Ліворуч і праворуч. Держава обіцяє фінансову допомогу українцям, хоча коштів не вистачає.

Перед настанням зимового сезону президент Зеленський оголосив про новий пакет соціальної підтримки для українців. У доцільності втілення його ініціатив під час військових дій засумнівалися всі, крім представників уряду.

1 листопада президент Володимир Зеленський оголосив про старт нової великої програми зимової підтримки для українців. У рамках цієї ініціативи буде реалізовано проєкт "Вовина тисяча", а також надано 6500 грн соціально незахищеним категоріям населення. Крім того, запроваджено нову програму безкоштовних подорожей залізничним транспортом.

Дивно, але ідея впровадження нової програми підтримки з'явилася у той час, коли мільйони українців стикаються із затримками у виплатах за вже існуючими програмами, зокрема "Національним кешбеком". Читачі ЕП повідомляють, що держава досі не надіслала кошти навіть за серпень, хоча вони повинні були бути виплачені ще до кінця вересня.

Крім того, уряд анонсував нові ініціативи підтримки на фоні нестабільності, що охоплює можливості фінансування навіть найтерміновіших потреб у 2026 році. За два місяці до настання нового року, бюджетні витрати на цивільні потреби залишаються незабезпеченими приблизно на 19 мільярдів доларів. Також під сумнівом залишається фінансування оборонних потреб.

Єдиний спосіб отримати фінансування – це отримання репараційної позики від Європейського Союзу. Однак на даний момент прийняття цього рішення затягнулося в Брюсселі через побоювання можливих судових суперечок з Москвою.

Другу зиму поспіль українці проходитимуть із додатковою підтримкою від уряду. Щоправда, цього разу щедрість держави зросла. Нова "зимова підтримка" від уряду складатиметься з кількох частин:

Окрім того, уряд включив до програми підтримки "замороження" тарифів на опалення та електроенергію для домашніх споживачів.

Анонсований пакет викликав неоднозначну реакцію як серед представників парламенту, так і серед економістів. Головна претензія - відсутність таргетованого підходу. В умовах великої війни влада розподіляє вкрай обмежений фінансовий ресурс не серед тих, хто його найбільше потребує, а надає соціальні пільги та прямі грошові виплати всім.

Не дивно, що після оголошення деталей програми, Зеленського та уряд Юлії Свириденко звинуватили у популізмі, проте остання всі ці закиди категорично відкидає. "Це - не популізм. Якщо не уряд, то хто має допомогти людям? Це наша робота, наша задача", - заявила прем'єрка.

В Кабміні озвучили попередні розрахунки того, скільки усе це коштуватиме бюджету. Проте і вони викликають чимало питань.

Наприклад, на програму "тисяча Зеленського" в уряді планують виділити 10 мільярдів гривень, що, за оцінками чиновників, дозволить скористатися нею 10 мільйонам українців. У той же час, минулої зими аналогічну допомогу отримали майже на півтора мільйона більше — 14,4 мільйона осіб, а загальні витрати на ці виплати склали 14,4 мільярди гривень. Схоже, у владі сподіваються зменшити кількість отримувачів, оскільки подати заявку на отримання виплати можна буде лише протягом одного місяця — з 15 листопада по 15 грудня. У минулому році заявки приймалися протягом усієї зими.

Програма "УЗ-3000" викликала ще більше запитів і неоднозначностей. Як зазначили представники компанії, надання можливості безкоштовних поїздок, за їхніми словами, не призведе до витрат з державного бюджету. "Для компенсації потенційних втрат доходів від тих, хто скористується безкоштовними поїздками, а все одно подорожував би за плату, ми запроваджуємо компенсаторні заходи, включаючи більш гнучкі ціни в преміум-сегменті, який наразі має певні обмеження. Таким чином, додаткові безкоштовні кілометри не створюють додаткового навантаження на бюджет", - пояснив голова УЗ Олександр Перцовський.

В компанії кажуть, що у непікові періоди (про які саме йдеться наразі невідомо) поїзди їздять напівпорожніми. УЗ у будь-якому разі витрачає кошти на здійснення цих рейсів - на зарплату обслуговуючому персоналу, електроенергію чи пальне. За логікою керівництва "Укрзалізниці", якщо роздати не розкуплені квитки безкоштовно, витрати майже не зміняться. Загалом мова може йти про 200-250 тис. місць на місяць.

Проте з такою логікою погоджуються не всі. За підрахунками професора Київської школи економіки Олега Нів'євського, реалізація програми безкоштовних поїздок може коштувати до 17 млрд грн додаткових витрат для компанії, які зрештою ляжуть на плечі держбюджету. Крім цього, переорієнтація частини пасажирів на безкоштовні поїздки зменшить кількість тих, хто подорожуватиме за гроші. Відтак, зменшиться і дохід УЗ.

