Норвегія під тиском російської пропаганди: що відомо про нову "путінську партію" на півночі Європи.

"Інвестуйте наші кошти в добробут, а не в конфлікти! Ні 85 мільярдам на війну в Україні!" - ось як звучала політична кампанія 17 травня, під час святкування Дня конституції в Норвегії, яка заполонила вулиці Осло.

Антиукраїнські плакати почали масово з'являтися у трамваях, метро та на головному залізничному вокзалі. Ця реклама була запущена в той час, коли уряд Норвегії ухвалив значне, майже потроєне, збільшення фінансової допомоги для Києва — з 35 до 85 мільярдів крон (приблизно $7,8 мільярдів).

Антиукраїнську кампанію просуває досі маловідома партія "За мир і справедливість" (Partiet Fred og rettferdighet, або скорочено FOR) - показово, що цю політсилу було зареєстровано лише у січні цього року.

Однак у партії мають намір significantly підвищити свою популярність, запропонувавши використати ці фінансові ресурси для соціальної підтримки громадян Норвегії.

Це важливо, адже вже восени у Норвегії пройдуть парламентські вибори.

Хоча шанси на те, що новий уряд змінить зовнішню політику країни стосовно України та Росії, є дуже низькими, проте прихід до парламенту відверто антиукраїнської політичної сили може загрожувати збереженню нинішнього проукраїнського консенсусу, який існує в Норвегії.

Тому важливо глибше вивчити, хто є за кулісами та хто підтримує фінансово цю політичну силу (сюрприз - без російського впливу тут не обійшлося).

Скандальна рекламна кампанія зробила FOR знаменитою.

Норвежці, перш за все, прагнули дізнатися, звідки у партії з’явилися кошти для такої активної кампанії, а також чи дотримувалися вони законодавства щодо фінансування політичних партій. 27 травня стало відомо, що формальних порушень не виявлено.

Звичайно ж, кампанія FOR одразу ж стала об'єктом жорсткої критики. Зокрема, її звинувачували в розповсюдженні пропаганди, що походить з Кремля.

"Я вкрай обурена тим, що сотні українських дітей, які знайшли прихисток у Норвегії, змушені стикатися з такими повідомленнями", - висловила свої думки депутатка Консервативної партії Матильда Тюбрінг-Гедде.

Представник Ліберальної партії і член міської ради Осло з питань фінансів Гальштейн Бйорке висловився ще різкіше:

"Ця партія та її послання - сміття".

Прем'єр-міністр Йонас Гарас Стьоре також висловив свою думку, зазначивши, що "категорично не поділяє" позицію FOR.

"Парламент Норвегії єдиний у своїй підтримці України, яка веде боротьбу, що безпосередньо пов'язана з нашими цінностями та має вплив на нашу політику безпеки," - зазначив він.

Особливо тішить реакція пересічних норвежців. Антиукраїнська рекламна кампанія мала тривати до 25 травня, однак майже одразу плакати почали зривати звичайні перехожі, після чого лідерка FOR Маріель Леран побідкалась на "вандалізм" і оголосила про дострокове припинення кампанії.

Незважаючи на це, Леран пізніше охарактеризувала кампанію як "абсолютно вдаліу". За її інформацією, після інциденту з плакатами лави партії щодня заповнюються майже на 100 нових членів.

"Ми раді повідомити, що за останні дні ми провели успішну кампанію за мир і добробут… Ми з'явилися на перших шпальтах усіх загальнонаціональних газет Норвегії", - хвалились у FOR.

Гірше за комуністів

До ситуації з плакатами, які закликали зупинити військову допомогу Україні, партія "За мир і справедливість" у Норвегії практично не була на слуху. На сьогоднішній день соціологи не додають цю політичну силу до своїх досліджень.

Це не викликає подиву. Офіційно партія була заснована у 2023 році, і лише на початку цього року їм вдалося зібрати 5 тисяч підписів, необхідних для участі у парламентських виборах, а також провести свій перший з'їзд.

Велика кількість учасників FOR походять з ліворадикальної політичної сили Rødt ("Червоні"), одним із засновників якої виступає Комуністична партія Норвегії.

Ця політична партія тривалий час сприймалася як голос проросійських настроїв у Норвегії. Однак 2022 рік приніс кардинальні зміни.

