"Не варто знищувати те, що вже функціонує" -- Інтернаціональний легіон.

У липні цього року ZN.UA висвітлював досвід бойових дій Другого Інтернаціонального легіону, а вже в листопаді в засобах масової інформації почали активно з'являтися повідомлення про те, що три з чотирьох легіонів (Перший, Другий і Третій) планується розформувати та підпорядкувати новоствореним Штурмовим військам. Четвертий легіон залишиться навчальним центром, але більше не носитиме назву легіону.

Ідея створення Штурмових військ від самого початку спричинила чимало дискусій. Довкола штурмових полків багато критики та звинувачень, зокрема через підходи в роботі та неспівмірні, на думку багатьох, втрати. Водночас вони отримують краще забезпечення й пріоритет у поповненні (тепер і з СЗЧ можна повернутися тільки до штурмових полків, незважаючи на будь-які рекомендаційні листи та письмові погодження від командирів частин), тоді як в інших родах військ відчувається величезний брак особового складу. Проте чимало операцій Штурмових військ лише тимчасово відтісняють росіян назад, і відновлені позиції після цього часто втрачаються, оскільки більшість бригад ЗСУ намагається утримувати передову з 30% штатки, -- пише військовий експерт Девід Гілл, згадуючи також про розформування Інтернаціонального легіону та поповнення ним Штурмових військ.

Про актуальні події в Другому Інтернаціональному легіоні, який ще не розформований, про досвід двох легіонів, що вже підпорядковані Штурмовим військам, а також про переваги та недоліки цього кроку, ZN.UA провело бесіду з начальником штабу Другого Інтернаціонального легіону Павлом Славинським.

Пане Павле, які новини стосовно підпорядкування Інтернаціонального легіону Штурмовим військам на даний момент?

Інтернаціональний легіон складається з чотирьох окремих легіонів. Перший і Третій легіони вже були передані до Штурмових військ. Четвертий легіон спочатку планували передати, але в підсумку його визначили як навчальний центр для підготовки іноземців та осіб без громадянства. Другий легіон наразі перебуває в стадії перепідпорядкування.

Чи мова йде про ліквідацію Інтернаціонального легіону, чи, можливо, про його перетворення?

Ми говоримо про ліквідацію, оскільки це чітко зафіксовано в документах, пов'язаних із нашим переходом до Штурмових військ. Більше того, наша частина повинна бути розформована до 31 грудня, а її назва та бренд – скасовані. Це не є простою зміною формату, а фактично знищенням військової одиниці. Досвід двох раніше переданих легіонів (Першого та Третього) також свідчить про те, що більшість людей не бажають переходити до Штурмових військ. Лише 10-20% досягають цієї мети, в той час як інші обирають СЗЧ, розривають контракти і переходять до більш привабливих для себе підрозділів.

Чи можуть вони перейти в інші відділи?

Отже, якщо частину українського контрактника розформовують або переформовують, його не можна просто перевести до іншого підрозділу без попередньої згоди. Контрактник повинен дати свою згоду та оформити відповідний рапорт. Така ж ситуація стосується і іноземних військовослужбовців, оскільки вони також перебувають на контракті.

Проблема полягає в українцях, які були мобілізовані і насильно переводяться до Штурмових військ.

Чи є конкретні дані про Перший і Третій легіони? Яка кількість легіонерів приєдналася до Штурмових військ, скільки вирушила до СЗЧ або була переведена в інші підрозділи?

Щодо СЗЧ не можу висловитися. Відомо, що з Першого легіону до Штурмових військ перейшло близько 50 військовослужбовців із загальної кількості 300 осіб. Схожа ситуація спостерігається і з Третім легіоном, де чисельність особового складу була приблизно такою ж. Це ті дані, які я маю на даний момент.

Штурмові війська мають певну негативну репутацію. Відповідно до офіційних даних за жовтень, загальна кількість СЗЧ становить 21 тисячу, що включає призовників з навчальних центрів. Приблизно 30% мобілізованих українців у жовтні було спрямовано саме до Штурмових військ, які зазнають значних втрат. Це добре усвідомлюють українці, тому існує небажання служити в цих підрозділах.

-- На вашу думку, хто й чому ухвалив таке рішення? Про розформування Інтернаціонального легіону ЗМІ почали говорити з другої половини жовтня.

-- Ми дізналися про ліквідацію Другого Інтернаціонального легіону до 31 грудня в перших числах листопада з директиви за підписом міністра оборони та начальника Генерального штабу.

