Ольга Атанасова: Актори з Росії навіть у своїй рідній країні не мали такого попиту, як у нас.

РБК-Україна взяло інтерв'ю у Атанасової, у якому вона поділилася своїми секретами краси, розповіла про ролі, які стали для неї значущими, згадала прізвище свого чоловіка та пояснила, чому раніше російських акторів вважали більш затребуваними, ніж українських.

Багато акторів зазначають, що через повномасштабну війну кількість зйомок значно зменшилась, і лише тепер ситуація починає повільно покращуватись. Чи стикалися ви з цим особисто?

- Скажу за себе, мене не було обділено ролям. Можливо, не так багато, але я б не сказала, що прям зовсім немає проектів. У мене проекти є, але наразі більше театральних робіт. Зараз у мене десь 9 робіт в театрі. Наприклад, за цей і попередній місяць було 22 вистави. Роботи більше, аніж було.

- А що вам подобається більше: зйомки в кіно чи робота в театрі?

Я не можу просто так вирішити. Я захоплююсь кінематографом і шалено ціную творчі простори, адже у них панує особлива атмосфера. Також я обожнюю театр, бо те, що ми отримуємо там, згодом переносимо на екран. Тому не бажаю розділяти ці види мистецтва — для мене важливо, щоб у житті панував гармонійний баланс.

Якби ви не обрали шлях акторства, ким ще могли б себе бачити?

Я уявляю себе в різних ролях. Можу бути слідчим, балериною, співачкою або кимось іншим — мої фантазії безмежні. Ці образи здаються мені дуже кінематографічними, яскравими та живими. Проте в реальному житті багато з цих занять є більш рутинними, ніж виглядають. Саме тому я ціную свою яскраву роботу, яка приносить мені справжнє задоволення.

Коли я вирішувала, куди йти, переді мною постало два шляхи: продовжити справу дідуся, який працював слідчим, або обрати акторську кар'єру. Вибір на користь мистецтва виявився для мене найщасливішим, і я не можу натішитися цим рішенням.

Відома акторка розповіла про зйомки в умовах війни (фото надане прес-службою)

- Як змінилися ваші погляди на життя за час повномасштабної війни?

Що стосується моїх принципів, то вони залишаються незмінними. Проте у житті, на мою думку, ми всі зазнали змін. Матеріальні речі, такі як вартість суконь чи сумок, вже не викликають у мене такого інтересу. Це все відійшло на задній план. Я зрозуміла, що справжнє значення має саме життя. Раніше деякі люди критикували мене за те, що я живу моментом, але тепер я усвідомлюю, що мій підхід був абсолютно вірним.

Щодо матеріальних аспектів, то тепер я більше зосереджуюсь не на грошах, а на своїй внутрішній гармонії. Я почала більше часу проводити з донечкою, і це приносить мені величезне щастя. Я відкрила для себе в ній багато нового: вона стала моїм наставником і справжньою подругою. До початку повномасштабної війни я не могла приділити їй стільки уваги, адже була постійно зайнята роботою, і в нас була няня. Тепер же всі обов’язки лягли на мене: уроки, приготування їжі та інші справи.

Спочатку це було досить несподівано, адже я не виконувала багато справ, або ж займалася ними лише у вихідні. А тепер уже рік, як я можу просто бути мамою і подругою. Я знайшла свою донечку, справжню, і це і є істинна любов.

Відомо, що в Чернігові театральна спільнота страждає від нестачі чоловіків через мобілізацію та повномасштабну війну, внаслідок чого жінки беруть на себе виконання чоловічих ролей. Чи звертали ви увагу на те, що число чоловіків-акторів значно зменшилося?

Не можу точно стверджувати. У моєму колективі, де я працюю, на щастя, всі актори – чоловіки. Проте у мене є чимало вистав, в яких грають лише жінки, такі як "Дівич-вечір" або "Серцеїдки". Тому наразі я не відчувала подібного.

