Оселедець перетворюється на хижака: дослідники оголосили про вражаючий еволюційний прогрес у водах Балтики.

Оселедець, що зазвичай живиться планктоном, змінив свій раціон на іншу рибу і став більшим за розміром.

Дослідники знайшли в Балтійському морі нову популяцію оселедця, що споживає іншу рибу замість планктону, як це роблять інші члени цього виду. Про цей несподіваний еволюційний розвиток, який стосується, здавалося б, уже добре знайомої риби, інформує науковий портал phys.org.

Атлантичний і балтійський оселедець є типовими представниками, що живляться планктоном, і відіграють надзвичайно важливу роль в екосистемах Північного Атлантичного океану та Балтійського моря. Проте, нещодавно було виявлено новий вид оселедця, який має генетичні відмінності від звичного і споживає рибу. Про результати цього дослідження, проведеного в Упсальському університеті (Швеція), повідомляється у статті в журналі Nature Communications.

Зазначається, що шведський рибалка повідомив майбутньому головному автору дослідження, що неподалік шведського узбережжя живе особливий вид оселедця, який є набагато більшим за звичайного балтійського оселедця і за своїми розмірами ближчий до атлантичного підвиду.

"Коли я дізнався, що місцеві мешканці мають відомості про особливу популяцію величезного балтійського оселедця, який щороку нереститься в одній і тій же локації, я вирішив зібрати зразки і вивчити їхню генетичну структуру. Тепер ми з'ясували, що це генетично унікальна популяція, яка, ймовірно, еволюціонувала протягом сотень, якщо не тисяч років у водах Балтійського моря", - зазначає автор дослідження, професор медичної біохімії та мікробіології Університету Упсали Лейф Андерссон.

Дослідники зосередили свою увагу на ушкоджених зябрах цього виду оселедця. Звичайний оселедець здебільшого живиться планктоном, використовуючи зяброві щитки для його фільтрації. Проте, пошкодження зябер у виявленого екземпляра свідчить про те, що він споживав їжу, що суттєво відрізняється від дрібного планктону. Науковці вважають це свідченням того, що цей оселедець змінив свою дієту, зокрема, почав полювати на риб з родини колючкових, які оснащені гострими шипами для захисту від хижаків.

Ще одним захоплюючим відкриттям стало те, що цей незвичайний оселедець мав значно більший вміст жиру та суттєво знижений рівень діоксину, який є проблемним хлорорганічним забруднювачем Балтійського моря. Вчені зазначають, що ці факти, разом із помітно швидшими темпами росту, свідчать про адаптацію до рибної дієти. Крім того, у шлунках мутантних оселедців були виявлені залишки дрібної риби.

Дослідження генетичного складу цих риб виявило, що в Балтійському морі існує не одна, а принаймні дві окремі субпопуляції оселедця, який живиться рибою. Одна з цих субпопуляцій розташована на північ від Стокгольма, а інша — на південь від нього.

Однак найцікавіше те, що в Атлантичному морі рибоїдного оселедця немає - лише той, що харчується планктоном. Отже новий підвид виник саме у Балтійському морі, і виник дуже швидко, адже Балтика - зовсім молоде море, вік якого оцінюється приблизно у 4-14 тисяч років (залежно від того, яку стадію його формування брати за точку відліку.

"Ми припускаємо, що рибоїдний балтійський оселедець розвинувся через відсутність конкуренції з боку інших хижих риб, наприклад, скумбрії та тунця, які не зустрічаються там, де ми знаходимо рибоїдний оселедець. Таким чином, цей оселедець використовує недостатньо використаний харчовий ресурс у Балтійському морі", - каже професор Андерссон.

Як писав УНІАН, автори нового дослідження запропонували нову теорію, навіщо стародавні люди побудували величний Стоунхендж, що знаходиться у сучасній Британії. На думку дослідників, це був політичний жест.

Також ми розповідали, чи справді слони бояться мишей. Раніше існувала теорія, що миша може залізти слону в хобот, через що він потенційно боїться цих тварин.