Дослідники з "Більська" у цьому році знайшли артефакти з різних історичних етапів.


Цього року дослідники Інституту культурної спадщини "Більськ" зробили важливі відкриття, пов'язані з епохами скіфів і сарматів, а також з іншими історичними етапами.

Цю інформацію в інтерв'ю для Укрінформу озвучив Ігор Корост, керівник Історико-культурного заповідника "Більськ".

За його словами, цікавий об'єкт на Західному укріпленні Більського городища цьогоріч виявила Скіфська археологічна експедиція Каразінського університету під керівництвом кандидата історичних наук Ірини Шрамко.

У розкопі зафіксували залишки культового приміщення, складовою частиною якого був жертовник у вигляді круглої глиняної долівки, з основою із рваного каміння та кісток тварин. Поряд виявили кімнату зі стінами, зведеними каркасно-плетеним способом. На ранньому етапі функціонування Більського городища на цьому місці теж був споруджений жертовник, але з вапняку.

З розкопок на Східному укріпленні, яке вперше було закладене в лісистій місцевості, походять дві цікаві артефакти IV століття до нашої ери: ольвійська монета Борисфен та так звана бронзова бляшка у формі будинку. Під час археологічних досліджень, очолюваних кандидатом історичних наук Станіславом Задніковим, також було виявлено наземне житло з заглибленою підлогою, яке також датується IV століттям до н.е.

"Серед найвизначніших відкриттів, зроблених на Котелевському городищі у 2025 році, варто виділити комплект кінської вуздечки, який за своїми морфологічними характеристиками нагадує ранньосарматські зразки. Важливо підкреслити, що подібні знахідки в межах городищ є вкрай рідкісними, оскільки зазвичай вони зустрічаються лише в похованнях. В Україні, зокрема в Лісостепу, такі артефакти взагалі є поодинокими", - зауважив дослідник.

Також неподалік села Глинське в південній окрузі Більського городища археологи під керівництвом Юрія Пуголовка знайшли жіноче поховання з унікальним набором прикрас. За попередніми висновками науковців, могила датується кінцем Х - серединою ХІ ст. і, ймовірно, належить до пізнього етапу роменської археологічної культури. Серед прикрас: діжкоподібне намисто, пара скроневих кілець та бронзовий перстень. Намисто, за припущеннями фахівців, виготовлене на території Візантійської імперії.

"Цей факт ще раз свідчить про те, що території поблизу Більського городища в ранньому середньовіччі виконували роль не лише ключового політичного та торговельного вузла, а й стали осередком формування еліт," - підкреслив Корост.

Із досліджень городища в урочищі Замок на Сумщині теж походять цікаві знахідки. Зокрема, група науковців на чолі з кандидатом історичних наук Юрієм Пуголовком знайшла прикраси, які можуть належати до старожитностей радимичів - племені, що, імовірно, мало контакти з мешканцями давнього Куземина. Знайдено також і підвіску, виготовлену з арабської срібної монети (куфічного дирхема).

За інформацією Укрінформу, в Полтавській області було успішно завершено створення та затвердження облікової документації для 52 археологічних пам'яток, що входять до складу комплексу пам'яток території Більського городища та Історико-культурного заповідника "Більськ".

Related posts