Виставу слід зупинити, проте існує виняток: один з акторів театру пролив світло на те, що роблять глядачі та трупа під час повітряної тривоги.

Повітряні тривоги стали невід'ємною частиною повсякденності українців, і культурні події не є винятком. У театрах, де панує унікальна атмосфера мистецтва та емоцій, сигнал тривоги раптово порушує магію вистави. Відповідно до встановлених норм, у цей момент вистави зобов'язані призупинитися, а глядачі повинні залишити залу і переміститися до найближчих укриттів. Ця реальність накладає особливий відбиток на театральну діяльність, перетворюючи кожен спектакль на справжнє випробування на витривалість як для акторів, так і для аудиторії.

Заслужений артист України та актор Театру імені Лесі Українки Олег Савкін у інтерв'ю проєкту "Моя історія" щиро поділився думками про те, як театр пристосувався до нових умов. Він розкрив свій особистий досвід і підкреслив, що, хоча існують правила, які вимагають швидкого завершення будь-якої вистави, людський аспект іноді має вирішальне значення.

"Ми завершили виставу, глядач залишає зал. Далі це вже його вибір: чи опуститися до метро, чи зупинитися в кафе, аби перечекати цю тривогу. Ми ж залишаємося на місці, за кулісами. І згодом продовжуємо з того самого моменту, де зупинилися. Це стало настільки звичним, що тепер постійно міркуєш, скільки часу провів після вистави," – розповів Савкін.

Іноді трапляються ситуації, коли вистава продовжується, незважаючи на оголошену тривогу. Таке відбувається, коли глядачі не покидають своїх місць, а актори відчувають, що публіка прагне насолоджуватися дійством далі.

Іноді трапляється, що і глядачі не бажають покидати зал, і ми також не прагнемо завершувати виставу. У таких випадках ми чекаємо на реакцію публіки. Коли помічаємо, що люди залишаються, ми продовжуємо працювати, - розповів актор.

Однак Савкін підкреслив, що страх раптової смерті від влучання ракети чи дрону залишається постійним супутником для кожного українця. "Цей страх завжди поряд. Але ти вчишся співіснувати з ним. Можеш лягти спати, почути сигнал тривоги, перевернутися на інший бік і продовжити спати. Так ти і живеш — з цим страхом і без нього," — зауважив артист.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що актриса з фільму "Будинок 'Слово'. Нескінченний роман" поділилася історією про те, як представники російської армії зайняли її родинний дім у Луганській області. У цьому місті проживає її бабуся, з якою вона не має можливості спілкуватися так часто, як хотілося б.