту.

"Щоб не повертатися назад, необхідно почати, щоб фортифікаційні споруди зводили не підрядники, а інженерні війська. Я спостерігаю, що зараз навколо Ізюма відбувається щось абсурдне. Ми що, будемо захищати поля? Потрібно діяти в лісах, очищаючи територію перед собою, аби ворог не зміг підкрастися, ховаючись за кущами," - зазначає "Ромаха".

Цивільні робітники, які не дотичні до війська, не можуть якісно побудувати фортифікації, банально через брак досвіду та малу зацікавленість в захищеності, вважає він. Розуміння загроз є в тих, хто безпосередньо у війську і розуміє тактику ворога, кількість особового складу і ресурси.

Безумовно, зупинити війну за один день неможливо, а міста не можуть звільнитися самостійно – на дива розраховувати безглуздо. Лінія фронту змінюється: в одних місцях повільніше, в інших – з більшою швидкістю, ворог поступово захоплює населені пункти. Підсумовуючи нашу дискусію, командир наголошує на необхідності зосередитися на тривалій та стійкій обороні. Наразі головне завдання – утримувати фронт у максимально прямій лінії, уникати вигинів і не формувати окремі ділянки.

"Нам потрібно бути готовими до тривалої та складної війни, що може загрожувати цілісності нашої держави. На жаль, це реальність, з якою ми стикаємося. Якщо ми не об'єднаємося і кожен з нас не візьме на себе ініціативу для спільного добробуту, то наші зусилля можуть бути марними. Важливо працювати разом, як бджоли у вулику, щоб зберегти нашу спільноту і забезпечити мирне життя в Україні."