Найуспішніша інтеграція в Європейський Союз: які висновки для України можна зробити з польського досвіду.

Україна отримує неповторну можливість вивчити досвід Польщі – не для сліпого наслідування, а для свідомого підбору корисних інструментів.

Польща виступає одним із найяскравіших прикладів успішної інтеграції в Європейський Союз.

Польський шлях до ЄС був непростим, але завдяки глибоким реформам країна змогла швидко адаптуватися до європейських стандартів і значно покращити свій економічний стан. На момент вступу ВВП на душу населення в Польщі становив 49% від середнього показника по ЄС, а сьогодні ця цифра перевищує 77%.

Її шлях до отримання членства ілюструє, що серйозні реформи та продумана стратегія здатні забезпечити суттєві економічні та соціальні переваги.

Які висновки Україна може зробити з цього досвіду? І які польські реформи та політичні рішення є критично важливими для успішного вступу до ЄС?

Щоб знайти відповідь на ці питання, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) разом із Варшавським інститутом підприємництва (WEI) провели серію дискусій по шести секторах економіки, куди залучили представників польського та українського бізнесу, проаналізувавши досвід Польщі на шляху до Європейського Союзу.

Які висновки з польського досвіду можуть бути найважливішими для України?

Реформи як фундамент членства. Польща провела комплексні перетворення у сфері державного управління, судової системи, економіки та боротьби з корупцією. Ці нововведення забезпечили відповідність країни європейським стандартам і суттєво поліпшили умови для ведення бізнесу.

Для України важливо, щоб реформи були незворотними та швидкими, адже процес інтеграції потребує суттєвих перетворень у різних сферах.

Оптимальне використання фінансової допомоги Європейського Союзу. Польща залучила більше ніж 245 мільярдів євро від ЄС через структурні фонди та програми розвитку. Ці кошти були ефективно застосовані для оновлення інфраструктури, підтримки підприємництва та зміцнення конкурентоспроможності країни.

Україна повинна створити дієві стратегії для залучення та ефективного використання фінансової підтримки Європейського Союзу, щоб підвищити її вплив на економічний прогрес.

Суспільна підтримка євроінтеграції. Вступ Польщі до ЄС супроводжувався активною інформаційною кампанією, що пояснювала громадянам переваги членства.

В Україні надзвичайно важливо налагодити ефективну комунікацію про процес євроінтеграції, його вимоги та можливості. Це сприятиме формуванню широкої підтримки для реформ та адаптації до європейських стандартів.

Трудова міграція як виклик. Після вступу Польщі до ЄС багато кваліфікованих працівників виїхали за кордон у пошуках вищих зарплат.

Україна повинна заздалегідь розробити стратегії для підтримки та вдосконалення трудових ресурсів у державі.

Однією з ключових проблем, з якими зіткнулася Польща, є узгодження законодавчих норм.

Як зазначив Анджей Богданович, екс-директор департаменту автотранспорту Міністерства транспорту Польщі, під час обговорення, "початковий етап підготовки полягає в детальному аналізі правових норм та всієї юридичної реальності в контексті ЄС".

Водночас Польща ще до вступу почала імплементувати директиви Євросоюзу у транспортній галузі - завчасність і системність стали запорукою успіху.

Україна вже стикається з аналогічними викликами, проте вирішальними є обсяг та темпи їх реалізації.

Приєднання України до Європейського Союзу створює величезні перспективи для багатьох економічних галузей, але водночас потребує ґрунтовної підготовки та адаптації.

Аграрний сектор та індустрія харчових продуктів

Україна займає провідні позиції серед виробників аграрної продукції в Європі, в той час як європейський ринок є одним із найсуворіше регульованих у глобальному масштабі.

Для досягнення повної інтеграції важливо дотримуватись жорстких європейських норм, які стосуються якості, екологічної стабільності та безпеки продуктів харчування. Багато з цих вимог вже виконуються українським аграрним сектором.

Польський досвід демонструє, що процес адаптації може бути складним, проте з належною підтримкою навіть маленькі фермери здатні оновити своє виробництво та отримати вигоду від можливостей європейського ринку.

Польща теж боялася, що її фермери не витримають конкуренції на єдиному ринку.

Але сталося навпаки: "Зараз 57 млрд євро становить обсяг експорту. Основний обсяг експорту ми побудували переважно на продуктах переробної промисловості", - розповідав Анджей Гартнер, генеральний директор Асоціації роботодавців Польської федерації виробників продуктів харчування.

Бартуш Мельнічек з Ягеллонського центру аналізу аграрного сектору зазначив, що в Польщі переважають фермерські господарства розміром до 300 гектарів, в той час як в Україні навіть середні підприємства є значно більшими та більш сучасними.

Це свідчить про те, що Україна здатна швидше адаптуватися, якщо отримає якісну підтримку та буде дотримуватись ясних принципів.

Енергетична галузь

Стратегічне розташування України та багатий на ресурси енергетичний сектор роблять її ключовим фактором енергетичної безпеки Європи.

Україна виступає з потужним енергетичним портфоліо, яке охоплює ядерну енергетику, великі запаси природного газу, теплову та гідроелектричну генерацію, а також відновлювальні джерела енергії, серед яких вітер, сонячна енергія та біомаса.

Україна може посилити енергетичну безпеку ЄС завдяки своїм потужностям для зберігання газу та потенціалу відновлюваної енергетики. ЄС також очікує поступового переходу України на більш екологічно чисті джерела енергії відповідно до політики Європейського зеленого курсу.

Польща стикається з суворими обмеженнями у сфері енергетичного розвитку.

