Кремль прагне нав'язати свої вимоги: аналітики ISW роз'яснили, що криється за висловлюваннями Лаврова щодо забезпечення безпеки для України.

Кремль наполягає на тому, що Росія повинна мати можливість накладати вето на будь-які заходи, що стосуються західних гарантій безпеки для Києва. Ці дії спрямовані на підрив існуючих зусиль США, Європи та України, які мають на меті встановлення стійкого миру в регіоні.

Погодження з умовами агресора дасть йому змогу нав'язувати свої вимоги та зменшить шанси інших держав-гарантів надати підтримку Україні. Таку інформацію оприлюднив Інститут вивчення війни (ISW).

Міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров 20 серпня висловив думку, що серйозні дискусії щодо західних гарантій безпеки для України без залучення Росії є "безперспективними". Він підкреслив, що Москва "не може прийняти" ідею, згідно з якою питання "колективної безпеки" можуть бути вирішені без її участі. Таким чином, Кремль фактично вимагає вето на західні гарантії безпеки для України. Лавров також попередив, що Росія буде змушена вжити "рішучих і жорстких" заходів, щоб забезпечити включення своїх "законних інтересів" у будь-яку угоду про безпеку для України після закінчення війни.

ISW зазначає, що Кремль, напевно, прагне реалізувати свої вимоги в рамках постійних спільних зусиль США, Європи та України для формування системи безпеки, яка б забезпечила захист від можливого повторного вторгнення Росії в разі досягнення мирного рішення.

Експерти попереджають, що надання Росії права вето на західні гарантії безпеки може дозволити Кремлю встановлювати умови, які знизять можливості України у боротьбі з новим російським вторгненням. Це ускладнить укладення країною зобов'язуючих двосторонніх або багатосторонніх угод про безпеку, які наразі обговорюються, а також обмежить її здатність зміцнювати та модернізувати свої збройні сили й отримувати підтримку від міжнародних партнерів.

На думку аналітиків ISW, Кремль, здається, наполягає на тому, щоб усі гарантії безпеки базувалися на умовах Стамбульського протоколу 2022 року. Цей документ надасть Росії та її партнерам можливість накладати вето на військову підтримку України з боку Заходу, що залишить країну у вразливому становищі перед потенційними російськими агресіями.

Лавров підкреслив, що Росія підтримує ідею "колективних гарантій безпеки", які мають бути "дійсно надійними". Він навів як приклад Стамбульські переговори 2022 року, які, за його словами, мали б заборонити Україні вступ до НАТО, обмежити чисельність українських збройних сил і заборонити отримання військової допомоги з боку Заходу. При цьому жодних обмежень на чисельність або можливості російських військ не передбачалося.

Гарантії безпеки, запропоновані в проєкті Стамбульського протоколу 2022 року, розглядали Росію як нейтральну "державу-гарант" безпеки України поряд з іншими постійними членами Ради Безпеки ООН, не називаючи РФ стороною, що воює у війні. Усе це може дати Китаю і Росії право вето на будь-які дії, які гаранти можуть вжити у відповідь на відновлення російського нападу, надавши Раді Безпеки ООН повноваження вживати "заходів, необхідних для відновлення і підтримання міжнародного миру і безпеки".

"Ці 'гарантії безпеки' дозволять Кремлю та його партнерам визначати, які методи і засоби може застосовувати Україна для оборони від агресії Росії, а також звузять шанси інших держав-гарантів надати Україні необхідну підтримку", - підсумував ISW.

Офіційний представник Міністерства закордонних справ Російської Федерації Марія Захарова нещодавно висловила думку, що Росія не може погодитися на перебування військових сил країн НАТО в Україні в контексті будь-яких заходів щодо забезпечення безпеки.

Лідери європейських держав випустили спільну декларацію, в якій підкреслили, що жодна угода про мир не повинна обмежувати збройні сили України чи її співпрацю з іншими країнами. Вони також зазначили, що Росія не має права накладати вето на прагнення України до вступу в Європейський Союз або НАТО. Віцепрезидентка Європейської комісії Кая Каллас підкреслила, що довіряти російському лідеру Володимиру Путіну у виконанні будь-яких зобов'язань про тривале припинення військових дій проти України не можна. Вона зазначила, що забезпечення безпеки повинно бути надійним і викликати довіру, аби стримати російське військове командування від перегрупування та можливого нового вторгнення в Україну.

Як повідомляв OBOZ.UA, згідно з опитуванням, більшість українців вважають найбільш прийнятним мирне врегулювання війни на основі спільного плану, розробленого Україною та європейськими партнерами. Водночас абсолютна більшість громадян категорично не сприймають умовний "мирний план" на російських умовах.