Микола Кравченко: Якщо ми не навчимо нашу дитину витримувати труднощі, світ не буде до неї поблажливим.
Послухайте, я висловлю свою думку без зайвих прикрас, адже мене вже дратує ця ситуація, коли спорт звинувачують у тому, що діти стають проблемними.
Насправді дітей ламає не спорт, їх ламає безкарність, відсутність меж і те, що їм усе дозволяють. Замість того щоб навчити витримувати, вчать уникати.
Скільки разів це траплялося: тренер висловився трошки суворіше — і вже піднімається шум. Дитина заявила, що їй важко, і батьки миттєво мчать на допомогу. А як ви уявляєте? Щоб дитина виросла м'якою квіткою, яку зламає перший же подих вітру?
Світ не стане легшим, і йому не важливо, про що ми мріяли в дитинстві. Тож ми або формуємо свій характер, або спостерігаємо, як діти не справляються з суворістю життя.
Я щодня бачу це в залі. Приходять діти, дехто з них -- із багатодітних родин, сироти, переселенці. В їхніх очах горить вогонь. І ти розумієш, що дитина прийшла не просто займатись, вона прийшла вижити, зачепитись, і доказати собі, що може. І знаєте що? Саме вони і виростають найсильнішими.
А приходить дитина, в якої все є. І айфон, і форма, і нові рукавички -- але мотивації нуль. Бо в житті нічого не треба здобувати, все й так дають.
У нашому клубі ми реалізували просту ідею. У нас є групи для наймолодших, де ми взагалі не зосереджуємося на боксі. Наші заняття включають розтяжки, кувирки та основи дисципліни. Через рік або півтора тренер може помітити, що одна дитина має схильність до боксу, а інша більше підходить для танців. Ми не ставимо перед усіма мету стати чемпіонами. Наша основна мета — допомогти дітям навчитися долати труднощі і не втрачати інтерес до життя, навіть коли виникають складнощі.
Адже дитина, яка не навчилась справлятися з труднощами, підніматися після падінь і рухатися далі, перетворюється на дорослу людину, яка не в змозі витримувати ані критику, ані втрати, ані невдачі. І, чесно кажучи, таких людей стає все більше.
Хочу звернутися до батьків. Не лякайтеся, коли вашій дитині важко. Важко — це природно. Якщо вона заплакала, образилася, впала чи піднялася — це не кінець світу. Це частина навчання та життєвого досвіду. Не перешкоджайте їй на шляху до сили.
Схоже, що сьогодні ми більше схвильовані за дітей, ніж готуємо їх до дорослого життя. Насправді, необхідно діяти інакше.