Висловивши осуд російської агресії, "Червоні" тривалий час сумнівалися в необхідності підтримки урядових заходів, спрямованих на постачання зброї Україні. Остаточне рішення з цього питання було ухвалене лише в квітні 2023 року.

Як результат, з партії вийшло кілька членів, зокрема тих, хто активно відстоював проросійські погляди.

Серед цих осіб виділяється Маріель Леран, яка обіймає посаду заступниці голови "Червоних" та є теперішньою лідеркою FOR.

Вона і раніше відзначалася скандальними заявами щодо України. Зокрема, у січні 2023 року у своїй статті Леран писала, що війна в Україні є "проксі-війною проти Росії". Вона також стверджувала, що український народ "не настільки об'єднаний у боротьбі проти Росії, як нас змушує повірити західний наратив".

Ці ідеї повністю відображені в програмі FOR.

Зокрема, вони хочуть вивести Норвегію з НАТО та угоди про Європейську економічну зону. А ще партія хоче ліквідувати норвезькі спецслужби, відкрити кордони для біженців, а ще припинити видобуток нафти на норвезькому континентальному шельфі і дозволити біднішим країнам взяти на себе продаж нафти і газу.

Ультралівий порядок денний FOR глибоко пов'язаний з кремлівською пропагандою, особливо в контексті ситуації в Україні.

"Замість того, щоб витрачати 85 мільярдів на війну в Україні, ми можемо запровадити безкоштовний громадський транспорт зі значним розширенням спектра послуг, запровадити безкоштовну стоматологічну допомогу для всіх та безкоштовні дитячі садки, післяшкільні заняття, шкільні обіди та спортивні та культурні заходи для дітей та молоді. Тоді у нас залишиться 38 мільярдів на інші потреби, зокрема на припинення закриття шкіл і ліквідацію черг на медичне обслуговування", - стверджується на сайті партії.

Варто зазначити, що FOR ретельно дистанціюється від будь-яких зв'язків з Російською Федерацією та навіть намагається висловлювати критику на адресу Владіміра Путіна.

"Путін жодним чином не є нашим героєм. Хто такий Путін? Це реакційний, націонал-консервативний та авторитарний політик, який скасував у Росії свободу слова та зібрань, заборонив правозахисні та екологічні організації… та виступає за пригнічення гомосексуалів", - відзначає кандидат у депутати від FOR Свейн Лунд.

Однак усі ці зусилля стикаються з одним важливим запитанням: де партія отримує свої фінансові ресурси? Наприклад, витрати на кампанію, спрямовану проти України, оцінюються приблизно у 1,4 мільйона норвезьких крон (близько 122 тисяч євро).

У Норвегії відразу ж з'явилися запитання щодо того, хто стоїть за фінансуванням рекламної кампанії партії, яка до нещодавнього часу залишалася практично невідомою.

Хоча представники FOR деякий час уникали коментувати питання фінансування, 21 травня лідерка партії визнала, що за цим фінансуванням стоїть бізнесмен Атле Берге, який має зв'язки з Росією.

Про цього бізнесмена слід розповісти детально, оскільки низка фактів з його біографії, а також його заяви та дії виглядають доволі одіозно.

Отже, 72-річний власник компанії з виробництва бетону Ølen Betong Атле Берге посідає 179-те місце у списку найбагатших людей Норвегії зі статком у 2,5 млрд крон (218 млн євро).

У ранніх 2000-х Берге заснував підприємство Ølen Betong в російському Мурманську. Крім того, він вкладав значні суми в різні проекти в Росії.

Берге заявляє, що російська "донька" Ølen Betong повністю відокремлена від норвезької материнської компанії. Він також писав, що більшу частину часу проживає в Росії.

Відомий також своєю спробою подати позов проти Норвегії, який виявився невдалим. Бізнесмен намагався отримати багатомільйонну компенсацію, звинувачуючи норвезькі спецслужби у спробах вербування працівників бетонного заводу в Мурманську.

У 2016 році норвежець зіткнувся з труднощами під час перебування в Росії. Зокрема, його затримали на прикордонному переході, коли він повертався з подорожі. Прикордонники запропонували Берге підписати документ, що забороняє йому в'їзд до країни на десятирічний термін. Бізнесмен також згадував про "сувору бесіду" з представниками ФСБ.

