Стратегія успіху або невдачі: Україна здобула час для Заходу, що є бажаним для США та Європейського Союзу.
У пʼятницю, 18 жовтня, за інформацією німецької ZDF, президент США Джо Байден таки приїде до Німеччини.
Проте не на черговий "Рамштайн", а для зустрічі з канцлером Олафом Шольцем. Зустріч союзників на німецькій авіабазі "Рамштайн", яка мала відбутися вперше на рівні лідерів держав 12 жовтня, де мали обговорити подальшу військову підтримку Києва за новим Планом перемоги України, як повідомляє той же ZDF, найближчим часом не запланована взагалі.
Як вже повідомляло ТСН.ua, минулого тижня у зв'язку з ураганом "Мільтон" у Флориді президент США, державний секретар та інші високопосадовці скасували свою поїздку на "Рамштайн". Ця поїздка, запланована на 10-13 жовтня, повинна була стати першим офіційним візитом американських лідерів до Німеччини за останні 40 років. Однак республіканці, включаючи Дональда Трампа, почали використовувати цю ситуацію у своїх передвиборчих кампаніях, стверджуючи, що американське керівництво залишає країну в той момент, коли на Флориду насувається один з найсильніших ураганів за століття.
Наступний "Рамштайн" також опинився під впливом американської виборчої гонки. Нещодавно спікер Палати представників Майк Джонсон, який упродовж семи місяців (з вересня 2023 року до квітня 2024 року) за ініціативою Трампа перешкоджав ухваленню нової військової та фінансової допомоги Україні, висловив свою позицію: "Мене не цікавить подальше фінансування України, і сподіваюся, що в цьому не буде потреби. Якщо Трамп виграє, я впевнений, що він зможе завершити цей конфлікт. Вважаю, що всі в світі вже втомилися від нього і прагнуть до мирного вирішення".
Отже, коли ж відбудеться наступна зустріч "Рамштайн"? Які новини принесе візит Байдена до Німеччини? І які підсумки європейського турне президента Зеленського, який на минулому тижні представив План перемоги в основних країнах ЄС? Дізнайтеся більше в статті ТСН.ua.
Враховуючи хід американської передвиборчої кампанії, Україні не слід очікувати ні на новий "Рамштайн" на рівні лідерів держав (хоча союзники можуть традиційно зібратися у форматі міністрів оборони), ні на дозвіл використовувати західну далекобійну зброю для атак у глибині Росії до виборів у США, які відбудуться 5 листопада. Адже команда Трампа, безумовно, скористається будь-якою зовнішньою політичною проблемою, щоб критикувати адміністрацію Байдена-Гарріс, підкреслюючи, що чинна демократична влада не звертає уваги на труднощі простих американців.
Днями, під час передвиборчого мітингу в Каліфорнії, Трамп пішов ще далі, заявивши, що "Третя світова війна може початися за 3-4 місяці" через неправильні, на думку його штабу, дії демократичної Адміністрації. Гасло про "Третю світову" він використовує давно. Проте зараз, говорячи про якісь конкретні терміни, Трамп ще й апелює до нещодавнього опитування The Wall Street Journal у семи ключових штатах, що традиційно коливаються, за які розгорнулася найзапекліша боротьба. Там виборці вважають, що Трамп краще за Гарріс би впорався з питаннями війни Росії проти України та зростаючої напруженості на Близькому Сході між Ізраїлем та Іраном.
Таким чином, Україна виявилася не лише під тиском виборчого процесу в Сполучених Штатах, а фактично — між двома вогнями.
З одного боку, від 7 жовтня 2023 року, коли терористичний ХАМАС здійснив напад на Ізраїль, в інформаційному дискурсі в Америці більше домінує питання Близького Сходу. Особливо після першої прямої атаки ракетами та дронами Ірану по Ізраїлю в квітні цього року. Друга відбулася на початку жовтня - за місяць до виборів у США.
Два тижні Адміністрація Байдена працювала з Ізраїлем, щоб помʼякшити його удар у відповідь по Ірану та Хезболлі в Лівані, й не допустити подальшої ескалації на Близькому Сході напередодні виборів у США. Й, за останньою інформацією NBC News, Ізраїль звузив коло своїх цілей і не битиме по ядерних обʼєктах Ірану.
З іншого боку, будь-яка дія, яку вчинить адміністрація Байдена-Гарріс стосовно України, або ж сам президент Зеленський і українські чиновники, неодмінно стане інструментом для республіканців у їхніх передвиборчих кампаніях. Вони знову зосередять увагу на обіцянках Трампа, який стверджує, що в разі його перемоги він зможе зупинити війну Росії проти України всього за 24 години.
Це сталося наприкінці вересня, коли команда Трампа з цинічним підходом використала візит Володимира Зеленського на завод у Скрентоні (штат Пенсильванія, який традиційно має коливання в голосуванні, і де губернатором є демократ). Цей завод спеціалізується на виробництві 155-мм артилерійських снарядів. Як повідомляло ТСН.ua, після цього Майк Джонсон висунув звинувачення Україні в втручанні в американські вибори та навіть закликав президента Зеленського до звільнення української амбасадорки в США Оксани Маркарової.