Чи були б ви згодні виконати чоловічу роль, якби виникла така можливість?

- Це якось дивно, хоча в театрі Шекспіра грали лише жінки. Може, як незвичайний експірієнс, дивлячись який матеріал. Мені здається, жінки мають грати жінок, а чоловіки - чоловіків.

Чи існує така роль, з якою ви б ніколи не погодилися? Можливо, це може бути щось загадкове або жахливе.

Я є актрисою, і мені під силу втілити будь-який образ. Найголовніше — це те, щоб роль викликала в мене інтерес. У мене немає жодних забобонів щодо вибору ролей. Все визначається якістю матеріалу, підходом до нього та баченням режисера.

Яка ваша думка про необхідність бронювання чоловіків-акторів? Чи вважаєте ви це доцільним?

- Я вважаю, що кожен тримає свій тил. І кожен допомагає чим може, як може. Тому я вважаю, що актори-чоловіки теж багато цього роблять. І не треба дивитися тільки на те, що хтось актор, треба дивитися, що конкретно ця людина робить для того, щоб поліпшити ситуацію в країні. Я вважаю, що дуже багато акторів, які наразі лишилися тут, дуже сильно допомагають. Дуже багато волонтерської діяльності, багато всього. Тому вони мають право, я вважаю.

Ольга Атанасова поділилася своїми думками щодо броні для чоловіків-артистів (зображення надане прес-службою).

- До речі, іноді можна зустріти таку думку, що нібито в умовах війни ми не маємо веселитися, ходити в театр, в кіно і так далі. Що б відповіли тим, хто так каже?

Кожна особа має право на власну думку. Проте щодня я отримую в особистих повідомленнях слова вдячності за нашу діяльність, за те, що ми надихаємо глядачів, за те, що в ці непрості часи людям вдається відчути позитивні емоції. Тому я переконана, що театр є необхідним. Таким чином, ми, можна сказати, зцілюємо душі. Часто до нас завітають військові, і їхня підтримка підкреслює важливість нашої роботи. Ми робимо це з вдячністю за можливість дарувати людям радість.

Яка вона в реальному житті, коли ви граєте разом з Адою Роговцевою?

- Вона чудова. Я дуже люблю цю людину. Для мене це взірець жіночності, розуму, усіх чудових якостей, якими наділена жінка. Для мене це жінка, в першу чергу. Її погляд на життя - я вчусь дуже багато чому в неї. Те, які в неї очі, те, як вона може все перевести в гумор. Вона як дитина в якихось речах. Мені пощастило знати цю людину багато років, працювати з нею на одній сцені.

Чи є у вас якісь рекомендації, які вона вам озвучувала?

- Якісь поради є, але це тільки дуже, мені здається, особисте. Втім, головна її порада - бути вірною собі.

Атанасова і Роговцева (зображення надано прес-службою)

- Поговоримо про "Кадетів" та російські серіали. Раніше існувала думка, що українським акторам платили менше, аніж росіянам. Це правда?

Я не уточнювала, які гонорари отримували російські актори, оскільки в той час я ще була студенткою і брала участь у зйомках. У нашій країні також гонорари були досить скромними. Однак, вважаю, що це дійсно так. До речі, пам'ятаю, що бували випадки, коли акторам з Росії платили більше, ніж нашим українським колегам.

Дехто стверджує, що в минулому на знімальних майданчиках російські та українські актори перебували в різних умовах, і що в Україні нашим акторам надавали перевагу в отриманні кращих ролей.

- На жаль це правда, так і було. Але це ж не ми особисто робили. Це робили наші продакшени або продюсери, канали. А те, що їм давали найкраще - вони себе відчували в дуже казкових умовах. Вони цього вимагали і їм це давали. Їх тут дуже сильно бавили. Думаю, що актори з РФ навіть у своїй країні не були такими потрібними, як у нас.

- А чому, на вашу думку, так відбувалося?

