У вшанування пам'яті спортсмена та гранатометника Андрія Бурчака, відомого під позивним "Лютий".
У день, коли Андрій загинув, він встиг врятувати четверо поранених товаришів, витягнувши їх з-під вогню.
Професійний спортсмен, у мирному житті фотограф та відеограф із Чернівців Андрій Бурчак після початку повномасштабного російського вторгнення разом зі своїм старшим братом приєднався до лав ЗСУ. Він продав своє професійне обладнання і за виручені кошти придбав дрон для свого підрозділу. А під час одного із масованих обстрілів пішов рятувати побратимів. Зумів відтягнути на безпечну відстань чотирьох поранених бійців, та коли пішов за п'ятим, їх накрило вогнем із ворожих "Градів". Це сталося 24 грудня 2022 року.
Андрій виріс у Чернівцях, де його батько, захоплений альпінізмом, часто брав його в гори. З раннього віку хлопець проявляв інтерес до стрільби з лука, займаючись у спортивній секції. Вже в дев'ятому класі Андрій досяг рівня майстра спорту України в цьому виді спорту. Протягом своєї юнацької кар'єри він здобув численні нагороди, ставши призером чемпіонату України, срібним медалістом міжнародних змагань "Золота осінь" та переможцем "Олімпійських надій" та інших престижних турнірів.
У нього завжди була потужна мотивація. Як у спорті, так і в усіх інших справах, якими він займався. Він ніколи не боявся важких шляхів, завжди докладав максимум зусиль, щоб досягнути своїх цілей, - згадує батько.
Після закінчення школи Андрій навчався у Чернівецькому торговельно-економічному інституті ДТЕУ на спеціальності "Економічна кібернетика". Потім і працював у цьому ж навчальному закладі. Та одним із головних захоплень хлопця була професійна фотографія та відеозйомка. Ще із дитячих років він надсилав свої фотороботи на різноманітні конкурси і виставки. Захоплювався зйомками екстремальних видів спорту.
Андрій був видатним професіоналом у своїй справі. Ще на початку 2000-х він створював вражаючі фотографії екстремальних трюків сноубордистів під час їхніх спроб. У ті часи таких фотографів було небагато. Загалом, він сам був справжнім авантюристом, коли йшлося про гори, - ділиться спогадами про друга воїна Петро Дарій у Facebook.
До початку повномасштабного російського вторгнення Андрій працював відеооператором у приватній фірмі, проводив зйомки автомобільних перегонів. Також він дуже любив подорожувати, й особлива любов у нього була до гір.
Згідно зі словами батька, Андрій в той рік мав намір кардинально змінити своє життя — він мріяв про весілля. Але доля розпорядилася по-іншому...
Коли почалася велика війна Андрій разом зі своїм старшим братом Денисом вирішили долучитися до українського війська. Денис відправився до підрозділу, в якому служив під час проведення АТО/ООС. А Андрій записався до 107-ї бригади ТрО, став гранатометником. Там йому дали позивний "Лютий".
Батько військового поділився, чому його сину могли присвоїти саме цей позивний.
- Є фотографія Андрія, це був лютий - початок березня, якраз сніжно так було. І Андрій сфотографувався у повному екіпіруванні, а на голові капелюх, і виклав це у соцмережах. А старший брат йому тоді зразу написав: "Де твоя шапка?"
Андрій разом зі своїм підрозділом брав участь у звільненні Харківщини і Сумщини від російських загарбників. Пізніше його підрозділ перевели на Донеччину, під Бахмут.
Саме там 24 грудня 2022 року під час ворожого артилерійського обстрілу загинув гранатометник Андрій Бурчак. Йому назавжди лишилося 35 років.
Андрій Бурчак отримав орден "За мужність" III ступеня та нагороду від головнокомандувача Збройних сил України.
Під час служби в армії Андрій знімав і публікував у соцмережах різноманітні відео, що висвітлювали повсякденне життя військових. У одному з цих роликів він висловив прохання: у разі його загибелі, присутні на похороні повинні виконати віджимання від землі.
28 грудня 2022 року військового поховали на Алеї слави в Чернівцях. У цей день його товариші та друзі виконали останнє побажання воїна і провели разом серію віджимань.