"Якщо акцією скористається половина від тих, хто отримав минулорічну зимову підтримку (7 мільйонів осіб), і вони зроблять дві поїздки "туди-назад" на загальну відстань 2000 км, то загальний пасажирооборот від акції становитиме 14 млрд пасажиро-кілометрів. Це приблизно 88% від загального пасажирообороту УЗ у далекому сполученні за 2024 рік.

Безумовно, хоча попит на платні міжміські подорожі не скоротиться на всі 88% через цю акцію, втрати в доходах від реалізації квитків все ж будуть помітними, - зазначає Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital.

Більш того, якщо УЗ буде безкоштовно розподіляти квитки на потяги, що їздять у низький сезон, то яка ж тоді користь від придбання квитків на ці маршрути? В результаті, існує ризик, що такі рейси стануть цілковито дотаційними та фінансово нерентабельними.

Наразі збитковим є весь пасажирський напрямок "Укрзалізниці". За словами заступника голови наглядової ради компанії Сергія Лещенка, цьогоріч їй знадобиться допомога з держбюджету у сумі 16 млрд грн. Напередодні уряд спрямував на потреби УЗ 8 млрд грн, які перед цим забрали з бюджету міста Києва.

Однак, навіть якщо вважати, що програма "УЗ-3000" насправді не вимагатиме фінансових витрат з боку держави, знайти 14 мільярдів гривень для інших заходів "зимової підтримки" буде вкрай важко.

"У "Дії" досі в обробці перебуває платіж за серпень. Липневий платіж також прийшов із затримкою", - скаржаться ЕП читачі, які вже два місяці не отримували від держави виплат в межах широкорозрекламованої програми "Національний кешбек".

На початку 2024 року уряд представив ініціативу "Національний кешбек", що була задумана не лише для стимулювання вітчизняних виробників, але й як соціальна підтримка для громадян України. Цю програму так описують і на порталі "Зроблено в Україні". Проте, навіть її соціальна мета не врятувала "нацкешбек" від проблеми браку фінансування.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел у державних структурах, у бюджеті не передбачено фінансування для виплати кешбеку. Спочатку планувалося використовувати кошти з резервного фонду, але там також вичерпалися ресурси, що стало причиною затримок у здійсненні платежів.

Співрозмовники ЕП у Міністерстві фінансів запевняють, що вже прийнято рішення про виділення фінансування з резервного фонду, і незабаром ці кошти мають надійти на рахунки громадян України. Однак точний термін надходження коштів поки що не було озвучено.

Знайти додаткові кошти на нові програми підтримки в той час, як їх не вистачає на старі - непросте завдання.

Торішню "зимову підтримку" вдалося профінансувати передусім завдяки залишкам коштів за іншими програмами підтримки, які адмініструвало Міністерство економіки. Так, держава майже не використала гроші, закладені на розмінування сільськогосподарських земель, на стимулювання значних інвестицій та на фінансову підтримку індустріальних парків. Майже невикористаним на кінець 2024 року було й фінансування на виплату "національного кешбеку".

У 2023 році Мінекономіки не має значних залишків невикористаних коштів. Згідно з даними Openbudget, за період з січня по вересень 2025 року (остання доступна інформація) найбільші залишки невикористаних коштів були за програмою гуманітарного розмінування, що склали майже 2 млрд грн, а також за програмою надання грантів для започаткування бізнесу, де залишок становив близько 570 млн грн. Загалом, весь обсяг невикористаних коштів за програмами Мінекономіки досягнув лише 8 млрд грн.

Співрозмовник ЕП, ознайомлений з питанням фінансування бюджету, зазначає, що цьогорічну "зимову підтримку" профінансують коштами, закладеними у програми Міністерства соціальної політики. "Однак там є певні юридичні нюанси: не зі всіх програм допустимо фінансувати це (роздачу грошей, - ЕП). У них же є порядки, цільове використання коштів і так далі", - зазначив він.

Протягом дев'яти місяців цього року Міністерство соціальної політики використало лише 61% фінансування на програму соціального захисту сімей, 59% – на підтримку громадян, які опинилися в складних життєвих обставинах, та 51% – на допомогу малозабезпеченим сім'ям. Загальна сума невикористаних коштів лише за цими трьома напрямками становить 52 мільярди гривень. Однак слід зазначити, що більша частина цих коштів буде витрачена за призначенням, тому у уряду залишається обмежений простір для "бюджетних маневрів".

Влада ухвалила рішення про виплату грошей всім українцям в той момент, коли ледве справлялася з фінансуванням найважливіших потреб - витрат на армію.

