Що насправді було узгоджено в Стамбулі: Путін відмовився від зупинки вогню, тепер відповідальність лежить на Трампі.
Трамп також виступав за термінове оголошення перемир'я. Україна прийняла цю пропозицію ще під час переговорів у Джидді, Саудівська Аравія, у середині березня. Тоді американська сторона запропонувала модель тимчасового 30-денного припинення вогню, з можливістю продовження терміну. Однак протягом цих двох місяців Путін так і не дав своєї згоди. Замість цього він постійно затягував переговори, висуваючи абсурдні вимоги, такі як зупинка постачання західної зброї Україні та мобілізація в самій Україні. У Кремлі неодноразово підкреслювали, що перемир'я неможливе без узгодження більш широкої рамки для вирішення конфлікту, на думку Путіна, що передбачає повну капітуляцію України.
Проте, щойно Трамп почав погрожувати виходом США з переговорного процесу (хоча насправді команда Трампа глибоко в ньому ніколи й не була, граючи чи-то на боці Росії, чи-то, в кращому випадку, в нейтралітет), Путін заявив, що Росія готова до прямих переговорів з Україною вже в четвер, 15 травня. Білий дім, вочевидь, сприйняв це як поступку з боку Кремля, бо чинний президент США ніколи глибоко не розбирався в причинах цієї війни. Хоча, нагадаємо, Путін також сказав, що це буде продовження стамбульських переговорів весни 2022 року. Проте Трамп наполіг, щоб Україна таки поїхала до Стамбула.
У відповідь президент Зеленський цілком логічно заявив: "Чекатиму на Путіна в Туреччині". Бо всі рішення в Росії ухвалює лише одна відома всім людина. Паралельно Київ заручився підтримкою ключових європейських столиць, закликаючи Москву до негайного припинення вогню вже від 12 травня, інакше на Росію чекають ще більш болючі санкції. Проте Трамп, вкотре пішовши на поступки Путіну, не просто наполіг на необхідності переговорів із росіянами в Туреччині без попереднього встановлення режиму припинення вогню, а й переконав лідерів ЄС поки припинити санкційні погрози на адресу Росії.
Тож, чим завершилися перші за три роки переговори української і російської делегації у Стамбулі, крім єдиного для нас дуже важливого рішення -- згоди Москви на обмін полоненими "1000 на 1000" вже найближчим часом -- та чи буде їхнє продовження, читайте в матеріалі ТСН.ua.
Як і очікувалося, крім принципової згоди росіян на обмін полоненими у форматі "1000 на 1000", жодних інших зрушень, як-то повернення викрадених українських дітей чи припинення вогню, стамбульські переговори не принесли. Власне, і не могли, бо напередодні США та ЄС постійно йшли на поступки Кремлю. Тож Україна говорила з Росією на цих переговорах не з позиції сили.
З самого початку було очевидно, що Путін не збирається вирушати до Туреччини для зустрічі з Зеленським. Він вважає, що майбутнє не тільки України, а й усієї Європи повинні визначати Росія та США. Лідер Кремля прагне реалізувати щось подібне до "Ялти-2", щоб перерозподілити сфери впливу. І варто зазначити, що з Вашингтона надходять для нього позитивні сигнали. Наприклад, одразу після завершення стамбульських переговорів, посол США при НАТО Метью Вітакер оголосив, що Сполучені Штати планують розпочати консультації з європейськими союзниками щодо скорочення американського військового контингенту в Європі вже цього року. Дуже символічно, що ця заява пролунала після неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, яка також відбулася в Туреччині, в Анталії.
У середу, 14 травня, коли Путін обрав свого помічника Володимира Мединського головою російської команди на переговорах у Стамбулі, стало очевидно, що Кремль не має наміру вести серйозні переговори.
По-перше, Москва раніше відмовлялася від безумовного припинення вогню, оскільки США та Європейський Союз вирішили піти на компроміс, переставши пов'язувати це питання з введенням санкцій проти Росії до початку будь-яких переговорних процесів.
По-друге, російська делегація все ж вирушила до Стамбула, оскільки Путін прагне забезпечити участь Трампа в цьому процесі.
По-третє, очільник Кремля хоче зацементування так званих стамбульських домовленостей (навесні 2022 року, коли російські війська ще стояли під Києвом, РФ вимагала скорочення чисельності української армії; розширення використання російської мови) тощо, з якими Путін носиться три роки, вже за адміністрації Трампа.
Саме тому, згідно з інформацією Sky News, під час переговорів у Стамбулі Росія знову висунула нереалістичні вимоги, зокрема, про виведення українських сил з Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які Путін ще у вересні 2022 року незаконно включив до російської конституції, для досягнення режиму припинення вогню. Також пролунали погрози. Як повідомив журналіст The Economist Олівер Керолл, Мединський нібито стверджував, що Росія готова вести війну безкінечно і навіть захопити Харківську та Сумську області.