Які ж причини та цілі стоять за цим? Це вже стає темою для конспірологічних розмірковувань. Існують різні припущення, але жодне з них не має підтвердження у вигляді фактів – лише спекуляції. Залучити велику кількість українців до мобілізації – досить непросте завдання. І хтось вирішив, що можна залучити численну кількість іноземців, які виконуватимуть накази так само, як це роблять українці.

Проте іноземці не схильні до необдуманих дій просто за наказом "біжіть сюди, стріляйте туди". Так не працює. Вони намагаються бути максимально обізнаними, і всі дії для них мають бути логічними й обґрунтованими. Тому ми чесно та щиро заявляємо: ми можемо й уміємо працювати з іноземцями і на сто відсотків упевнені, що в Штурмових військах вони не приживуться. Специфіка Штурмових військ -- треба штурмувати. Статистика втрат -- найбільша в ЗСУ. Іноземцям усе це чудово відомо, і їм це не цікаво. Тому що вони приїжджають до України не вмирати, а набути досвіду й вижити.

Звісно, іноземці присутні не лише в легіонах. Вони можуть бути знайдені в різних підрозділах, виконуючи свої обов'язки у специфічних сферах.

Так, це правда. Протягом минулого року в лінійних бригадах з'явилася значна кількість іноземців, переважно з Колумбії та Бразилії. Однак їхня ефективність застосування залишає бажати кращого. Хоча іноземців у бригадах чимало, їх використання неорганізоване, що призводить до значних втрат і багатьох ситуацій, коли не знають, як правильно діяти з ними.

-- Якими, на вашу думку, є прогнозовані плюси та мінуси цього рішення? В інтерв'ю різним виданням представники легіону вже озвучували, що це призведе щонайменше до падіння іміджу та втрати напрацювань легіонів.

-- Імідж -- це лише частина справи. Іноземці, які виконують службу в Україні, виступають носіями первинних даних про реалії нашої країни. Вони підтримують зв'язок з родинами в своїх країнах і передають суб'єктивні відомості про ситуацію та настрої в Україні. Таким чином, вони стають первинним джерелом інформації, амбасадорами проти російської пропаганди і водночас джерелом натхнення.

Іноземці, що прибувають до України, сповнені енергії та рішучості. Вони нагадують нам себе в часи весни 2022 року – сповнені ентузіазму та готовності до боротьби. Ці нові гості приносять із собою дух протистояння. Проте ці обставини, врешті-решт, можуть бути нейтралізовані.

Єдиний аспект, який можна спробувати вважати позитивним у цій ситуації, хоча він все ж навряд чи виправдовує себе, полягає в можливості того, що іноземці в Штурмових військах могли б вплинути на розвиток їхньої філософії, надавши їй певну логічну структуру та сприяючи динамічному прогресу. Проте, насправді Штурмові війська виконують ті ж функції, що й Десантно-штурмові війська, а також включають в себе функції штурмових бригад, таких як, наприклад, ефективна Третя, що налічує понад 20 тисяч військовослужбовців, і П'ята. Яка ж доцільність у створенні аналогічної структури, але в меншому масштабі та без необхідної інфраструктури?

Чому створювати, скажімо, четверті штурмові формування, якщо вже існують Десантно-штурмові війська з розвинутою інфраструктурою, багатою історією та досвідом управління? Це окрема гілка військових сил, яка виявила свою ефективність протягом конфлікту, що розпочався у 2014 році.

Я цього не сприймаю. Можливо, існує якийсь геніальний план.

-- Ну, логіку, напевно, можна зрозуміти. Є великі втрати позицій. Є бажання їх швидко відновити. Але побутує думка, що це такий косплей російської армії. При тому, що мобілізаційний ресурс у нас значно менший. Та й відновити позиції -- одна річ. Утримати їх значно важче.

-- Так, грубо кажучи, ми копіюємо військові ідеї росіян із затримкою в пів року-рік. Відновлення позиції -- це взагалі історія, в якій ми втрачаємо найбільше людей, і часто врешті-решт потім однаково цієї позиції не втримуємо. Такі рішення військово-політичного керівництва мають бути вивчені й проаналізовані.

-- Коли остаточно мають трансформувати чи ліквідувати Другий Інтернаціональний легіон?

-- У директиві написано "ліквідація з анулюванням номеру і назви військової частини". До 1 січня 2026 року. Тобто 31 грудня легіон має завершити своє існування.

-- У якому стані ви зараз? І чому галас здійняв саме Другий Інтернаціональний легіон? Зовсім не чутно командирів Першого й Третього.

