Країна, що ігнорує власну культуру, ніколи не зможе віднайти своє місце у світі, - зазначив Гудімов.

Без розвитку мистецтва та збереження культурної ідентичності Україна не зможе повноцінно віднайти себе навіть після перемоги у війні

Цю інформацію поділився музикант, культурний діяч, галерист та куратор Павло Гудімов під час свого виступу в ефірі Еспресо.

"Мистецтво може бути сприйняте як особистісна терапія. Воно також виконує роль згуртування в суспільстві. Мистецтво надихає, і його можна асоціювати з Україною. Адже нація, яка ігнорує свою культурну спадщину, ніколи не зможе знайти своє місце у світі, якщо втратить своє мистецтво. Мистецтво є важливим аспектом культури. Театр, зокрема, є формою візуального мистецтва, що поєднує різні жанри — музику, перформанс, акторську гру та літературу", - зазначила Гудімова.

За словами культурного діяча, Україна вже переживала період втрати культурного потенціалу після знищення покоління митців доби Розстріляного відродження та нав'язування доктрини соціалістичного реалізму. Він наголосив, що перемога у війні має бути не лише військовою, а й культурною: держава повинна зберегти й розвивати мистецтво, підтримувати театри, музеї та культурні події, адже без цього суспільству буде важко зберегти гідність і відповідальність перед тими, хто віддав життя за країну.

Те, що ми сьогодні називаємо Розстріляним відродженням, відбулося в Україні в 20-30-х роках, коли країна наповнилася видатними режисерами, письменниками, кінематографістами та художниками. Але потім настали важкі часи — репресії. Ми, сучасні і прогресивні, опинилися під тиском соціалістичного реалізму на багато років. Я впевнений, що наша перемога має багато аспектів. Якщо ми вийдемо з цієї війни без мистецтва, без потреби в культурі, без почуття гордості за досягнення нашої країни, як ми зможемо дивитися в очі тим, хто віддає свої життя, хто ризикує всім, а також родинам тих, хто вже загинув на полях бою? Як ми можемо звертатися до їхніх дітей? Чи можемо ми казати: "Приходьте, а тепер почнемо щось робити"? Необхідно створити міцний культурний фундамент — театри, музеї, галереї, концерти, щоб відновити нашу ідентичність.

Гудімов зазначив, що в українському культурному контексті існує своєрідний етичний відбір, який відокремлює легковажні та невідповідні масові продукти, залишаючи лише більш змістовні та якісні роботи. Він підкреслив, що популярна музика і масова культура також відіграють важливу роль як вхідний шлях до мистецтва, а розвиток професійного середовища сприятиме формуванню освіченої аудиторії з добрим смаком та бажанням споживати культурні продукти.

"Слава Богу, є етичний фільтр. Це не те, що ми називаємо, скажімо, цензурування, а те, що називаємо здоровий глузд. Дуже багато легковажної, недоречної попсової продукції, яка просто відпала, її нема. Є більш глибокі речі. Звісно, є і популярна музика, але вона класна. Є рок-музика, вона потрібна, тому що це популярна музика, популярне мистецтво, це є точка входу людей. Масовий продукт, він так само дуже важливий. І оцей снобізм, мовляв, давайте тільки будемо займатися елітарними речами, у мене є така пісня називається "Обмінюю" і там у приспіві чітко "обмінюю високе на низьке". Ти не розберешся, що високе, що не низьке. Дуже важливо тут покладатися на суб'єктивність професіоналів у всьому. І чим більше буде таких професіоналів, тим більше у нас будуть люди освічені, з гарним мистецьким смаком, а саме головне вмотивовані це все і дивитись, і споживати", - підсумував галерист.