Україна, разом із Європейським Союзом, має намір підтримати Трампа в цьому процесі та нарешті переконати його в тому, що саме Путін не зацікавлений у завершенні війни. З цієї причини українська делегація вирішила відвідати Стамбул у п'ятницю, 15 травня, для проведення перших за понад три роки переговорів з російською стороною. Хоча раніше ми наполягали на особистій зустрічі між українським президентом і головою Кремля, адже тільки Путін, як відомо, приймає всі ключові рішення в Росії.
"Існує безліч питань, які можуть бути вирішені лише під час зустрічі між лідерами. Враховуючи складність цих питань та характер Російської Федерації, де практично кожне важливе питання може бути вирішено тільки президентом Путіним, ми щиро сподіваємося на швидке проведення саміту (між Зеленським і Путіним -- Ред.)", -- зазначив перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця, який входив до української делегації на переговорах у Стамбулі.
Під час свого візиту до країн Близького Сходу цього тижня, Трамп навіть висловив готовність особисто приїхати до Туреччини для переговорів у разі суттєвих змін. Проте, його позиція швидко змінилася. Але це не означало, що він планує запровадити більш жорсткі санкції проти Росії через її відмову зупинити вогонь. Трамп зазначив, що жодних дій не буде вжито, поки він не зустрінеться з Путіним. Пізніше президент США знову відмовився назвати Путіна перешкодою на шляху до миру, натомість він висловив критику на адресу Володимира Зеленського, згадавши про скандал в Овальному кабінеті, що стався 28 лютого під час візиту українського президента до Вашингтона.
"Проте, я хочу зазначити, що на сьогоднішній день світ став набагато більш стабільним. І, на мою думку, через два-три тижні ситуація покращиться ще більше," -- сказав Трамп, виражаючи, очевидно, надію на досягнення угоди з Путіним.
Команда Трампа, включаючи самого екс-президента, або свідомо роблять поступки Путіну, або ж дійсно не усвідомлюють справжні причини війни та мотиви Кремля. Це, втім, не викликає подиву. Спеціальний посланець Трампа, Стів Віткофф, який вже тричі особисто зустрічався з Путіним у Росії для тривалих переговорів, поділився з The Atlantic, що поглиблює свої знання у сфері міжнародних відносин, переглядаючи фільми на Netflix, зокрема "Поворотний момент: Війна у В'єтнамі".
Після зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом в Анкарі в четвер, 15 травня, наступного дня Володимир Зеленський взяв участь у саміті Європейської політичної спільноти в Албанії. І прямо з полів цієї зустрічі лідери України, Франції, Німеччини, Британії та Польщі подзвонили Трампу. Це був вже другий дзвінок президенту США в такому форматі. Перший відбувся 10 травня, коли до Києва приїздили Еммануель Макрон, Кір Стармер, Фрідріх Мерц і Дональд Туск. Тоді вони начебто узгодили свою позицію тиску на Путіна, пов'язавши незгоду Росії на припинення вогню з новими санкціями. Проте після цього, як відомо, США почали тиснути і на Київ, і на ключові європейські столиці, щоб переговори в Стамбулі відбулися без жодних попередніх умов чи санкцій проти Росії.
Ці дії яскраво проявилися в поведінці та заявах Мединського після завершення переговорів. Наприклад, у своєму інтерв'ю російському федеральному каналу він послався на начебто слова Наполеона, стверджуючи, що "війна і переговори зазвичай відбуваються паралельно". Водночас жодні історичні документи не підтверджують цієї цитати. Також Мединський згадував, нібито, висловлювання Отто фон Бісмарка про те, що "ніколи не варто намагатися обдурити росіян або щось у них вкрасти, адже рано чи пізно вони завжди повертаються за своїм". Однак іронічно, що справжність цієї фрази була спростована навіть військово-історичним товариством, яке заснував і очолює сам Мединський.
Під час свого візиту до Албанії європейські політики, зокрема прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, висловили думку, що події в Стамбулі яскраво продемонстрували, хто перешкоджає досягненню стабільного миру в Україні, маючи на увазі Росію та її лідера Путіна. Однак американська сторона поки що не зробила подібних заяв. За даними Bloomberg, на переговорах у Стамбулі Росія знову вимагала визнання Криму як частини Росії, що вже стало предметом згоди з боку адміністрації Трампа. Видання також зазначає, що в провідних європейських столицях не вірять у те, що Трамп реалізує свої попередні обіцянки щодо запровадження вторинних санкцій і банківських обмежень проти Росії та її союзників.
За словами Макрона, під час спільного телефонного дзвінка з Трампом п'ятеро європейських лідерів, серед яких був президент Зеленський, намагалися пояснити американському лідерові, що Путін не реагує на вимоги США ані щодо припинення вогню, ані щодо організації зустрічі на вищому рівні. Чи можуть стамбульські переговори стати останньою краплею для Трампа та європейських керівників? Це стане зрозуміло вже найближчим часом. Наразі ж Україна та Росія працюють над своїми пропозиціями для встановлення режиму припинення вогню, які, зрозуміло, вже обмінялися. Проте чи відбудеться наступна зустріч — питання залишається відкритим.
