Згідно з даними Мінекономіки, адаптація до стандартів Європейського Союзу може обійтися аграрному сектору в $2 мільярди щорічно, а також призвести до втрати до 20% врожаю. -- Delo.ua

Про це в інтерв'ю виданню Delo.ua поділився заступник міністра економіки, екології та аграрної політики Тарас Висоцький.

Ви зазначали про план адаптації до стандартів ЄС до 2028 року. Які конкретні ключові показники ефективності (KPI) уряд має на меті досягти у 2026-2027 роках?

На даний момент фінальні показники ефективності (KPI) не оприлюднені. Україна вже отримала попередні орієнтири від Європейського Союзу і в даний час працює над їх адаптацією спільно з Європейською комісією.

Після погодження саме ці бенчмарки стануть основою для формування конкретних показників ефективності на 2026-2027 роки.

Основна увага приділяється: реалізації законодавчих норм у галузі засобів захисту рослин (ЗЗР), забезпечення безпеки харчових продуктів та добробуту тварин, а також створенню і впровадженню необхідних систем контролю та сертифікації, що допоможе агровиробникам адаптуватися до стандартів європейського ринку.

Одним із основних напрямків є розробка інтегрованої системи адміністрування та контролю IACS. Це стосується створення ключової цифрової інфраструктури, необхідної для ефективного управління аграрною підтримкою відповідно до принципів Спільної аграрної політики ЄС. Згідно з урядовим планом, до 2026 року 80% державної підтримки повинні надаватися через Державний аграрний реєстр, а також має бути розроблена організаційна модель Виплатної агенції. До кінця 2026 року передбачається створення IACS як підсистеми ДАР.

Справді, IACS повинен інтегрувати земельний компонент за допомогою LPIS, реєстрів тварин, геомоніторингу, перевірки відповідності умовам підтримки та контролю за виплатами. Це є важливим не лише для забезпечення прозорості державних субсидій, але й для того, щоб українська система відповідала європейським стандартам контролю, аудиту та звітності.

Отже, у 2026-2027 роках важливим завданням стане не лише формальне визначення KPI, а й їх узгодження з вимогами Європейського Союзу, щоб ці показники були визнані обома сторонами і сприяли інтеграції в єдиний ринок.

Засоби захисту рослин (ЗЗР): як українські аграрії адаптуються до жорстких європейських вимог щодо використання пестицидів та агрохімікатів?

- Адаптація до вимог ЄС у сфері засобів захисту рослин уже відбувається і має системний характер. Йдеться не просто про заміну окремих препаратів, а про перехід до нової моделі регулювання - на основі оцінки ризиків для людини, довкілля та сталого розвитку.

Ми адаптуємо наше законодавство до стандартів Європейського Союзу, реалізуємо інтегрований підхід до захисту рослин та зменшуємо використання найбільш небезпечних речовин. Посилюється нагляд за пестицидами.

Для аграріїв це означає зміну технологій виробництва: більше уваги до агрономії, точності застосування препаратів, використання альтернативних рішень і планування сівозмін.

Водночас ми розуміємо економічні виклики такого переходу. За оцінками, зміни можуть вплинути на близько 40% посівних площ і призвести до тимчасового зниження врожайності в середньому до 20%, із потенційними втратами не менше $2 млрд на рік.

Саме з цієї причини адаптація реалізується поступово. Подібно до Європейського Союзу, ми впроваджуємо механізми підтримки для фермерів, щоб покрити частину витрат і забезпечити контрольований процес переходу.

Ключове - перехід до ефективної та технологічної моделі агровиробництва, що відкриває українським виробникам повний доступ до ринку ЄС.

Які конкретно активні речовини планується заборонити першими, і чи існує вже публічний план дій для аграріїв? За оцінками експертів, витрати на засоби захисту рослин можуть зрости на 70-150 €/га. Які фактичні показники має на увазі міністерство?