- Бо, на жаль, не цінували своїх зірок, тому що орієнтувалися РФ. І зірки звідти диктували, які актори мають бути. І тут проблема, скоріше, в тому, що ми самі не цінували своїх зірок. Подивіться, скільки зараз в нас багато талановитих людей. Вони ж завжди були, правда? Просто їм наразі дали шанс. А раніше не всі навіть отримували такий шанс.

У мене немає причин для скарг, адже я багато знімалася і отримала хороші ролі в той період. Проте не всім надавали таку можливість. Пам'ятаю, що в одному з проектів вже була затверджена акторка з Росії на головну роль. Коли я приходила до режисера і висловлювала бажання виконати цю роль, мені відповідали, що вибір вже зроблено. Проте, завдяки своїй наполегливості, я все ж змогла отримати головні ролі.

Зірка телевізійних проєктів поділилася, чи є у неї романтичні стосунки (фото надане прес-центром).

Чи писали вам колеги з Росії після 24 лютого 2022 року?

Дивно, але ніхто не відгукнувся. А можливо, це й не таке вже й диво. Жодна особа не написала мені, як і я не зверталася до жодного. Коли почалася повномасштабна війна, ми закликали митців висловити правду, але нас просто не чули.

Чи є у вас роль, якою ви особливо пишаєтеся? Можливо, це була якась важлива для вас подія.

Я ціную всі свої ролі, але особливо пам'ятаю свою виставу в ролі Джульєтти. Це була знакова мить, адже саме вона відкрила мені двері в світ театру, і я досі горджуся цим досягненням. Щодо кіно, вважаю, що найцікавіші моменти ще попереду.

Чи є у вас якась роль у театрі чи кіно, яку ви шкодуєте, або яка вас навіть соромить?

- Ні, зовсім жодної. Я дуже ретельно підходжу до вибору сценаріїв, які мене цікавлять.

- Поговоримо про особисте. Нині ваше серце вільне?

Моє серце вільне. В ньому панує любов, але вона належить тільки моїй донечці Аделі.

А ви отримуєте запрошення на зустрічі через соціальні мережі?

Звичайно, але я насправді читаю дуже мало. Крім того, навіть з друзями рідко вдається зустрітися, оскільки часу зовсім не вистачає.

Атанасова та її дочка (зображення надане прес-службою)

- Назвіть три чітких "ні" в чоловіках.

Мене надзвичайно дратують невиховані чоловіки. По-друге, нарцисизм — це коли людина вважає себе єдиною, хто заслуговує на повагу, і не цінує інших. І, звісно, жадібність.

Ви розірвали стосунки з чоловіком у 2022 році. Зараз він забезпечує вас і вашу доньку фінансово та активно долучається до її виховання?

Мій колишній партнер не мешкає в Україні, тому я повністю відповідаю за виховання нашої доньки. Адель я виховую одна.

Чи думали ви про повернення до дівочого прізвища після розлучення, чи залишилися з прізвищем колишнього чоловіка?

Зізнаюся, мені неймовірно подобається моє прізвище в соціальних мережах — "Ананасова". Якби була можливість, я б із задоволенням змінила своє прізвище на "Ананасова". Воно мені справді подобається. Я не асоціюю його з моїм колишнім чоловіком. Коли я вийду заміж, планую змінити прізвище, але лише якщо нове мені сподобається.

Ваша постава справляє враження! Яким чином ви підтримуєте свою фізичну форму?

- Я займаюся спортом, це не секрет. І я дуже це люблю, коли є вільний час, я можу займатися ним 5 разів на тиждень. І навіть коли важко, бо спорт мене мотивує. Стосовно їжі, я можу собі дозволити те, що я хочу, але не люблю солодке. Іноді на мене щось находить, тоді я можу з'їсти пів київського торта, або ще щось. Але то таке, раз на два-три місяці буває, і я собі дозволяю це їсти.