-- Я б не сказав, що це галас. По-перше, ми сформулювали загрози, які є. По-друге, в нас проблема з тим, що наші військовослужбовці зараз на виконанні бойових завдань. Ми одночасно займаємося підготовкою до передачі підрозділу Штурмовим військам і виконуємо бойові завдання на сході країни. Тому ситуація ускладнена.

Для переведення однієї військової частини в іншу необхідно ухвалити численні кадрові рішення та вирішити багато майнових питань, зокрема щодо списання втрат. Це, безумовно, вимагає часу. Якщо ж усі ці процеси відбуваються надто швидко, можуть виникнути підозри, що таке рішення є не зовсім об'єктивним і природним.

Чому ми обираємо говорити про Другий легіон? Тому що у нас є можливість вільно висловлювати свої погляди. Цей підрозділ є добровільним, і всі іноземці, які приїхали в Україну, зробили свій вибір на користь Другого Інтернаціонального легіону. Так само й українці, які служать у нас, - це ті, хто прагнув потрапити до нашого складу. Це незалежні особистості, які мають свої думки і бачення. Якщо щось їх не влаштовує, вони мають повне право це висловити.

-- Формувач і командир Другого Інтернаціонального легіону до осені 2024 року Руслан Мирошниченко висловив власну думку щодо ситуації з легіонами. Недоукомплектованість -- протягом року наповненість легіонів, за його словами, не перевищувала 30-40%. Нерозвинений піхотний складник -- 60-70 людей замість 450. Керівництво Сухопутних військ, на думку Мирошниченка, так до кінця й не зрозуміло, як максимально раціонально й ефективно використовувати та розвивати інтернаціональні легіони, тож їхня трансформація є логічним наслідком, а ситуація не є катастрофічною, хоча він і не підтримує способу, в який це відбувається.

-- Пробачте, але Мирошниченко не володіє об'єктивною інформацією, оскільки фактично не має стосунку до підрозділу з червня 2024 року, а офіційно був звільнений наприкінці листопада 2024-го. Зараз він ніяк не пов'язаний із легіоном. Тому це -- суб'єктивна думка офіцера у відставці Мирошниченка. Станом на зараз підрозділ укомплектований на 70%.

Які у вас нині цілі та амбіції?

Наша ціль полягає в скасуванні директиви, що передбачає передачу підрозділу до Штурмових військ, і залишити його для виконання завдань у складі Сухопутних військ Збройних сил України.

-- Це лише ваш легіон? А як щодо Першого та Третього?

Ми наразі зацікавлені у збереженні Другого Інтернаціонального легіону. Якщо буде ухвалене рішення про залишення Першого і Третього легіонів, ми цьому тільки зрадіємо. Кожен легіон має свої особливості та неповторний характер. Перший легіон, наприклад, був першим і найчисленнішим, складаючись в основному з англосаксів і маючи потужну медичну команду. Третій легіон, у свою чергу, складається з франкомовних бійців, які виконують свої завдання по-своєму. Якщо не заглиблюватися в деталі, можна зазначити, що кожен легіон пройшов свій унікальний шлях розвитку та має свої специфічні завдання. Питання про об’єднання легіонів виглядає логічно, але важливо, щоб це був окремий легіон, а не просто підрозділ у складі більшого формування. Чудовою ідеєю було б створення потужного легіону, що об'єднує всі три легіони в одному складі.

Лінійні іноземні формування є, по суті, в кожній структурі. У сухопутці, у штурмовиків. Наприклад, в "Азова" є якась іноземна чи то рота, чи то батальйон. Але специфіка в тому, що коли українці воюють пліч-о-пліч з іноземцями, це гарний приклад синергії та спільного зростання.

Це, звісно, вже більш філософське. А якщо дивитися прагматично на те, що є результатом виконаного завдання, то відновлену посадку за день-два можуть знову захопити. У нас є втрати, й ми не можемо рівнятись із запасом людського ресурсу росіян. Тож у будь-якому разі маємо берегти особовий склад, бо ще кілька років такої війни -- і, як казав якийсь римський полководець, нам не буде ким воювати. Відновлення втрачених позицій за всяку ціну -- це піррова перемога. І це принцип роботи Штурмових військ.

Ось ваші доводи щодо того, чому легіон не слід інтегрувати до Штурмових військ. Які ж причини вказують на необхідність зберегти вашу структуру?

-- Якщо щось працює, наприклад, машина, то навіщо розбирати її на запчастини? Ми ефективні, ми працюємо. У нас досить невеликі втрати порівняно з іншими підрозділами. Ми абсолютно автономні, весь цикл замикаємо на собі, зокрема рекрутинг. Не треба розвалювати те, що працює. Це і є головний аргумент.