Нова угода "налаштує" торгівлю України з Європейським Союзом - Качка
Україна продовжить інтегрувати свою продовольчу та сільськогосподарську систему до відповідних систем Євросоюзу. Про це, прибуваючи на засідання аграрних міністрів ЄС у Люксембурзі 27 жовтня, заявив віцепрем'єр України Тарас Качка, передає кореспондентка Радіо Свобода.
"Угода, укладена цього літа, яка вступить у силу найближчими днями, суттєво змінить торгівлю. Ми здобули як позитивні, так і деякі негативні уроки, але водночас маємо чітке розуміння того, як налагодити торговельні відносини між Україною та Європейським Союзом. Нам приємно відзначити, що українське сільське господарство відповідає європейським стандартам", - підкреслив Качка.
Посадовець відзначив, що Україна є "одним з найвищих і найстабільніших торговельних партнерів Європейського Союзу, що сприяє продовольчій безпеці регіону".
Качка представить своїм колегам на засіданні Ради ЄС з аграрних питань інформацію про ситуацію в українському сільському господарстві в умовах війни, а також виклики, пов'язані з експортом продукції. Після цього відбудеться обговорення захисних заходів у рамках торговельної угоди з Україною, ініційоване Угорщиною, Румунією та Словаччиною.
Прикордонні з Україною держави скаржаться, що Угода про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі між ЄС і Україною (DCFTA) не враховує інтереси фермерів та виробників харчових продуктів ЄС.
Представник українського уряду не згадав ці коментарі під час спілкування з журналістами. Проте він підкреслив, що "наш агроекспорт часто виступає ефективним засобом для забезпечення економічної вигоди фермерів у ЄС, зокрема в секторі тваринництва". Качка також зазначив, що на даний момент обсяги торгівлі є стабільними та під контролем.
"Ми будемо продовжувати зусилля щодо інтеграції нашої аграрної та продовольчої системи в Європейський Союз... Віримо, що ці національні обмеження вже стали застарілими, і їхнє скасування відбудеться швидко, оскільки торгівля є зрозумілою та регульованою," - підкреслив Качка.
Єврокомісар з аграрних питань Крістоф Хансен підкреслив важливість досягнення балансу між доступом українських товарів на ринки Європи та захистом інтересів місцевих фермерів.
"Критично важливо знайти оптимальний баланс між забезпеченням більшого доступу та економічними вигодами для українських виробників, а також підтримкою єдності нашої аграрної спільноти... Сьогодні вдень ми розглянемо поточну ринкову ситуацію," - наголосив Хансен.
Обговорюючи односторонні обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України, які вводили сусідні держави-члени, відповідний єврокомісар зазначив, що існує надія, що ці часи залишилися позаду.
"Нові відносини з новими тарифами та квотами незабаром наберуть чинності, тому це принесе необхідну передбачуваність нашому сільськогосподарському сектору, а також усуне потребу в таких односторонніх заходах. Це те, що ми обговоримо сьогодні, але, гадаю, необхідності в таких заходах більше не буде", - зазначив Хансен.
Єврокомісар підкреслив, що торговельні відносини продовжуються "в обох напрямках", зокрема, йдеться про експорт до України.
"Завдяки цій угоді багато секторів, зокрема виробництво молочних продуктів та ковбас, а також товари з інших країн, отримують можливість експорту. Вони значно виграють від нових партнерських відносин", - підсумував Хансен.
13 жовтня Рада Європейського Союзу ухвалила нову торгову угоду з Україною, яка замінила "торговельний безвіз", термін дії якого закінчився у червні 2025 року. За новими умовами, Україна зможе імпортувати до ЄС більшу кількість товарів, ніж до початку повномасштабної агресії, але менше, ніж у найактивніші періоди під час дії "торговельного безвізу".
Нова угода сприятиме зростанню обсягів торгівлі між Європейським Союзом і Україною, а також передбачає, що Україна адаптує свої виробничі норми щодо тварин, пестицидів та інших аспектів до стандартів, які діють для фермерів ЄС.
Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія підкреслили, що новий торговий договір може призвести до нестабільності на аграрних ринках Європейського Союзу.
Національні обмеження на ввезення певних категорій українських товарів продовжують діяти в Польщі, Угорщині, Словаччині та Румунії.