Тому, як бачимо, всі важливі зовнішньополітичні питання, враховуючи рішення по Україні (дозвіл на удари по Росії, надання більшої кількості зброї ЗСУ, та, зрештою, незважання на ядерні погрози РФ), Адміністрація Байдена-Гарріс поставила на паузу.
Однак варто підкреслити, що з самого початку масштабного вторгнення Росії адміністрація Байдена та Європейський Союз дотримувалися стратегії стримування. Вони сподіваються, що Путін зрозуміє, що не зможе підкорити всю Україну (адже адміністрація Байдена-Гарріс стверджує, що їм вдалося зберегти незалежність, принаймні, Києва). У такому випадку, можливо, він зрештою погодиться на переговори. Іншою альтернативою є те, що він або помре, або його усунуть від влади. Це, на думку Заходу, може призвести до змін у Росії, а отже, й до нових обставин у війні проти України.
Однак чекати на смерть Путіна або на суттєві зміни в Росії — це досить помилковий підхід. Як зазначалося на сайті ТСН.ua, навіть попри західне ембарго в розмірі $60 за барель, Москва продовжує отримувати більше $15 млрд щомісяця від продажу нафти. Витрати Кремля на війну в Україні становлять близько $10 млрд на місяць. Таким чином, ті $5 млрд, які Росія заробляє від нафтових продажів, цілком достатні для створення власного виробництва ударних безпілотників "Гарпія-3" у Китаї, якщо вірити даним Reuters. Ці інвестиції спрямовані на підтримку військових дій проти України.
Більше того, військово-промислові комплекси Сполучених Штатів і Європейського Союзу не в змозі надати Збройним силам України необхідну кількість боєприпасів та озброєння для досягнення хоча б паритету з армією Росії, яка отримує підтримку від Китаю, Північної Кореї та Ірану. Це означає, що на третьому році повномасштабного конфлікту між Росією і Україною стало очевидно, що Захід, з точки зору обсягів виробництва озброєнь, не може конкурувати з новоствореною агресивною коаліцією Росії, Китаю, Білорусі, Ірану та Північної Кореї.
Чи дійсно Україну змушують вести переговори з Росією на умовах, що не вигідні для неї? Частково – так. Проте справжньою проблемою є нездатність західних лідерів, які стикаються з ризиком падіння своїх рейтингів, донести до своїх громадян, чому важливо інвестувати більше в національні оборонні промисловості для підтримки України. Адже саме вона стримує російську агресію, фактично запобігаючи розширенню Третьої світової війни, на чому активно грає штаб Трампа. В умовах передвиборчих змагань у США, Європейський Союз опинився в стані невизначеності та не може ухвалити рішення щодо подальшої допомоги Україні.
Це яскраво проявилося в Німеччині - донедавна першій економіці ЄС, яка зараз у рецесії, бо більше немає дешевого російського газу. Рейтинги правлячої світлофорної коаліції канцлера Олафа Шольца вже давно залишають бажати кращого. Земельні вибори в Тюрингії та Саксонії у вересні це лише підтвердили: в Тюрингії перемогла проросійська партія Альтернатива для Німеччини; в Саксонії вона посіла друге місце; на третьому місці в обох землях - проросійський Альянс Сари Вагенкнехт - ліва проросійська партія, яка теж проти продовження допомоги Україні.
Отже, не дивує, що в наступному році, коли в Німеччині відбудуться парламентські вибори, коаліція Шольца заклала на підтримку України лише 4 мільярди євро — це вдвічі менше, ніж у 2024 році. На фоні скасування "Рамштайну" президент України вирушив у турне Європою. Адже, враховуючи вибори в США та ситуацію на Близькому Сході, позиція України в ЄС виглядає не надто сприятливо. Володимир Зеленський відвідав Лондон, Париж, Рим та Берлін, де представив союзникам деталі свого Плану перемоги. Як зазначив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк, найближчим часом основні пункти цього плану стануть відомі й для українського народу.
"Ми налаштовуємося на новий раунд переговорів, який пройде цього тижня. Ми продовжимо демонструвати нашим європейським союзникам стратегію, спрямовану на примушення Росії до миру", - підкреслив президент Зеленський у своєму вечірньому зверненні в неділю, 13 жовтня.
Однак під час нещодавнього європейського турне президента Зеленського минулого тижня багато акцентів було поставлено на теми миру, дипломатії та переговорів. На жаль, це стало загальноприйнятою практикою в багатьох ключових європейських столицях. Частково це пояснюється невдалим контрнаступом українських сил оборони влітку 2023 року, незважаючи на те, що союзники не надали нам необхідну кількість озброєння. Проте, основна проблема полягає в тому, що наші партнери не бажають інвестувати більше коштів у свої оборонні промисловості, намагаючись пояснити своїм виборцям доцільність таких витрат.
При цьому постійно наголошуючи, що війна Росії проти України має вирішитися за столом переговорів. Але, як цього досягти? Відповіді на це запитання ніхто з наших західних союзників не надає.
