Найяскравіші наукові події 2025 року згідно з версією Eos.

Редакційна команда наукового журналу Eos підвела підсумки року, відібравши найзначніші наукові статті, які справили враження на журналістів та редакторів.

Колектив американського наукового журналу Eos представив найзахоплюючіші наукові оповідання 2025 року. Редактори та журналісти відібрали ті матеріали, які справили на них найбільше враження в цей непростий для науки рік.

Серед найяскравіших подій року -- масові акції Stand Up for Science, які відбулися в березні по всій країні. Репортери Eos задокументували ці мітинги, передавши пристрасть, гнів, надію та стійкість учених, які зіткнулися з монументальними викликами.

Особливу увагу привернули руйнівні пожежі в Лос-Анджелесі на початку року. Тисячі людей втратили домівки, збитки сягнули мільйонів доларів. Учені різних спеціальностей, багато з яких самі постраждали від вогню, негайно взялися досліджувати наслідки катастрофи. Видання підготувало серію з чотирьох матеріалів про вплив пожеж на повітря, землю, море та людей.

Серед численних наукових відкриттів особливо вирізняється рідкісне відео землетрусу в М'янмі, яке сталося завдяки випадковій роботі камери спостереження. Цей запис наочно підтвердив викривлення розлому та демонструє, як землетруси поширюються у вигляді імпульсів. Дослідження відео виявило зв'язок між слідами подряпин на земній поверхні та напрямком руху сейсмічних хвиль.

Журналісти підкреслили тривожні результати дослідження, згідно з яким 33,8 мільйона американців мешкають на територіях, що опускаються. Виявилось, що проблема затоплення стосується не лише Нового Орлеана та Венеції, але й таких міст, як Нью-Йорк, Денвер і Х'юстон. Значна частина цього просідання зумовлена людською діяльністю, зокрема, будівництвом інфраструктурних об'єктів та видобутком підземних вод.

Окрему увагу привернув матеріал про модернізований підводний апарат Alvin, який тепер може досягати 99 відсотків морського дна. Продовжує хвилювати наукову спільноту й льодовик Туейтса в Антарктиді, який наближається до незворотного руйнування. Дослідження показало двадцятирічну еволюцію тріщин біля точки закріплення льодовика до Західноантарктичного льодовикового щита.