Загроза виникнення нової "Ялти" та поділу світу залишається актуальною, особливо у світлі нещодавніх висловлювань Трампа. В інтерв'ю з колишнім послом у США Шамшуром.

Нещодавно президент США Дональд Трамп зробив ряд заяв, адресованих Росії та її лідеру Володимиру Путіну, в яких закликав до "укладення угоди" для завершення конфлікту. Він також пригрозив різними санкціями у разі відмови, включаючи "високі податки, мита та обмеження", а також можливе падіння цін на нафту. Нова адміністрація планує розглянути питання використання заморожених активів Росії для фінансування постачань американської зброї Україні. Раніше Кремль сподівався, що Трамп швидко почне скасовувати принаймні частину санкцій, щоб продемонструвати готовність до діалогу, однак президент США фактично посилив тиск на Росію. Схоже, що тепер він не так вже й цінує свої відносини з Путіним.

Ця рішучість викликала здивування навіть у найближчого союзника Трампа та Путіна в Європейському Союзі – прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Він неодноразово заявляв про намір заблокувати подовження санкцій проти Росії, стверджуючи, що чекає на Трампа. Проте, несподівано він змінив свою позицію і дав згоду на продовження обмежувальних заходів щодо РФ.

У ексклюзивному інтерв'ю для OBOZ.UA колишній надзвичайний і повноважний посол України в США та Франції Олег Шамшур висловив свої міркування про недавні події, пов'язані з початком мирного процесу та заявами зацікавлених сторін.

Що ж можна очікувати від Дональда Трампа в найближчому майбутньому, враховуючи його останні особисті коментарі та висловлювання членів його команди? З одного боку, спостерігаємо деяку рішучість у його позиції, але з іншого – Трамп продовжує висловлювати позитивні думки про Путіна та Росію.

Щодо висловлювань Трампа, вони, на мою думку, спрямовані на те, щоб заохотити Путіна до участі в переговорах. Варто зазначити, що, обговорюючи питання санкцій, Трамп підкреслив свою схильність до використання тарифів і мит, хоча й визнав можливість застосування санкцій. Це також підтвердили спеціальний представник США з питань України Келлог та держсекретар Рубіо. Якщо Росія виявить готовність прийняти вимоги Сполучених Штатів і проявить конструктивну поведінку, санкції можуть бути частково зняті в майбутньому. На мою думку, друга частина цієї стратегії є вкрай ризикованою.

Ще один момент - якщо собі уявити, що це спрацювало, Росія сідає за стіл переговорів, безумовно, збільшення виробництва нафти, продаж скрапленого газу здатні обвалити російські оборудки, і передусім знизити її спроможність воювати, тобто це точно важелі впливу на Росію.

Чому Трамп так певною мірою агресивно розпочав зразу ж тиснути на обидві сторони, бо це відповідає його завданню - вивільнити руки для вирішення внутрішньополітичних і зовнішньополітичних проблем та зосередитися на протистоянні з Китаєм.

Однак важливо розглядати ситуацію в цілому. Наприклад, Росія отримала можливість участі в мирних перемовинах, але що нове та позитивне ми взнали про позицію Трампа щодо врегулювання конфлікту в Україні? На жаль, вся інформація, яку ми маємо, викликає більше песимізму, ніж оптимізму. Починаючи з ідеї про припинення вогню на лінії розмежування, збереження контролю Росії над окупованими територіями і формування невизначеної демілітаризованої зони, чий контроль досі залишається загадкою. До цього додаються заяви Трампа, які ставлять під сумнів наші перспективи вступу до НАТО. Знову ж таки, говорять про необхідність надати Україні певні гарантії, наче визнаючи важливість цього питання, але насправді не пропонуючи жодних конкретних кроків. В цілому, на мою думку, попри всі жорсткі заяви та готовність примусити Росію до діалогу, ми не повинні відволікатися від реального змісту можливих угод, як їх уявляє Трамп. Це, на сьогоднішній день, і є найбільша загроза для України.

Отже, ви вважаєте, що наразі не варто сідати і вести бесіду?

Це питання має бути вирішено як нашими керівниками, так і нашими партнерами. Необхідно визначити, на що ми можемо сподіватися в даний момент. Я вже підкреслював, що головним викликом на сьогодні є не стільки початок переговорного процесу, скільки необхідність зупинити Путіна та перехопити стратегічну ініціативу на фронті. Якщо цього не буде зроблено, якщо ми та наші союзники не готові до активних дій, переговори можуть проходити під контролем Москви, що призведе до трагічних наслідків для України. У такому випадку Росія може висунути свої умови, які для нас абсолютно неприйнятні і фактично можуть стати планом капітуляції.

- Реакція Кремля на доволі різкі заяви Трампа досить стримана. Хоча заяви американського президента справляють враження, ніби Володимир Путін є не більш ніж маріонеткою, яка за першим покликом має прийти на переговори та укласти мирну угоду, або ж буде покарана. Тим часом Путін ніби не помітив такого собі ультиматуму і продовжив лестити президенту США, назвавши його "справді блискучою та талановитою людиною", погодився з ним, якщо би у Трампа "не вкрали перемогу" у 2020-му, війни в Україні могло не бути. Що він такий великий лідер, що європейські еліти в результаті "стануть біля ноги" Трампа і "ніжно помахуватимуть хвостиком". Багато хто вбачає в цьому спробу маніпулювати трампівським его.

На мою думку, ключовим питанням є те, чи дійсно Путіну потрібні переговори. Я вважаю, що якщо йому це потрібно, то лише для того, щоб перегрупувати свої військові сили і знову розпочати наступ на Україну. Це важливо для нього виключно з військової перспективи. З іншого боку, згідно з оцінками експертів, російська економіка нарешті почала демонструвати ознаки нестабільності, і це не може залишитися поза увагою Путіна. Таким чином, йому необхідна пауза з багатьох причин, але лише для того, щоб у майбутньому продовжити агресію. Саме тому він, наприклад, з більшою стриманістю реагує на гострі висловлювання Трампа.

