Новий підхід до мобілізації в Україні: у системі "Резерв+" з'явилася нова позначка — що вона означає?

На думку юристки, в такій ситуації бронювання військовозобов'язаних стає недоступним.

"Я не можу зрозуміти, що відбувається. Останніми днями найбільш поширеними зверненнями є відмови у бронюванні через те, що особа є резервістом. Так, дійсно, друзі, неможливо провести бронювання резервіста відповідно до загальних правил, оскільки це не передбачено постановою Кабінету Міністрів," – поділилася своїми думками Тетяна Потапова.

Адвокат Марина Бекало в коментарі для ТСН.ua роз'яснила, що військовий оперативний резерв складається з громадян, які мають досвід бойових дій або військової служби. Ці особи вже пройшли базову загальновійськову підготовку (БЗВП) або навчальні збори, мають певну військову спеціалізацію та призначаються для поповнення складу органів військового управління, а також військових частин і підрозділів Збройних сил України.

Вона також зазначила, що до резерву можуть бути включені громадяни, які мають військовий обов'язок і досягли віку 45 років, до моменту, поки вони не досягнуть максимального віку для перебування в запасі – 60 років. Ці особи можуть бути зараховані до територіального резерву для підсилення сил територіальної оборони.

"Позначка в системі 'Резерв+' може бути присвоєна військовозобов'язаним особам, що належать до вказаних раніше категорій. Це свідчить про те, що вони тепер мають статус резервістів," – зазначила Марина Бекало.

Адвокат підкреслила, що наявність статусу резервіста суттєво позначається на шансах отримати бронювання.

"Особи зі статусом резервістів не можуть бути заброньовані, оскільки чинне законодавство не передбачає можливості бронювання для цієї категорії. Лише військовозобов'язані громадяни підлягають бронюванню," – повідомила вона ТСН.ua.

За словами адвокатки, це також пов'язано із тим, що військовий оперативний резерв призначений для швидкого доукомплектування бойових частин у разі загострення військової ситуації, для здійснення ротації або швидкого розгортання сил на фронті.

"Тобто, такі особи обліковується в резерві для першочергової мобілізації у разі потреби додаткових сил на фронті", -- пояснила Марина Бекало.

Нагадаємо, що Марина Бекало раніше зазначала, що для виправлення будь-яких облікових даних, які не відповідають реальності, можна звернутися до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) або скористатися додатком "Резерв+".

Це стосується випадків технічних помилок чи некоректних відомостей, що відображені в "Резерв+".

"Якщо насправді військовозобов'язаний отримував іншу військово-облікову спеціальність, проходив військову підготовку, навчання, збори тощо, то ці відомості потрібно змінити (як і будь-які облікові відомості які не відповідають дійсності), шляхом звернення до ТЦК та СП або через "Резерв+", -- пояснює адвокатка.

Військовий резерв є ключовим елементом Збройних Сил України та інших військових формувань. Він формується з осіб, які підлягають військовій службі. Усі чоловіки віком від 18 до 60 років вважаються військовозобов'язаними, незалежно від стану здоров'я. Жінки також мають можливість стати військовозобов'язаними за власним бажанням.

Всі військовозобов'язані формують так званий мобілізаційний резерв країни, тобто є резервістами.

До резерву Збройних Сил України потрапляють резервісти, якщо їхній стан здоров'я дозволяє проходити військову службу як у мирний, так і в воєнний час, а також за умови, що вони не перевищили встановлений віковий ліміт для перебування в запасі.

Резервісти, що перебувають на військовому обліку, в разі потреби йдуть на службу.

Резервісти проходять службу у військовому резерві ЗСУ чи інших військових формуваннях. Такі особи переважно є колишніми військовослужбовцями та, залежно від законодавства, залишаються в резерві добровільно чи примусово.

В умовах воєнного стану призов на строкову службу не здійснюється. Укомплектування особового складу бойових та тилових підрозділів відбувається через мобілізацію, що реалізується в чотири етапи.

У процесі першої та другої хвиль мобілізації активується оперативний резерв ОР-1 та ОР-2. Після цього до служби залучаються особи з мобілізаційного резерву. На етапі третьої хвилі мобілізації призиваються офіцери запасу, а також випускники військових кафедр, які, однак, не мають практичного досвіду служби у війську. На заключному, четвертому етапі, до служби залучають усіх військовозобов'язаних, які не проходили строкову службу, за умови відсутності обмежень за віком або станом здоров'я.

Кількість осіб, які будуть мобілізовані в кожному етапі, залишається військовою таємницею.

Нагадаємо, що нещодавно в "Резерв+" виникли технічні неполадки. Користувачі програми стикнулися з труднощами при вході — сервіс не запускався. Міністерство оборони підтвердило, що в "Резерв+" стався збій, через що застосунок був тимчасово недоступний.