Вшановуючи пам'ять прикордонника, Героя України Івана Волочія.

На самому старті великої війни він, ризикуючи власним життям, зупинив наступ противника в районі Ізюма на Харківщині.

Іван Волочій з'явився на світ 20 червня 1995 року в Берестку, що розташоване в Заліщицькому районі Тернопільської області. Він отримав початкову освіту в місцевій школі, а потім продовжив навчання в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів села Торське.

"Наш Ванічка був справжнім скарбом. Він вирізнявся добротою, розумом та дбайливістю. З часів старших класів мріяв стати прикордонником, як його старший брат. Хоча ми намагалися відговорити його від цього вибору, він був переконаний у своїй рішучості, і ми вирішили підтримати його," - ділиться спогадами мама Олександра Волочій.

У 2016 році Іван закінчив Національну академію Державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького та отримав звання лейтенанта. Його направили на службу в Північне регіональне управління - місто Дубровицю. З 2018 року приймав участь в зоні проведення Операції об'єднаних сил у складі одного з підрозділів на Донеччині.

"Це було його власне рішення. Він подав заяву на переведення в зону ООС, але при цьому не зупинявся в навчанні. Як він встигав поєднувати ці два важливі аспекти, мені важко сказати, але для нього освіта завжди була на першому місці. Під час служби Іван завершив магістерську програму в Європейському університеті, а згодом здобув освіту в Міжрегіональній академії управління персоналом. У 2021 році він отримав звання капітана", - поділилася пані Олександра.

За її словами, син був надзвичайно товариським, мав багато друзів. Коли приїздив додому, то завжди розповідав про класних людей, з якими він познайомився, захоплювався ними.

"Іван дуже любив активний відпочинок, постійно мандрував по Україні. Наприклад, ми за 10 днів встигли побувати в Одесі, Чорноморську, Олександрії, Івано-Франківську, Буковелі, а потім заїхали ще до батьків. Активно займався спортом: підтягування, біг, штанга, бруси. Дотримувався правильного харчування, не палив, любив грати у футбол і волейбол. Окрім мужності, сміливості та стійкості, Іван також був добрим і чуйним. Не міг пройти повз тварин, яких дуже любив, навіть на відстані просив показати йому домашніх улюбленців, - розповів рідний брат загиблого Андрій на платформі пам'яті "Меморіал".

Як пригадує Андрій, Іван завжди мав план на завтрашній день, знав чітко, як він хоче жити, де бути і задля чого. Просив всіх навкруги проживати життя на повну, радіти йому, не розумів, як можна просто сидіти, не зробивши за день бодай однієї корисної справи.

"Брат любив музику. З ним можна було поговорити про все на світі. Він умів знайти влучне слово під кожну подію, був мудрим і дуже чесним. Любив танцювати. Був людиною, яка відкривалась із кожним днем з різних сторін", - додав Андрій.

Коли почалося масоване вторгнення супротивника, Іван виконував свої обов'язки на лінії фронту поблизу Мар'їнки в Донецькій області.

"У перші дні, як і багато українців, ми були вражені новиною про початок повномасштабної війни. Ми дуже переживали за наших синів. Щоразу, коли телефонував Іван, сльози наверталися на очі. Тепер я розумію, що моє серце вже тоді передчувало щось недобре. Тому він почав частіше писати. Я до сих пір зберігаю його повідомлення. Син втішав нас, кажучи, що з ним усе гаразд. Ми вірили й не підозрювали, наскільки складною була ситуація. Іван також закликав нас не впадати в паніку, займатися корисними справами для захисту країни та підтримувати військових, допомагаючи їм вистояти," - згадує пані Олександра.

У березні 2022 року підрозділ під командуванням Івана Волочія був перекинутий до Харківської області з метою зупинити спроби ворога перетнути канал Дніпро-Донбас. Російські окупанти, незважаючи на сильний опір з боку наших військових, продовжували свій наступ у напрямку Ізюму.

Мобільна група під керівництвом майора Івана Волочія була відправлена в населений пункт Грушуваха, що в Ізюмському районі Харківської області. 7 березня 2022 року, разом з 81 окремою аеромобільною бригадою десантно-штурмових військ Збройних Сил України, вони о 07:30 вступили в нерівний бій з ворогом, який обстрілював українські позиції з танків і мінометів. Завдяки професійним діям прикордонників та військових ЗСУ під час маневрової оборони вдалося успішно зупинити спроби противника переправитися через канал Дніпро-Донбас, повідомили в Державній прикордонній службі.

Затримавши просування ворога, мобільна група за командою майора Івана Волочія, спільно з побратимами з 81-ї бригади відійшла до другої лінії оборони.

"Іван разом із двома військовими ЗСУ, які прикривали його вогнем із стрілецької зброї, залишився на передовій, під постійним обстрілом танків і мін супротивника. Використовуючи свій мобільний телефон, він коригував артилерійський вогонь по позиціях ворога, не дозволяючи йому просунутися далі. Після чергової контратаки противник виявив командира на полі бою та почав безперервно стріляти з танка в бік Івана. Розуміючи, що ворог має намір його знищити, майор Іван Волочій вирішив змінити позицію, але це не врятувало його. На жаль, він отримав смертельне поранення від осколково-фугасного снаряда, випущеного з ворожого танка", - повідомили у ДПС.

Іванові виповнилося 26 років. Його поховали на цвинтарі в рідному селі. Він залишив після себе батьків, брата, наречену, похресницю та близьких друзів.

"Після втрати сина його побратими регулярно навідуються до нас, особливо в річницю його загибелі та на день народження. Вони діляться з нами яскравими спогадами про нього, розповідаючи, якою чудовою людиною він був — відважним військовим, вірним другом та надійним товаришем. Ми щиро вдячні їм за їхню підтримку," - ділиться пані Олександра.

Після відважної загибелі Івана 17 березня 2022 року він був нагороджений орденом "За мужність" III ступеня, а 12 квітня того ж року йому посмертно присвоїли звання майора.

За проявлену особисту мужність і героїзм у боротьбі за державний суверенітет та територіальну цілісність України, а також за самовіддане служіння народу України, Івану Волочію було посмертно надано звання Героя України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" 28 серпня 2023 року.

На зовнішній стіні школи в селі Торське, де навчався Герой України Іван Волочій, була відкрито меморіальну дошку в його пам'ять. У Заліщиках парк був названий на його честь.

"На другу річницю загибелі ми висадили тут 25 дерев в пам'ять про сина. 15 квітня ми з чоловіком разом із міською владою та школярами висадили ще понад півсотні дерев. Також посадили дуб на честь Івана на Алеї пам'яті у Марійському духовному центрі "Зарваниця". Робимо усе, що можемо, аби зберегти пам'ять про нашого сина", - розповідає пані Олександра.

Світла пам'ять і честь Герою!