Здається, Трамп усвідомлює цю ситуацію. Принаймні, Рубіо підкреслює важливість досягнення реального і тривалого миру. Крім того, як ви вже зазначили, він, очевидно, сподівається на свої навички у встановленні зв'язків з Трампом, щоб не стільки маніпулювати, скільки впливати на нього, адже практично всі їхні зустрічі закінчувалися на користь Путіна. Можливо, Путін також це усвідомлює.

Обрання Трампа розглядається Путіним, його оточенням як безумовний плюс. І вони, я вважаю, зараз тим більше розраховують на досягнення якихось домовленостей, які відповідатимуть інтересам Росії. Особливо якщо подивитися на заяви Трампа щодо Гренландії, Панамського каналу та Канади. Що фактично свідчить, що погляди на світовий порядок, на право великих держав проводити політику на власний розсуд є тотожними і в Путіна, і у Трампа.

Я не відкидаю, що за завісою цих "димових" заяв, які досить часто протирічать одна одній, відбуваються контакти між РФ та США за нашою спиною. І дуже важливо, щоб оці всі перемовини між Трампом і Путіним - чи то це буде зустріч, чи телефонна розмова - не відбувалися за нашою спиною, щоб цього принципу "нічого про Україну без України" дотримувались. Але чи буде так, сьогодні мені, чесно кажучи, не зрозуміло. Було б дуже добре і правильно, якби зустрічі або контакту Трампа з Путіним передувала розмова з президентом України.

- Зважаючи на те, що ви сказали, наскільки можлива нова Ялта між Трампом, Путіним і лідером Китаю Сі Цзіньпіном? Трамп вже заявив, що він та Путін під час зустрічі можуть зробити щось "значне".

В останній час на Заході почали з’являтися певні аналогії, які, на мій погляд, варто уникати навіть у роздумах. Для запобігання небажаним сценаріям важливо, щоб наша позиція залишалася чіткою та незмінною. Європейські держави повинні не лише висловлюватися про те, що не можна допустити розподілу України, але й підкріплювати свої слова конкретними діями. Загроза повторення "Ялтинського" сценарію справді існує. Я особливо замислився над цим після коментарів Трампа, які, здавалося б, не стосуються України. Проте вони, на мою думку, створюють тривожний фон для можливих переговорів і контактів між Трампом і Путіним.

- Путін знову завів пісню про так звану нелегітимність керівництва України. Мовляв, Володимир Зеленський зараз "нелегітимний лідер" і не має права щось там підписувати на ймовірних переговорах. Загалом усі представники Кремля останнім часом акцентують на одному - на бажанні Путіна обговорювати Україну з Трампом без участі власне України. Те, що Росія відмовляє Україні в суб'єктності, не є новиною, але чи погодиться із цим Трамп?

- Я не думаю, що він на це погодиться, тим більше заявити про це публічно. Для чого це робить Путін, зрозуміло, навіть якщо винести за дужки його особисте ставлення до президента України. Як завжди, він хоче підвищувати ставки, дестабілізувати ситуацію для України. Окрім того, Путін таким чином залишає собі лазівку і з часом може сказати: "Ну, ми це уклали з "нелегітимною" владою, тому я не збираюся дотримуватись жодних домовленостей".

Існує ще один аспект, на який варто звернути увагу. Ясно, що подібні заяви про так звану нелегітимність української влади слугують сигналом для їхніх прихильників в Україні, які наразі мовчать і залишаються в тіні. Мені здається, що за допомогою цих слів Путін фактично закликає їх готуватися до активних дій у політичному житті, щоб зайняти ключові позиції в парламенті. Це слід сприймати з усією серйозністю.

- Щодо гарантій безпеки. Bloomberg повідомляє, що у Трампа нібито готові на те, щоб США надали певні гарантії безпеки Україні, а в обмін на це очікуватимуть, що Європа візьме на себе більшу частину виконання будь-якої потенційної угоди. Авторитетне американське видання - Foreign Policy навіть наводить два варіанти, які запропонують Україні в обмін на "мирну угоду" з РФ. Перший варіант розглядає військову та економічну допомогу Україні. У другому йдеться про поширення на українську територію статті договору НАТО, де напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх.

Єдина дійсно діюча гарантія, яку визнають практично всі, - це членство України в НАТО. Однак Трамп, принаймні в середньостроковій перспективі, відкинув цю можливість. З іншого боку, Рубіо сьогодні заявляє, що Україні необхідно надати певні гарантії, щоб уникнути нових агресій з боку Путіна. Хоча це звучить правильно, виникає питання: які можуть бути ці гарантії, якщо сам президент наголошує на виключенні НАТО? Я б хотів почути від Рубіо, Трампа чи Келлога, що саме вони мають на увазі. Останні коментарі Трампа про те, що американські війська не будуть розміщені в Україні, викликають у мене більше довіри, ніж можливість отримання американських гарантій. Тому я не маю жодного оптимізму в цьому питанні. Якщо одна гарантія відкидається, то які можуть бути альтернативи? Це запитання, на яке мені хотілося б почути відповідь, але її немає.

Які ж мирні переговори можуть вестися, якщо Україні навіть в теорії не надають жодних пропозицій?

Цілком вірно. Підкреслю ще раз: наразі найважливіше завдання - це зупинити просування Росії. Лише після цього можна вести мову про переговори на умовах, прийнятних для України. Якщо цього не досягти, Путін продовжуватиме тиснути та шантажувати. В даний момент ситуація виглядає досить насторожливо.