Перемовини щодо припинення конфлікту: ключові події тижня.
Дії Європи на підтримку України
30 березня NBC News повідомило, що президент США Дональд Трамп "розлючений" і "дуже злий" на російського диктатора Володимира Путіна, зокрема через його заяви про нібито нелегітимність Зеленського, а також через питання припинення вогню в Україні. Про це він повідомив ведучій телеканалу Крістен Велкер під час телефонного інтерв'ю. Трамп зазначив, що готовий ввести мита на нафту з РФ.
1 квітня Fox News повідомив, що Дональд Трамп висловлює своє розчарування стосовно дій Володимира Путіна. Президент США вважає, що Росія затримує переговори для досягнення повного припинення вогню. За даними джерел каналу, на даний момент в рамках обговорення перемир'я розглядається "додатковий план дій". Серед можливих кроків обговорюється впровадження суворих санкцій.
Експерти Fox News відзначили, що наразі ефективність дотримання санкцій залишається на вкрай низькому рівні, оцінюючи її приблизно на "3 бали з 10". Серед потенційних заходів тиску вони вказали на необхідність припинення діяльності "тіньового флоту" Росії, який займається транспортуванням нафти через Балтійське море.
Одночасно, представниця Білого дому Керолайн Левітт повідомила, що Трамп висловив своє незадоволення коментарями лідерів "з обох сторін цього конфлікту", зокрема згадуючи президента України Володимира Зеленського.
Держсекретар США Марко Рубіо 28 березня заявив, що не береться сказати, скільки часу знадобиться для укладення перемир'я, оскільки "це не залежить від нас (США, - ред.)".
"На нас чекає великий обсяг роботи з усіма учасниками, зокрема з російською стороною, з якою ми не спілкувалися вже багато років," - зазначив Рубіо. Однак 4 квітня держсекретар підкреслив, що США не планують зволікати з очікуванням реальних дій з боку РФ для завершення конфлікту. "Ми зможемо визначити готовність Росії до миру протягом тижнів, а не місяців," - додав Рубіо.
Марко Рубіо (зображення: Getty Images)
Спеціальний представник президента США з питань України Кіт Келлог 2 квітня висловив думку, що Київ і Москва знаходяться "на відстані" від повного припинення бойових дій. Він зазначив, що наразі необхідно визначити умови для укладення договору, в якому будуть викладені позиції обох країн, після чого їх слід "об'єднати". Крім того, Келлог підкреслив, що обидві сторони повинні бути готові до компромісів.
"І я щиро переконаний, що ми наближаємося до можливості укладення мирної угоди, але для цього обидві сторони мають бути готові до компромісів. Ніхто не зможе отримати все, чого прагне," - зазначив Келлог в інтерв'ю для Fox Business.
1 квітня Сергій Рябков, заступник міністра закордонних справ Росії, висловив думку, що пропозиції Дональда Трампа щодо завершення війни в Україні є для Росії неприйнятними, оскільки, на його думку, вони не вирішують "проблеми" агресора. Він зазначив, що американська сторона "лише намагається" знайти спосіб, який дозволить спершу досягти припинення вогню.
"Після цього (США мають намір - ред.) перейти до нових моделей і підходів, в яких, судячи з усього, нині немає місця для нашої основної вимоги, а саме для вирішення проблем, які стали першопричинами цього конфлікту," - зазначив представник країни-агресора.
Водночас Росія продовжує щоденно атакувати територію України, націлюючись на енергетичні об'єкти та цивільну інфраструктуру, а також завдаючи ударів по житлових будівлях. Президент Володимир Зеленський 1 квітня повідомив, що Україна надає США всі необхідні дані про порушення Росією умов часткового припинення вогню. Він підкреслив важливість моніторингу дотримання угод про припинення вогню в Україні. Оскільки наразі в країні немає міжнародної моніторингової місії, Київ самостійно передає докази порушень режиму тиші, що вчинила РФ.
В Росії повідомляють, що Путін нібито підтримав ініціативу Трампа та, за результатами розмови 18 березня, віддав наказ військовим про призупинення атак на енергетичну інфраструктуру на 30 днів. У Москві, в цинічному тоні, звинувачують Київ у невиконанні угод. 1 квітня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звернувся до США, ООН та ОБСЄ, скаржачись на те, що Україна нібито порушила домовленість про заборону на удари по енергетичних об'єктах.
"Протягом усього цього часу енергетичні об'єкти піддаються атакам, можливо, з короткою перервою на один-два дні. Ми надали цей список помічникові президента США Майку Волцу. Я також звернувся до державного секретаря США Марко Рубіо, а також до наших представників в ООН та ОБСЄ," - зазначив Лавров.
На фоні цих подій українське військове керівництво уважно стежить за підготовкою російських військ до загострення бойових дій на різних напрямках. Як зазначив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса, Росія посилює свою активність на фронті, незважаючи на ведення переговорів про можливе припинення вогню.
3 квітня США відвідав переговірник Путіна, Голова Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ) Кирило Дмитрієв. це був перший візит до Штатів високопоставленого російського чиновника після широкомасштабного вторгнення в Україну, для чого США довелось зняти з Дмитрієва санкції.