З'ясувалося, що російські спецслужби підозрювали Берге у "збиранні відомостей" на користь Норвегії. Сам норвежець стверджував, що це є результатом інтриг конкурентів: нібито "хтось заплатив ФСБ", щоб домогтися його вигнання з Росії.

Однак у 2023 році Берге раптово повернувся до Росії, отримавши нову візу та дозвіл на працевлаштування.

Після цього норвезький підприємець почав відкрито підкреслювати переваги Росії.

Зокрема, він називав "цілком нормальним" вести бізнес в Росії попри масштабні санкції. А в травні цього року Берге казав, що в Росії він живе "як граф", хоча й визнав, що підтримка країни-агресорки коштувала йому спілкування з дітьми.

Тим часом норвезькі правозахисники з'ясували, що Берге фінансував російський дитячий будинок, де розміщували викрадених РФ українських дітей.

"Безперспективні запитання. Очевидно, ви є завзятим русофобом", - відповів він на запит щодо вивезення українських дітей Росією з територій, що перебувають під окупацією.

Ще один скандал навколо Берге вибухнув після повідомлення про коментар бізнесмена у Facebook-групі норвезької волонтерської ініціативи з допомоги Україні Ukrainian Freedom Convoys.

У коментарі до посту про передачу автомобілів Збройним Силам України Берге зазначив: "Є безліч перспективних цілей для бомбардування". Згодом цей коментар зник, а на запитання журналістів бізнесмен відповів, що не пам'ятає, аби писав щось подібне, але намагався виправдатися, зазначивши, що міг мати на увазі, що велика колона транспортних засобів "може стати дуже вразливою мішенню".

Берге також підтверджує свою підтримку фінансування FOR, зазначаючи, що вже вніс "значні суми" в розвиток цієї політичної сили та має намір продовжувати фінансувати партію. "Край важливо мати політичну силу, яка пропагує мир і не прагне витрачати величезні кошти на війни та озброєння", - підкреслює він.

Це вже не перший випадок, коли Кремль намагається використовувати ультралівих політиків для розповсюдження своєї пропаганди.

Це зовсім не є несподіванкою: імунітет європейців до подібних концепцій може виявитися менш стійким, ніж до пропаганди ультраправих, які традиційно виступають головним джерелом для розповсюдження російських наративів.

Найбільш відомою спробою подібного роду (хоча поки що безуспішною) стала ініціатива Альянсу Сари Вагенкнехт у Німеччині, а норвезька партія FOR в значній мірі є аналогом німецької "подруги Путіна".

Також не дивує і те, що друга спроба такого року відбувається саме у Норвегії.

Важко недооцінити ту допомогу, яку наразі Норвегія надає Україні: від F-16 і систем ППО NASAMS до інвестицій в український ОПК. Також це одна з небагатьох країн, де підтримку України у боротьбі з російською агресією можна назвати майже одностайною, бо за це виступають усі найбільші політичні партії.

Хоча завдання "змінити" зовнішню політику Норвегії наразі виглядає для Кремля маловірогідним, підрив проукраїнської єдності цілком здійсненний.

Чотиривідсотковий виборчий бар'єр не здається серйозною перешкодою для політичної сили, яка має надійне фінансування та успішно використовує тему "боротьби за мир", а також пропагує ідею перенаправлення коштів, призначених для допомоги Україні, на соціальні виплати для норвежців.

В цьому випадку має значення, що...

Норвегія приділяє значну увагу потенційним спробам Росії вплинути на свої вибори.

"Зарубіжні актори можуть намагатися підривати довіру до демократичних інституцій або опосередковано впливати на результати, підтримуючи певні питання, розповсюджуючи дезінформацію чи посилюючи соціальну поляризацію", - підкреслила Норвезька поліційна служба безпеки.

"Спроба спонукати норвежців до критичного аналізу урядової політики стосовно України стане очевидною метою Росії", - зазначає керівник відділу контррозвідки Поліцейської служби безпеки Атле Танген.

Зрештою, виникнення політичної сили з російським фінансуванням та відкрито проросійськими позиціями викликало занепокоєння навіть у норвезького уряду.

"Слідчим установам необхідно визначити, чи існують такі зв’язки (російське фінансування у FOR. - Ред.). Це важливо враховувати, оскільки ми спостерігаємо за перебігом виборів в інших європейських країнах", - висловився прем'єр-міністр Йонас Гар Стьоре.