Прогнозованість має більшу вагу, ніж швидкість: Олексій Давиденко розкриває суть операційної "математики зростання" простими словами.
У сфері корпоративних технологій масштабні ІТ-проєкти стали дорогими експериментами. Дослідження, проведене McKinsey та Оксфордським університетом, виявило, що такі проєкти в середньому перевищують бюджет на 45%, затримуються на 7% довше, ніж планувалося, і приносять на 56% менше вигоди, ніж сподівалися.
Одночасно результати опитувань серед великих корпорацій показують, що близько 70% цифрових трансформацій не досягають своїх цілей, а лише 12% бізнес-інновацій реалізують заплановані амбіції.
У зв'язку з цим зростає потреба в професіоналах, здатних ефективно управляти складними змінами. За інформацією Project Management Institute, до 2035 року у світі виникне потреба в близько 30 мільйонах нових спеціалістів з управління проєктами. Відсутність таких кадрів може стати суттєвою перешкодою для глобального економічного розвитку.
На цьому фоні особливо помітні управлінці, які не просто говорять про методології, а демонструють результат у цифрах. Один із них - Олексій Давиденко, Delivery Director, сертифікований менеджер проєктів (Project Management Professional - PMP) та член асоціації Hackathon Raptors. Олексій виступає на конференціях та ділиться своїм досвідом. Він є визнаним експертом у галузі управління проектами та побудови високоефективних команд для компаній зі списку Fortune 500.
Завдяки своїй унікальній системі управління, я неодноразово трансформував складні ІТ-проекти в організовані та контрольовані процеси, що, що особливо важливо, дозволяло компаніям досягати швидкого зростання без компромісів у якості розроблюваних продуктів.
У традиційному корпоративному контексті пресейл існує окремо: продавець обіцяє "вісім тижнів", але команда швидко виявляє відсутність необхідних ресурсів і навичок. Результат – переробки, суперечки з клієнтом та втрата прибутку.
Олексій має унікальний підхід до створення системи управління. У його методиці обіцянки чітко співвіднесені з реальними можливостями команд.
● Перед фіксацією термінів проводиться технічна перевірка (архітектура, інтеграції, критичні залежності).
● Оцінюється реальна доступність людей та швидкість їхнього виходу на проєкт.
● Заздалегідь узгоджуються SLA та критерії якості.
● Створюється ризикова мапа: які можливі проблеми можуть виникнути і хто несе відповідальність за реагування.
"Ми спочатку чесно рахуємо сили, а вже потім називаємо дати", - пояснює Давиденко. Цей підхід не сповільнює компанію, а навпаки - усуває дороговартісні перерахунки та переробки. Результати в цифрах підтверджують ефективність: портфель проєктів у 2019 році був закритий із перевиконанням цілі на 100%, а команда в одному з напрямків зросла втричі за півтора року без ескалацій та інцидентів.
Одним із ключових підтверджень високого міжнародного визнання та унікальної експертизи Олексія стало керівництво процесом створення та запуску центру розробки Trinetix у Польщі "під ключ". У ролі Директора з доставки та операцій (Director of Delivery & Operations) він забезпечив повний цикл масштабування бізнесу на європейському ринку: від глибокого аналізу локальної інфраструктури та кадрового потенціалу до впровадження комплексних операційних стандартів, систем найму та фінансового комплаєнсу.
Цей проект перетворився на ключовий інструмент для зміцнення глобальної стійкості компанії, що дало можливість зменшити географічні ризики та забезпечити безперебійну реалізацію високотехнологічних рішень для провідних світових брендів і підприємств із рейтингу Fortune 500.
Успішне впровадження міжнародного представництва такого рівня підкреслює статус Олексія як експерта глобального масштабу, який вміє формувати структуру управління та виробничі процеси, що відповідають найвищим міжнародним стандартам якості та надійності.
Окремий пласт досвіду Олексія - робота у високонавантаженому продуктовому середовищі, де щогодини простою критичної функції може коштувати десятки тисяч доларів. В одному з проектів він впровадив повноцінний процес incident management і перевів критичну частину моноліту на мікросервіси. Це дало два точні результати:
● Час реагування на інциденти зменшився приблизно на 30%.
● кількість критичних збоїв зменшилася з двох на тиждень до одного на місяць.
На глобальному рівні це питання набуває особливої ваги: згідно з дослідженням McKinsey, близько 17% великих ІТ-проектів виявляються настільки невдалими, що ставлять під загрозу виживання компанії. Тобто йдеться не лише про поверхневі зміни, а про здатність бізнесу витримати наступну кризу.
Отримана "школа безпомилковості" потім переноситься на портфельний рівень: інциденти та ризики розглядаються не як неприємна випадковість, а як керований процес із зрозумілими тригерами та власниками.
Багато дослідницьких звітів сходяться в одному: цифрові та бізнес-трансформації частіше зазнають невдачі, ніж досягають мети. Фінансові та репутаційні втрати вимірюються мільйонами, а іноді загрозою самої компанії.
На такому тлі значущість лідерів, які здатні:
● чесно пов'язувати обіцянки з реальними ресурсами та масштабувати команди,
● формувати спільний ритм і встановлювати стандарти виконання завдань,
● трансформувати інциденти в контрольований процес,
перетворюється з теорії на практику - це проявляється в перевищених цільових значеннях, продовжених угодах та зростаючій довірі клієнтів.
Приклад Олексія Давиденка демонструє, що передбачуваність є не перешкодою для швидкості, а її важливою складовою. У світі, де розвиваються все більш складні ІТ-системи і одночасно спостерігається нестача управлінських кадрів, такий підхід до лідерства стає конкурентною перевагою як для компаній, так і для проектів, які вони реалізують.
