Надводні засоби можуть сприяти у боротьбі з "шахедами"? У Верховній Раді було зареєстровано свіжий законопроект: які перспективи нас чекають?

Верховна Рада зареєструвала альтернативний законопроект №13463-1, який має на меті спростити процес експлуатації надлегких літальних апаратів. Це ініціатива зумовлена необхідністю підтримки оборонних заходів, протидії безпілотникам, проведення гуманітарних місій та сприяння розвитку особистої авіації в умовах воєнного стану.

"Телеграф" поспілкувався з колишнім офіцером Повітряних сил ЗСУ та військовим експертом Анатолієм Храпчинським, аби розібрати деталі цього законопроєкту та з'ясувати, що зміниться у повітряному просторі країни.

У пояснювальній записці до законопроєкту представлено нове визначення: надлегке повітряне судно – це будь-який літальний апарат, чия максимальна злітна маса не перевищує 450 кг, призначений для не більше ніж двох осіб та використання виключно в рекреаційних або спортивних цілях. У випадку, якщо порожня маса апарата становить до 120 кг, такі літальні засоби не потребуватимуть реєстрації у державному реєстрі, а лише будуть проходити електронний облік.

Йдеться, зокрема, про прості одномісні літаки, гелікоптери, мотодельтаплани, параплани з двигунами, гіроплани та безпечні в експлуатації мікролайти, які активно використовуються в ЄС і США для особистих потреб, а також у сільському господарстві, медицині, рятувальних операціях, спостереженні та навіть в охороні об'єктів.

У США та Європейському Союзі надлегка авіація вже давно працює за спрощеними правилами. Наприклад, у США ці літальні апарати регулюються розділом Part 103 Федеральних авіаційних норм FAA, що дозволяє їх експлуатацію без необхідності отримання ліцензії пілота, медичних сертифікатів чи сертифікації, за умови дотримання певних обмежень щодо швидкості, висоти та території польоту. Схожа система лібералізації діє також в рамках Європейського агентства з авіаційної безпеки (EASA).

Автори українського законопроєкту вказують, що Україна досі залишається у радянській моделі авіарегулювання, що робить експлуатацію надлегких апаратів майже неможливою через фінансові, бюрократичні й юридичні бар'єри.

Після початку повномасштабної агресії та введення воєнного стану, всі рейси цивільної авіації в Україні були заборонені. Це також стосується легких і рекреаційних літальних апаратів, навіть якщо вони не є загрозою для безпеки. Для здійснення будь-якого польоту необхідно отримати дозвіл Генерального штабу, а без такого дозволу запуск може бути розцінений як загроза, що може призвести до кримінальної відповідальності для оператора.

Законодавчий проект містить такі положення:

У пояснювальному документі розглядається потенціал легкої авіації в боротьбі з безпілотними літальними апаратами, а також її застосування для повітряного моніторингу, доставки вантажів, пошукових операцій та евакуації. Ці літаки значно дешевші за військові дрони та авіацію, здатні злітати з коротких смуг або навіть з відкритих полів, а підготовка пілотів займає лише кілька тижнів.

Анатолій Храпчинський, заступник директора підприємства, що спеціалізується на виробництві засобів радіоелектронної боротьби, а також авіаційний експерт, висловив думку, що новий законопроект, що стосується надлегкої авіації, дійсно полегшує процес отримання дозволу на управління легкими літаками. Проте він не забезпечує адекватної правової основи для їх використання в бойових умовах.

"Закон було розроблено з метою полегшення доступу до пілотування та зростання числа пілотів, здатних керувати легкими літаками. Його концепція базується на ідеї активного використання легкомоторної авіації для перехоплення "шахедів". Тому було вирішено спростити вимоги, щоб уникнути необхідності отримання повноцінного міжнародного посвідчення пілота (PPL)", - зазначив Храпчинський.

За його словами, відповідно до закону, в умовах воєнного стану дозволяється керувати легким літаком вагою до 450 кг після проходження спрощеного навчання. Однак варто зазначити, що це рішення є суто процедурним.

Експерт також підкреслив, що надлегкі літаки не обладнані радіолокаційними чи навігаційними системами, що робить їх вразливими під час використання радіоелектронної боротьби та в умовах тривоги.

"Ми знову стикаємося з частковими рішеннями замість цілісної стратегії. Ініціативи реалізуються окремо, але без єдиного стратегічного закону ми відчуваємо невдачі в усіх напрямках," – підкреслив Храпчинський.

На думку фахівця, навіть у випадку прийняття в Україні бездоганного закону, що регулює легку авіацію, ці повітряні судна не зможуть належним чином сприяти перехопленню дронів-смертників.

"Ці заходи не змінять ситуацію в боротьбі з шахедами. Наше завдання полягає в тому, щоб розробити ефективні рішення для збиття дронів, а не просто ускладнити їх використання," - зазначив Храпчинський. Він висловив критику щодо підходу, при якому кожна нова ідея — чи то дрони-перехоплювачі, чи легка авіація — розглядається як універсальне вирішення проблеми, без належного аналізу реальних потреб.

На думку фахівця, легкі літаки позбавлені необхідної швидкості, озброєння, а також навігаційних і захисних систем, щоб успішно переслідувати "шахеди". Ці безпілотники рухаються із значною швидкістю і несуть вибухові компоненти вагою до 90 кг.

"У нас вже були випадки, коли досвідчені бойові пілоти на винищувачах гинули через зіткнення з уламками "шахедів". А ми пропонуємо відправити за ними легкі літаки, які літають значно повільніше. Це просто нереалістично", -- пояснив він.

Храпчинський підкреслює, що більш результативними виявилися б не прості аматорські літаки, а спеціалізовані апарати, які застосовуються в США та Мексиці для боротьби з повітряними цілями.

"Для досягнення необхідних результатів ми повинні використовувати системи виявлення, радіолокаційні засоби та засоби ураження, а не стріляти по "шахеду" через відкритий люк літака. Це абсолютно несерйозно", -- зазначив експерт.

На його переконання, ключовою проблемою є не стільки брак ресурсів, скільки недолік системного підходу до формування протиповітряної оборони та виявлення малих цілей.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що Покровський напрямок -- головний нерв фронту цього літа. Саме туди Росія стягнула найбільшу кількість сил, важку техніку, керовані авіабомби та рої дронів. Противник намагається обійти Покровськ і прорвати лінію оборони, закидаючи малі диверсійні групи та завдаючи ударів по логістиці. Що зараз відбувається на цій ділянці і чи здатний ворог взяти місто штурмом "в лоб" -- на ці запитання у бліц-інтерв'ю відповів речник ОСУВ "Хортиця" Віктор Трегубов.