Після результатів зустрічей у Вашингтоні Дмитрієв повідомив, що адміністрація Трампа досягла "значного прогресу у спілкуванні з Росією", проте для усунення всіх розбіжностей знадобляться ще кілька зустрічей між США та Росією.
У заяві Дмитрієва зазначено, що Сполучені Штати та Росія вели переговори про співпрацю в Арктичному регіоні та в сфері рідкоземельних металів. При цьому, американські компанії, нібито, готові зайняти вакантні позиції, що утворилися після виходу європейських фірм з російського ринку.
Кирило Дмитрієв (зображення: Getty Images)
Крім того, представник Путіна згадав про гарантії безпеки для України. За його словами, попри удари по російській енергетичній системі Кремль може розглянути питання гарантій безпеки для Києва. При цьому він заявив, що Росія проти вступу України до НАТО. Така риторика представника Путіна дещо відрізняється від традиційних заяв російської влади. Адже раніше Росія була проти будь-яких гарантій безпеки для України.
За інформацією Bloomberg, у США наразі очікують на звіт Дмитрієва для керівництва Кремля, перш ніж приймати рішення щодо подальших дій у питанні врегулювання конфлікту в Україні.
31 березня Дональд Трамп заявив, що Володимир Зеленський нібито хоче відмовитися від угоди щодо корисних копалин. "Якщо він це зробить, у нього виникнуть проблеми, великі, великі проблеми", - сказав Трамп журналістам на борту літака Air Force One.
Проте, згідно з інформацією від РБК-Україна, переговори щодо угоди продовжуються. Зокрема, Україна разом зі США організували технічну онлайн-конференцію, присвячену угоді про рідкісноземельні ресурси.
"Фактично почали (обговорення угоди, - ред.), зараз напрацюють наше перше бачення, потім далі будуть говорити з американцями", - повідомило поінформоване джерело РБК-Україна.
Голова Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга 1 квітня повідомив: "28 березня наше міністерство через дипломатичні канали отримало нову версію так званої угоди про мінеральні ресурси від американської сторони. Варто зазначити, що українська сторона була готова укласти раніше підготовлену рамкову угоду. Наразі ж ми отримали нову пропозицію для подальшого розвитку, а отже, і новий текст угоди", – поділився Сибіга.
Він повідомив, що Україна має своє законодавство щодо опрацювання такого типу документів. Відповідно, розпочалося проходження внутрішньодержавних процедур. За словами Сибіги, угода зі США не має суперечити шляху України до Європейського Союзу. Це одна з принципових позицій нашої країни.
Міністр фінансів США Скотт Бессент 3 квітня анонсував візит у США переговорної команди з України. Він додав, що українська сторона найняла адвоката і що угода "готова з нашого боку (з боку США, - ред)".
Країни Європи, які входять до "коаліції рішучих", активно працюють над можливостями розміщення військових підрозділів в Україні. Для цього 4 квітня до Києва прибула делегація військових з Великої Британії та Франції. Основною метою візиту є вивчення технічних аспектів цього питання, а також обговорення подальшої підтримки України. Водночас стало відомо, що на майбутніх мирних переговорах Європу може представляти президент Франції Емманюель Макрон.
Під час засідання Ради Україна-НАТО, яке відбулось у Брюсселі 3-4 квітня, також була порушена тема підтримки України.
Але на довгострокову підтримку України може вплинути торгівельна війна, розв'язана США проти більшості країн світу. Указ про масове впровадження торгових тарифів Трамп підписав 2 квітня. Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що це істотно вплине на економічних й торговельних партнерів України.
"Вони (партнери України, - ред.) будуть уповільнюватись. Отже, генерувати менше грошей, що зменшуватиме можливості допомоги нам. При цьому, уряди країн-партнерів вимушені будуть вмикати протекціонізм і не тільки щодо американських товарів. І ці протекціоністські заходи вже набагато істотніше вдарять по нас", - додав він.
Водночас, триває процес зменшення участі США у наданні допомоги Україні. 11 квітня в Брюсселі відбудеться зустріч представників 50 країн, метою якої є координація військової підтримки України в рамках формату "Рамштайн". Ця коаліція вперше збереться без участі міністра оборони США Піта Гегсета, який був присутній на попередній зустрічі у лютому. Примітно, що він став першим міністром оборони США за 26 засідань коаліції, який не очолював цю зустріч.
Піт Гегсет (зображення: Getty Images)
В цілому, спроби Трампа переконати Путіна зайняти конструктивну позицію для завершення конфлікту поки що не можна вважати вдалими. Незважаючи на численні дипломатичні зустрічі між США та Росією, американський президент не наважується здійснити істотний тиск на Кремль.
Водночас, Україна продовжує підтримувати баланс у своїх стосунках зі Сполученими Штатами. З одного боку, Київ та Вашингтон поділяють спільну точку зору щодо ведення переговорів. Проте, з іншого боку, США намагаються нав'язати Україні угоду про корисні копалини, що є невигідною для нашої країни. Наразі залишається невизначеним, чи вдасться досягти компромісу в цьому питанні.
На цьому фоні роль Європи є важливою, проте не першочерговою. У Брюсселі та інших європейських столицях продовжують спостерігати за наслідками дипломатичних зусиль Трампа, і вже на основі цих результатів будуть приймати рішення щодо подальшої підтримки України.