На даний момент ми не створюємо окремий "шорт-лист" для речовин, які планується заборонити в першу чергу. Україна слідує європейському підходу: з ринку поступово усуваються ті активні речовини, які вже заборонені в Європейському Союзі через значні ризики для здоров'я людей та навколишнього середовища.

Тобто це не одномоментне рішення і не політичний список, а системна гармонізація з регламентами ЄС. Тому roadmap, не один документ, а поетапне впровадження європейського законодавства, щоб бізнес мав час адаптуватися.

Щодо вартості. Оцінки ринку в діапазоні 70-150 €/га частково відображають реальність, але важливо розуміти: зростання витрат формується не лише через дорожчі препарати.

Основні чинники: нижча врожайність у перехідний період, перехід на дорожчі або менш ефективні альтернативи, додаткові агротехнологічні операції.

Тому більш доцільно обговорювати не лише €/га, а й комплексну трансформацію економіки агровиробництва. При цьому цей процес не відбувається без підтримки. Як і в Європейському Союзі, ми впроваджуємо механізми, які покликані частково компенсувати витрати та забезпечити плавний перехід для аграріїв, уникнувши різких шоків.

Чи є розрахунки, як це вплине на собівартість ключових культур (пшениця, кукурудза, ріпак)? Чи плануються компенсації або субсидії для малих і середніх фермерів?

Так, існують такі аналізи, які демонструють, що вплив буде значним, проте важливо правильно їх трактувати.

Згідно з даними галузевих досліджень, впровадження європейських стандартів регулювання засобів захисту рослин може торкнутися понад 10 мільйонів гектарів, що становить близько 40% усіх сільськогосподарських угідь. Водночас прогнозується зниження врожайності в середньому на 20%, зокрема 13% для кукурудзи та до 26% для деяких культур, таких як соняшник. Мінімальні втрати для аграрного сектора оцінюються не менше ніж у 2 мільярди доларів щорічно.

Отже, коли йдеться про підвищення витрат на виробництво, варто усвідомлювати, що це явище не викликане лише зростанням цін на засоби захисту рослин. Це результат багатьох факторів: частково через впровадження дорожчих або біологічних альтернатив, а також через додаткові технологічні процеси. Значний вплив також здійснює тимчасове зниження врожайності під час адаптаційного періоду.

Щодо підтримки - це принципова позиція. Європейський Союз ніколи не впроваджує екологічні вимоги без фінансових інструментів для фермерів. Ми рухаємося тим самим шляхом.

В процесі впровадження законодавчих норм створюються механізми для компенсації витрат, підтримки малих і середніх агровиробників, а також для зменшення втрат у врожайності під час адаптаційного періоду. Основна ідея полягає не в підвищенні цін, а в переході до конкурентоспроможної моделі аграрного виробництва на ринку Європейського Союзу.

Регулювання ГМО: яким чином буде здійснюватися процес реєстрації генетично модифікованих організмів, що стане обов'язковим з вересня 2026 року? Як ви вважаєте, наскільки ринок підготовлений до цих змін?

З вересня 2026 року в Україні буде впроваджена обов'язкова повна державна реєстрація генетично модифікованих організмів, що відповідатиме європейським стандартам.

Процедура є чіткою і прозорою: компанія подає заявку, далі проводиться наукова оцінка ризиків спеціальною державною комісією, після чого Мінекономіки ухвалює рішення, зареєструвати ГМО або відмовити і вносить його до державного реєстру. Строк розгляду до 180 днів.

Основне правило: жоден генетично модифікований організм або продукт, що містить його, не може з'явитися на ринку без відповідної реєстрації.

Щодо стану ринку: фактично, йдеться не про нову вимогу, а про активізацію механізму, який до цього часу не функціонував. В Україні досі існує заборона на обіг ГМО без попередньої реєстрації, проте з 2007 року жоден продукт на основі ГМО не отримав такої реєстрації.

Тобто нова система ліквідовує "сіру зону" і робить правила зрозумілими та однаковими для всіх. Важливо, що це регулювання в першу чергу стосується виробників і розробників ГМО, переважно великих міжнародних компаній. Для більшості аграріїв модель не змінюється: вони зможуть використовувати лише ті продукти, які офіційно зареєстровані.