Як зазначив Влодзімеж Еренгальт, провідний експерт у сфері енергетики Спілки підприємств та роботодавців Польщі, на початку існували обмеження щодо вітрової енергетики на суші, які було необхідно переглянути у відповідь на вимоги Європейського Союзу. Наразі польський ринок енергетики активно переходить до використання відновлюваних джерел енергії.

У даному контексті Україна володіє певними перевагами: "Ви маєте атомну енергетику, чого немає у нас... Це в майбутньому буде вважатися частиною "зеленої енергії", - зазначив Еренгальт.

Польський досвід також підкреслює важливість децентралізації - розвиток фотоелектричних систем за підтримки простих програм дофінансування, таких як 4 тисячі злотих на домогосподарство, дав ефект довіри. Для України це може стати моделлю розвитку місцевих ініціатив.

Фармацевтична галузь

Приєднання до Європейського Союзу зобов'язує Україну адаптувати своє законодавство в галузі фармацевтики до європейських стандартів. Це створить можливості для українських фармацевтичних підприємств виходити на європейський ринок, проте також вимагатиме від них точної відповідності регуляторним вимогам.

Досвід Польщі свідчить про те, що цей шлях може бути затяжним, однак відкриває великі перспективи для розвитку галузі та залучення іноземних капіталовкладень.

У фармацевтичній галузі Польща здійснила суттєві зміни. Процес реєстрації більше ніж 25 тисяч медикаментів зазнав кардинальної переоцінки. "Це вимагало комплексної реструктуризації всіх етапів," - зазначила Малгожата Маурер-Окслі з компанії Polpharma.

Україні варто врахувати ці зусилля та розраховувати на значні інвестиції в регуляторну і технічну адаптацію.

Транспорт та інфраструктура

Міжнародні зв'язки між Україною та Польщею, а також розвиток цифрових логістичних рішень, сприятимуть підвищенню торговельної ефективності між Україною та Європейським Союзом. Польський досвід свідчить про те, що інвестиції з боку ЄС та ефективне використання структурних фондів надають можливість модернізувати залізничну інфраструктуру, автомобільні дороги та портові потужності.

У 2004 році Польща володіла 25 тисячами міжнародних вантажівок. На сьогоднішній день їхня кількість перевищує 350 тисяч. Польські перевізники здійснюють близько однієї третини всіх транспортних послуг у Європейському Союзі.

Такий стрибок став можливим завдяки ранній адаптації до технічних стандартів і кредитуванню оновлення автопарку.

"Найбільша проблема - це був технічний стан транспортних засобів. Потрібно було взяти кредити, придбати сучасний транспорт", - згадував Пйотр Літвінський, президент Польської асоціації роботодавців автомобільного транспорту.

В Україні це питання стане актуальним вже на перших етапах після приєднання.

Сфера будівництва

Польський будівельний сектор після вступу до ЄС спершу втратив частину ринку через конкуренцію з західними фірмами, але згодом відновився - сьогодні серед найбільших будівельних компаній Європи є шість польських.

"Це стало можливим завдяки прозорим тендерам, стандартам і новим регламентам", - підкреслив Якуб Трошинський, юридичний радник ODJT law firms. Україна вже сьогодні має брати до уваги впровадження таких норм, як Регламент 305 ЄС, що стосується будівельної продукції.

Також суттєвим аспектом була відповідність екологічним нормам — процес оцінки впливу на навколишнє середовище може займати від 5 до 7 років. Це істотно впливає на строки виконання проектів.

Деревообробна та лісова промисловість

Інтеграція з ЄС означає необхідність приведення української лісової галузі у відповідність до екологічних стандартів та правил сталого управління ресурсами.

Польський досвід показує, що впровадження європейських підходів до сертифікації лісів та розвитку деревообробки сприяє зростанню експорту та підвищенню доданої вартості продукції.

Україні необхідно зосередити увагу на забезпеченні прозорості в сфері лісозаготівлі та впровадженні ефективних механізмів контролю за незаконною вирубкою лісів.

Розвиток цих секторів вимагає як інвестицій, так і стратегічного планування, щоб забезпечити конкурентоспроможність української економіки в ЄС.

Польські професійні асоціації виступили в ролі союзників уряду в реалізації реформ. Наприклад, в сфері обробки деревини підприємці об'єднали свої зусилля для того, щоб відповідати новим стандартам сертифікації та екологічного моніторингу.

Польські фахівці вказали, що "отримання сертифіката зміцнює наші позиції на європейському ринку", а витрати на сертифікацію окупаються завдяки відкриттю нових ринків і підвищенню цін на продукцію.

Для України необхідно не лише внести зміни в законодавство, а й розвинути системи підтримки, такі як професійні асоціації, технічна підтримка, а також вести переговори з ЄС про реалістичні терміни реалізації вимог.

Польща здійснила трансформацію від недовіри та тривог до глибокої інтеграції в Європейський Союз, що сприяло економічному розвитку і політичній стабільності.

Україна отримала безпрецедентну можливість використати цей досвід не для того, щоб просто наслідувати, а для усвідомленого вибору ефективних інструментів.

Приклад Польщі демонструє:

євроінтеграція - це щоденна, рутинна, але дуже вигідна робота.

Важливо не лише виконати формальні умови вступу, а й створити передумови для сталого розвитку та конкурентоспроможності в Європейському Союзі.

Чим ефективніше Україна налагодить цей процес, тим швидше вона інтегрується у європейську спільноту.

Авторка: Ірина Коссе, провідна наукова співробітниця