Думаю, у мене вже відпрацьовано правильні звички, тому чогось такого на постійній основі (чипси та інше) мені просто не хочеться, я вже таке не їм, бо мені воно не смачне. Їм більше овочі, перестала їсти наразі жирне м'ясо, їм курку, овочі, салати. Тобто моя їжа дуже схожа постійно. І звісно, якісь нервові напруження діють на мою фігуру також, бо у мене ще давно було три введення у виставу, тому це також впливає на форму.

Відома зірка поділилася таємницею своєї бездоганної фігури (зображення надане прес-центром)

Чи могли б ви поділитися інформацією про свою вагу?

- Десь 50-51 кілограмів.

- Як ви ставитеся до так званих "уколів краси"?

Я не стверджую, що це погано. Вважаю, що мезотерапія з використанням тоненьких голочок може бути корисною, адже вона як вітаміни для шкіри. Щодо ботоксу, то я його не використовувала, адже не відчуваю в цьому необхідності. У мене є чудовий косметолог, який завжди порадить, що мені потрібно, а що краще уникнути. Наразі я зосереджена на підтримці свого стану, обираючи процедури на кшталт масажів, а не на радикальні втручання.

Щодо радикальних підходів. Чи розглядали ви можливість серйозних процедур, таких як підтяжка шкіри або хірургічні втручання, у майбутньому, наприклад, після досягнення віку 50-60 років?

Мені важко висловити свою думку з цього приводу, оскільки я більше надіюся на те, що з'явиться якась пігулка, яку я зможу прийняти і залишитися такою, як є. Найважливіше, щоб людина відчувала щастя. Якщо ця операція дійсно необхідна і здатна допомогти людині стати більш впевненою, тоді так. Але багато в чому проблема полягає в нашій свідомості. Тому спочатку варто з'ясувати, чи справді хірургічне втручання вирішить усі твої проблеми.

- Розкажіть про принципи виховання вашої донечки.

Мій основний принцип виховання – це любов. Я не критикую її за успіхи в навчанні. Моя Адель давно навчається самостійно, адже я вирішила: або я буду її подругою, або строгим вчителем. Я обрала перший варіант. У нас є певні угоди щодо оцінок: якщо вона їх дотримується і мені не телефонує зі школи, я взагалі не втручаюся в її навчальний процес і не перевіряю зошити.

Якщо щось йде не так, я завжди готова втрутитися і розібратися з ситуацією. Наші стосунки базуються на довірі, тому вона може поділитися зі мною будь-якими думками та переживаннями. Це, безумовно, найважливіше. Вона справді багато мені допомагає, адже раніше я не була такою. Коли помічає, що я втомлена після гастролей, вона намагається зробити мені приємно: прибирає вдома, ставить квіти. Вона справжня молодець, і я дуже щаслива мати таку дитину.

- А як щодо соцмереж? Вона сидить в TikTok чи Instagram?

- В TikTok я не дозволила їй зареєструватися, тому що, по-перше, це по віку не дуже підходить, по-друге - там контент не дуже сприятливий. Хоча вона щось дивиться в інших соцмережах, не забороняю. Я просто їй кажу, що є речі, яким в соцмережах вірити не можна, все треба перевіряти. Вони зараз дивляться і потім розповідають про щось, ніби це факт, а це неправда.

На жаль, російський контент все ще проникає в наш інформаційний простір: блоги, музика, нові тренди. Як ви пояснюєте своїй доньці, чому це неприйнятно і чому слід від цього відмовитися?

Не бачу сенсу детально пояснювати цю ситуацію, адже діти самі все спостерігають. Якби ми жили в іншій країні, можливо, знадобилася б додаткова розмова. Але в нашій місцевості все зрозуміло. Можу відверто сказати, що моя дитина не спілкується виключно українською. Проте я не планую її змушувати, адже це має бути її особисте рішення. Я впевнений, що воно прийде, якщо ми будемо подавати правильний приклад. Ми слухаємо прекрасні українські пісні і дивимося фільми на Netflix українською. Впевнений, що з часом вона сама почне спілкуватися тільки українською.