"Оаза?" - експозиція, яка оновлює Львівський палац мистецтв.

У Львівському палаці мистецтв триває колективна виставка під назвою "ОАЗА?", в якій беруть участь 39 українських художників та художниць. Кожен із них представив унікальний твір, що об'єднує їх під спільною темою, обраною колективно. Хоча роботи є самостійними, вони також взаємодіють між собою, створюючи цілісний мистецький простір та ведучи внутрішній діалог. Це перший проєкт у рамках оновлення палацу.

Минулого року скульптори Володимир Семків і Денис Шиманський запросили мене на благодійний аукціон під назвою "Друзі для друзів". Це був захід, на якому одні друзі жертвували свої твори для продажу, інші їх купували, а разом усі допомагали тим, хто служить у ЗСУ. Так утворилося своєрідне коло підтримки, де кожен ставав другом комусь і отримував підтримку від інших. Я помітив, що існує спільнота митців, які активно взаємодіють між собою і швидко організувалися. Саме так виникла ідея нашого проєкту. Ми домовилися про проведення великої виставки в Палаці мистецтв. Її цінність полягає не лише в мистецькому аспекті, а й у горизонтальній організації, яка об'єднала всіх нас, - поділився думками ініціатор виставки, підприємець Северин Хобзей.

Команда розпочала роботу над виставкою ще в березні. Саме тоді виникла ідея назви. Усі одноголосно погодилися, що потрібно створити справжню оазу творчості.

"Зокрема, Володимир Семків наполягав, щоб "ОАЗА?" була зі знаком питання, бо ми не можемо робити оазу під час війни, хоча, як казав Володко Кауфман, Львів став вимушеною оазою для митців в тому числі. В ході роздумів ми вирішили спробувати формат виставки, коли кожен сам собі куратор. А щодо учасників проєкту, то дуже органічним чином вийшло 39 учасників", - розповідає Северин Хобзей.

Крім того, проєкт відзначається унікальною організаційною складовою. На відміну від звичних практик, коли виставка фінансується однією компанією чи особою, тут підтримка надійшла від численних людей та цілих родин, які виявили бажання стати частиною концепції створення справжньої оази мистецтва.

"Ми досягли угоди щодо стипендій для всіх учасників. Володя Семків створив авторські скалочки з дерева, які можна було придбати. Всього було виготовлено лише 39 маленьких та 15 великих скалочок – обмежена серія, яку ми обмінювали на меценатську підтримку. Це дозволило нам сформувати бюджет для нашого проєкту. Цікаво, що насправді виставка отримала підтримку не від 54 осіб, а від 54 родин, що є ще однією особливістю цієї події. Декілька скалочок ми також подарували тим, хто нам допомагав, зокрема родині Ярослава Рущишина," – зазначив він.

"Головною особливістю цього проєкту є відсутність куратора. В ньому взяли участь 39 відомих митців, переважно з Львова, але також з інших міст. Кожен з них створив свій власний проект і самостійно обрав місце для його реалізації. Було цікаво спостерігати, як кожен з художників долав свої егоїстичні прагнення," ‒ поділився своїми думками з ZAXID.NET художник і учасник виставки Влодко Кауфман.

"Було цікаво, наскільки поділ простору відбувався мирно та наскільки художники керувались художньою доцільністю, як усі самоорганізувалися. Це дуже хороший приклад того, як мистецьке середовище може працювати на довірі, повазі та спільному баченні", - додає директор палацу Левко Ванькович.

"Художники самостійно обирали місця для експонування своїх творів. Більше того, якщо хтось казав, що його об'єкт потребує більшого простору, інші поступалися. Головне було - створити гармонійну та потужну експозицію. Кожен учасник став куратором власного проєкту, і водночас усі разом сформували колективне кураторство виставки", ‒ уточнив Северин Хобзей

Проєкт охопив усі простори Палацу мистецтв - від трьох поверхів до відкритого даху, куди тепер веде інклюзивний ліфт. І де розмістилась інсталяція Влодка Кауфмана.

Учасники виставки: Влодко Кауфман, Олексій Абрамов, Мирослава Бачкур, Микита Віска, Артур Гармідер, Андрій Гелитович, Віталій Грех, Сергій Грех, Сергій Декалюк, Богдана Давидюк, Андрій Дудченко, Дзвенислава Загайська, Стас Жалобнюк, Маргарита Журунова, Олексій Коношенко, Антон HUDO, Павло Круппот, Ольга Кузюра, Богдан Кухарський, Микола Лукін, Богдан Локатир, Ірина Максимова, Максим Мазур, Інна Харчук, Марія Пляцко, Андрій Підлісний, Тарас Попович, Сергій Радкевич, Вікторія Романчук, Андрій Роїк, Наталя Сацик, Петро Сметана, Софія Станко, Юлія Семків, Володимир Семків, Вероніка Чередниченко, Андріана Чуніс, Денис Шиманський, Ярина Шумська.

"Оаза - це особливий куточок, де можливе все і вся? Це те, що ми постійно шукаємо в світі невизначеностей і в часи змін. Оаза символізує надію і порятунок, чи є це лише втеча від справжнього життя? Чи може, спокійне місце, яке ми вимушені прийняти, також вважається оазою? А можливо, це те, що завжди залишається поза досяжністю? Врешті-решт, оаза - це спосіб творити та висловлюватися автора в "безмежних" просторах палацу мистецтв", - зазначено в анотації до виставки.

"Концепція та назва проєкту дуже актуальна та цікава сама по собі. А в час війни вона набуває абсолютно нового сенсу. Ми маємо території, які є випаленими пустками і маємо надію, що на них щось з'явилося. І мені подобається, що ці теми не подаються прямолінійно. Тобто відбулася така романтична історія перезапуску простору", ‒ вважає Кауфман.

Однією з ключових цілей експозиції стало перезавантаження роботи Палацу та відновлення довіри до нього як до повноцінної мистецької інституції. Виставка "ОАЗА?" - це перший, але рішучий крок у цьому напрямку. Перезавантаження, за словами керівництва закладу, охоплює не лише фізичні оновлення, а й концептуальні трансформації самого простору.ґ

"Палац мистецтв стає простором для діалогу, рефлексій, сумнівів, експериментів сучасних українських митців і мисткинь. Оаза - це відновлення розмови про мистецтво в стінах Палацу. Це повернення. До себе. До сенсу. До мистецтва", ‒ наголошують вони дещо пафосно, проте оптимістично не лише для самого виставкового простору, але і для мистецького середовища міста.

Виставку можна відвідати до 26 серпня.