Омбудсменка зазначила, що природа мовних правопорушень зазнала змін. Тепер новим джерелом напруження стали соціальні мережі.

Скарг на порушення мовного законодавства в інтернеті стало менше, однак змінився характер таких порушень. Про це повідомила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська під час пресконференції в Укрінформі.

Вона зазначила, що частка звернень, пов'язаних із мовою інтернет-ресурсів, поступово зменшилася з 46% у 2022 році до 25% у 2025 році. Проте загальна кількість таких скарг залишається на високому рівні.

"Це вказує не на усунення проблеми, а на її еволюцію. Водночас змінюються як профіль правопорушника, так і типи правопорушень", - підкреслила Івановська.

За даними уповноваженої, у 2022-2023 роках близько 80% порушень стосувалися повної відсутності українськомовної версії сайтів. Натомість у 2024-2025 роках домінують скарги на завантаження за замовчуванням російськомовної версії за наявності української.

Омбудсмен зазначила, що одночасно зменшується кількість скарг на вебсайти, в той час як звернень стосовно соціальних мереж та комерційної інформації малих підприємств стає все більше. За її словами, це вказує на поступове заповнення вебресурсів українською мовою та появу нової сфери мовної напруги - соціальних мереж.

Івановська зазначила, що на 17 грудня було ініційовано 971 захід державного контролю, з яких 310 стосуються мовного оформлення інтернет-ресурсів. Вона підкреслила, що це становить 32% від загальної кількості. Вже підготовлені необхідні протоколи та ухвалені рішення по 304 справах, що складає 44% від усіх адміністративних справ.

За інформацією Івановської, в більшості випадків надаються попередження, проте у випадку повторних порушень можуть бути накладені штрафи в межах від 3400 до 8500 грн.

Вона підкреслила, що насправді приблизно третина онлайн-платформ, стосовно яких надійшли обґрунтовані скарги і були зафіксовані порушення, підлягає адміністративному покаранню.

Одночасно, уповноважена особа підкреслила, що існує структурне обмеження в ефективності контролю, яке викликане наданням суб'єктами господарської діяльності неправдивої інформації щодо їх державної реєстрації.