Водночас посилюється контроль за нелегальним обігом і запроваджується повноцінний державний реєстр. Фактично ми вперше запускаємо в Україні реальний, а не формальний контроль за ГМО. Ринок не стане іншим - він стане прозорим і зрозумілим, як у ЄС.

Яка вартість повного процесу реєстрації генетично модифікованих організмів для підприємства, і хто насправді понесе ці витрати? Чи призведе нове регулювання до витіснення малих агровиробників з ринку?

Станом на сьогодні, остаточна вартість повного процесу реєстрації ГМО ще не визначена. В даний час триває розробка порядку розрахунку вартості послуг, який буде створений відповідно до європейських стандартів.

Водночас важливо розуміти: це витрати не для аграріїв, а для розробників ГМО - тобто великих біотехнологічних компаній, які створюють і виводять такі продукти на ринок.

Сама процедура включає наукову оцінку ризиків і державну реєстрацію, і обидві ці послуги будуть платними.

Які цілі щодо врожайності та експорту встановлені урядом на 2026 рік?

Уряд не визначає жорсткі планові показники, проте має певні чіткі орієнтири. Основою слугують результати 2025 року: близько 60 мільйонів тонн зернових культур і приблизно 20 мільйонів тонн олійних, з яких близько двох третин призначені на експорт. На 2026 рік головна мета полягає у збереженні цих обсягів та стабілізації виробництва.

Щодо показників врожайності, спостерігається поступове підвищення. У 2025 році вона досягла 5,08 т/га, що всього на 14% менше від середнього рівня в ЄС. Наше завдання полягає в тому, щоб зменшити цей розрив шляхом впровадження нових технологій та залучення інвестицій.

У сфері експорту акцент ставиться не лише на кількісних показниках, але й на структурних змінах: важливо підвищити частку товарів з доданою вартістю та розширити географію ринків збуту.

Які обсяги та ціни на експорт агропродовольчих товарів Україна очікує у 2026 році для основних категорій рослинних культур та продукції тваринництва?

Основою для прогнозування служать дані 2025 року, а для 2026 року передбачається сценарій стабілізації.

У 2025 році: загальний експорт агропродукції становив $22,6 млрд, загальний агропродовольчий обіг - близько $31 млрд. Саме ці показники є орієнтиром і на 2026 рік без різкого зростання, але зі збереженням ключових позицій.

Ключова тенденція на 2026 рік не стільки зростання обсягів, скільки зміна структури експорту: більше продукції з доданою вартістю (олії, переробка), зростання ролі тваринництва (зокрема птиці), диверсифікація ринків збуту.

Одночасно остаточні обсяги будуть визначатися врожаєм, умовами логістики та ситуацією з безпекою.

У 2026 році Україна планує досягти експорту в межах приблизно $22-24 млрд. Хоча зернові та олійні культури залишатимуться основними продуктами, країна поступово переходить до виробництва товарів з вищою доданою вартістю.

На які глобальні ринки спрямовує українських виробників уряд, і які основні цілі щодо виходу на ринки Європейського Союзу, Азії та Африки?

- Пріоритет №1 - це ЄС. Мета не просто експорт, а повноцінна інтеграція в європейський аграрний ринок: імплементація стандартів, поступове зняття мит і квот та доступ до єдиного ринку.

Одночасно Україна активно розширює свої можливості на ринках Азії, Африки та Близького Сходу. Ці регіони представляють собою перспективні напрямки для збільшення обсягів експорту та зменшення ризиків. Зокрема, в цьому контексті застосовуються засоби аграрної дипломатії, серед яких програма "Food from Ukraine".

Головними перешкодами є логістичні аспекти та фактори безпеки, що впливають на можливість виходу на ці ринки та цінові умови доставки.

Тобто стратегія подвійна: ЄС - як ключовий і найбільш вигідний ринок, Азія та Африка - як ринки зростання і обсягів.