Молодіжна рада вже сформована! Настав момент для розробки програми для молоді.
В кінці березня 2026 року в Житомирській області було ухвалено розпорядження № 569 від керівника обласної військової адміністрації, яке затвердило обласну соціальну цільову програму "Молодь Житомирщини" на період 2026-2029 років.
У документі зазначено, що основною метою програми є формування у молоді відчуття належності до українського суспільства, посилення громадянської самоідентифікації, розвиток життєстійкості та створення умов для особистісної і професійної самореалізації. Молодь розглядається як ключова складова людського капіталу області, від якої залежить майбутнє регіону.
Щоб уникнути використання традиційних бюрократичних формулювань, які зазвичай приховують реальний (людський) сенс ухвалених документів, варто зазначити, що подібні програми були затверджені в більшості регіонів України у лютому-березні 2026 року. Які причини цього процесу і яку ефективність можуть продемонструвати програми підтримки молоді, розвитку молодіжних ініціатив, підвищення компетентності та професіоналізму?
По-перше, необхідно відзначити, що в Україні нарешті визнали ряд важливих проблем, які стосуються молодіжного життя. Однією з найактуальніших є чисельність молоді в країні. Станом на 1 січня 2022 року в Україні проживало 9 мільйонів 969 тисяч молодих людей у віці від 14 до 35 років, а вже на початку 2024 року ця цифра зменшилася до 7 мільйонів 654 тисяч осіб. Це суттєва втрата, яка відбувається стрімкими темпами. Якщо звернути увагу на ситуацію з молоддю в Житомирській області, а особливо в Романівській громаді, то зменшення чисельності молодих людей буде ще більш виразним і тривожним. Іншим важливим аспектом, що викликає занепокоєння в суспільстві, є зменшення впливу молоді на соціальні процеси. І нарешті, ще один очевидний фактор, про який знають більшість українців, — це зростання міграційних настроїв серед молоді.
Ще одна проблема, яку влада часто визнає, але на яку не звертає належної уваги, полягає в тому, що сучасна молодь відчуває глибоку недовіру до державних та місцевих органів влади. Соціологічні дослідження та опитування в таких містах, як Житомир, Бердичів, Овруч та Андрушівка, виявляють цікаву тенденцію: більшість місцевої молоді (приблизно 75-80%) вважає, що влада не проявляє інтересу до проблем молодіжного життя, яке, на їхню думку, існує окремо від загального соціального контексту. Це свідчить про те, що молодь не вважає владу важливою для свого життя, а це є не лише хибним уявленням, але й серйозною загрозою, оскільки демонструє відчуження молодіжного середовища від участі в житті громади. Однією з причин цієї ситуації є брак відповідної інфраструктури для неформальної освіти та культурного розвитку молоді. У пояснювальній записці до програми, затвердженої Житомирською обласною військовою адміністрацією, зазначається, що на 1 лютого 2026 року в Житомирській області було створено 40 молодіжних консультативно-дорадчих органів (так званих молодіжних рад). Водночас вказується, що лише 30 з них активно функціонують, проводячи періодичні засідання та організовуючи певні заходи.
Наскільки варіативною є тематика напрямів роботи молодіжних рад, питання не стоїть, однак певним показником намагання місцевої влади поліпшити, а можливо - тільки започаткувати систему заходів з молодіжної політики є кількість із 368-ми працівників, які пройшли курс навчання за спеціальною тренінговою програмою "Молодіжний працівник". Якщо спробувати поділити таку кількість фахівців на чисельність РЕАЛЬНО працюючих молодіжних рад, то цифра має аж занадто оптимістичний вигляд (по 12 працівників у кожній із молодіжних рад), а насправді є звичайним статистичним і дуже формалізованим показником, який не пов'язаний з реальним життям. З іншого боку, виникає питання стосовно відсутності навіть формально створених у лоні трьох десятків територіальних громад Житомирщини молодіжних рад. Адже громад у Житомирській області аж 66, а молодіжних рад - лише 30!
Які основні аспекти та елементи молодіжної політики сьогодні викликають найбільше незадоволення серед молоді, або які ключові завдання в цій сфері повинні отримати пріоритетну увагу?
Вже у молодших класах сучасної української школи у дітей з'являється, а потім і посилюється високий рівень залежності від гаджетів, на основі чого виринає нова шкідлива залежність - ігроманія. Заходи із врівноваження такої залежності можна вирішувати як на рівні центральної виконавчої влади, так і на рівні місцевих громад. Однак робити вигляд, ніби ця проблема має суто екзотичне походження і громади не стосується, не варто. Ще одна проблема, яка має безпосередньо пов'язана з молодіжним середовищем у всіх без винятків громадах України, стосується низького рівня ознайомлення молоді із інструментами для висловлювання власних поглядів, оцінок та ідей. Вкупі із слабкістю навичок критичного мислення молодь вже на рівні шкільного та студентського життя опиняється у своєрідному суспільному офсайді - ізоляції і як порятунок обирає шлях еміграції, де життя "краще і заможніше". Дарма, що рівень інтегрованості української молоді у європейське молодіжне середовище залишається суто символічним (а насправді - низьким). Тим паче молодь сільської місцевості має у цьому питанні куди гірші показники і загалом почувається навіть на рівні урбаністичної України меншовартісно і навіть упосліджено.
Отже, перейдемо до актуальних завдань, які можуть стати пріоритетними у реалізації заходів молодіжної програми, що, безсумнівно, повинна бути розроблена та впроваджена в кожній з громад Житомирської області, наслідуючи обласний приклад. Житомирська обласна адміністрація планує в найближчі тижні надати рекомендації керівникам громад щодо створення власних молодіжних програм. Які завдання слід включити в ці програми як найбільш важливі та здійсненні?
Першочерговим аспектом є підтримка молоді, яка досягла значних успіхів у різних сферах творчості, навчання або спорту. У Романові, наприклад, існує програма, що функціонує вже кілька років. Іншим важливим напрямком роботи молодіжних рад є впровадження системи неформальної освіти в молодіжному середовищі. Один із ключових аспектів у цьому контексті - це розвиток підприємницької культури серед молоді. Критично важливим завданням є підвищення фінансової грамотності, а також проведення навчання для значної частини молоді, яка належить до учнівського та студентського віку (14-24 роки). Саме в рамках неформальної освіти формуються та розвиваються лідерські якості, а також створюються необхідні умови для започаткування власних бізнес-ініціатив у сфері малого та середнього підприємництва.
Слід зазначити, що програма "Молодь Житомирщини" вже у 2026 році отримала фінансову підтримку. Зокрема, в цьому році на реалізацію заходів, пов'язаних з цією програмою, у Житомирській області заплановано виділити 4 млн 604 тис. грн. У 2027 році ця сума зросте до 5 млн 23 тис. грн, а у 2028 році становитиме 7 млн 832 тис. грн.
Розгляд напрямків витрат програми "Молодь Житомирщини" має сенс у контексті можливості співпраці з аналогічними молодіжними ініціативами, що реалізуються в громадах нашої області. Безумовно, кожна громада, плануючи заходи в рамках молодіжної програми, повинна виділити хоча б мінімальні або символічні фінансові ресурси для їх реалізації. Водночас, молодь громади має усвідомлювати свої специфічні інтереси, які необхідно чітко формулювати та усвідомлювати на початкових етапах. Саме з цього починається процес розвитку.
Віктор Першко може бути перетворено на "Віктор Першко, видатна особа".
Джерело можна перефразувати як "витік" або "початок". Якщо вам потрібен більш творчий варіант, можна використовувати "осередок" або "фундамент".