Протягом усіх попередніх років масштабного конфлікту міжнародні партнери погоджувалися надавати фінансову підтримку лише за умови, що ці ресурси не будуть витрачатися на військові цілі. Іншими словами, Україні доводилося покладатися на власні ресурси для фінансування війни, тоді як інші країни забезпечували лише додаткові кошти.

У 2025 році це правило було змінено. На початку року Велика Британія надала згоду на використання Україною своєї частки в кредиті, забезпеченому замороженими російськими активами (ERA Loans), для закупівлі військової техніки. Сума кредиту становила 3 мільярди доларів.

Однак це не уберегло уряд від труднощів із фінансуванням військових потреб. Літом стало очевидно, що країні бракує коштів для виплати зарплат військовим протягом останніх двох місяців року, і всередині держави немає доступних джерел для покриття цієї нестачі.

У жовтні парламент затвердив зміни до бюджету, які передбачають виділення додаткових 300 млрд грн на виплати військовослужбовцям. Європейський Союз погодився надати ці кошти, дозволивши використання частини своїх ресурсів в рамках ERA Loans для потреб оборони. Однак, як зазначають джерела в уряді, цей крок розглядається як "разова ініціатива", тому наразі немає впевненості, що міжнародні фінансові ресурси можна буде використовувати для військових цілей у майбутньому.

Протягом останніх трьох років витрати на війну для України істотно зросли. Як зазначила голова Бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа, якщо у 2022 році один день військових дій обходився в 140 мільйонів доларів, то у 2025 році ця сума вже досягла 172 мільйонів доларів.

На даний момент ця сума є непосильним тягарем для української економіки. Якщо в 2026 році бойові дії не вщухнуть, є ймовірність, що витрати на війну зростуть, і, отже, без отримання міжнародної фінансової підтримки або значного підвищення податкових ставок Україні буде важко покрити всі необхідні військові витрати.

При цьому невійськові потреби також нікуди не зникають. За лічені тижні до початку 2026 року в уряді досі не знають, як профінансувати цивільні видатки на суму близько 19 млрд дол.

Єдиний шлях до порятунку України полягає у отриманні репараційної позики, що дозволить не лише отримати доходи від заморожених російських активів, а й доступ до самих цих активів.

Згідно з планом, Європейський Союз має намір передати Україні 190 мільярдів євро, які в даний час заблоковані на рахунках бельгійського депозитарію Euroclear. Взамін на ці кошти ЄС випустить безвідсоткові облігації. Частина з цих фінансів буде використана для погашення вже отриманої частини ERA Loans, тому загальна сума репараційної позики складе приблизно 140 мільярдів євро.

Наразі переговори про виділення репараційної позики зайшли в глухий кут. Бельгія, на території якої розташований Euroclear та більша частина заморожених російських активів, блокує рішення про передачу коштів Україні, побоюючись потенційних судових суперечок з Кремлем. Прем'єр-міністр країни Барт де Вевер вимагає від лідерів ЄС сильніших запевнень, щоб захиститися від фінансових і юридичних ризиків, які можуть виникнути через цю ініціативу.

Крім цього, всередині ЄС є розбіжності щодо напрямків використання репараційної позики. Наприклад, Франція вимагає, аби Україна могла використовувати її лише на купівлю зброї всередині ЄС, а Угорщина традиційно виступає проти виділення коштів Києву.

Якщо Україна не отримає рішення про репараційну позику, вона ризикує не лише зіткнутися з бюджетним дефіцитом у розмірі 19 мільярдів доларів та невизначеністю щодо можливості фінансування своїх військових витрат, але й втратити вже гарантоване фінансування. Зокрема, під загрозою опиниться нова програма від Міжнародного валютного фонду, а також фінансова підтримка інших партнерів, яка залежить від цієї програми.

"Рішення по репараційному кредиту нам бажано було б мати до квітня. Після цього невикористані залишки за ERA Loans та іншими програмами фінансування закінчаться", - ділиться ЕП співрозмовник в уряді.

***

Попри невизначеність, українська влада не перестає анонсувати все нові й нові соціальні ініціативи, яким можуть позаздрити громадяни деяких країн ЄС, зокрема тих, які досі сумніваються у доцільності надання репараційної позики.

Справа стосується не тільки розподілу "тисячі Зеленського", безкоштовних залізничних перевезень або неринкових цін на електроенергію. Йдеться також про збільшення допомоги при народженні дитини, безкоштовні медичні обстеження у закладах охорони здоров'я та низку інших ініціатив, доцільність яких в умовах великої війни видається, м'яко кажучи, сумнівною.

При цьому видатки на саму війну уряд поки що не переглядає. Ба більше, у проєкті бюджету на 2026 рік їхній обсяг буде навіть меншим, аніж у 2025 році після всіх проголосованих змін. Незмінним залишиться й розмір грошового забезпечення військових, який не переглядався вже понад три роки.